Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






НАСТУП

Та земля, що ставала раєм,
Потопає в пекла вогні.
Ми четвертий день наступаєм,
Ми голодні чотири дні.

Та не треба їства земного
В цей жахливий і світлий час,
Бо верховні глаголи Бога,
Ніби хлібом, годують нас.

І просякнуті кров’ю тижні
Крає блиском шрапнель гінкий;
Ринуть ядра, важкі й невтишні,
З рук летять, як птахи, клинки.

Я кричу – і мій голос дикий,
Наче мідь ударяє в твердь.
Визволення водій великий,
Я не можу прийняти смерть.

Ніби молоти громовизни,
Наче гнівного моря сміх,
Золоте почуття Вітчизни
Б’ється в грудях лунких моїх.

І так солодко Перемогу,
Мов коханку в перлах, вести,
Перетявши димну дорогу,
По якій тікають кати.

1942

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,50 out of 5)

НАСТУП - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)