Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






ПЕРЕСПОЛЬ

Нічого вічного в світах немає!
Земне зникає в небуття безкрає.
Але в нащадках подвиги живуть
І слава предків час перемагає.

Стов тут город, каменем яснів,
Колони зводились, як гойний спів.
Горорізьба, здавалось, незникома
Цвіла окрасою ночей і днів.

Та, як вістила провістю Кассандра,
Прийшли в палац гопліти Олександра:
Спахнув Персеполь Вааловим вогнем –
І чахне даль без цвіту олеандра.

Нема ж нічого вічного в світах!
Жере подвижників пустельний прах
І сам, невічний, звіяно зникає –
Неначе Фенікс, незникомий птах.

О брил уламки, вченим пожадані!
Лежать навкруг руйновища останні…
Лише по стелах вої йдуть і йдуть –
Безсмертні вгору йдуть по ападані!

Персеполь в Ірані, 12 листопада 1968 р.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2,50 out of 5)

ПЕРЕСПОЛЬ - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)