“Над Україною навис…”
Над Україною навис
Останній день Помпеї.
Що вдіє щит і меч, і спис
Для неї?
Нової спраглі боротьби,
Ми завжди відставали.
Горять поразками доби
Аннали.
Померли в муках вогняних
Капиці й Корольови.
До Матері забракло в них
Любови?
Слізьми народу Вороньки
Впиваються доп’яну.
Де ж ви, нові січовики?
До стану!
Гримлять когорти з Божих жмень
У Кремлю пропілеї…
Останній день, останній день
Помпеї.
1983
(2 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- “Матері не вмирають…” Матері не вмирають. Матері не сплять. День і ніч матері в узголів’ях стоять Над нашим сумлінням, Над мислями й долями, […]...
- Andante “Люди – глина співуча…” Отак одчайдушно ходять за мною слова. Кому ж я співатиму, кому я озвуся? Кому розповім ці […]...
- “Безбарвні пагорби в смерканні…” Безбарвні пагорби в смерканні, Де захід сонця, як сурмач, Поляглим воїнам останній Сурмив на спочив тихий плач, Тепер без сонця […]...
- САЛЮТИ НАД УКРАЇНОЮ Небо чорне в одцвіттях пушистих кульбаб кольорових. Ніч палахтить барвистими вибухами: Як шрапневі криваві знову рвуться над поверженою Україною. …Одцвітуть, […]...
- “Співи над Україною, піснеспіви…” Співи над Україною, піснеспіви – Линуть з церков, соборів… Славлять ім’я непорочної Діви, Сина й Отця всі хори. Із майбутнього […]...
- ПЕРЕД ОМРІЯНОЮ САМОСТІЙНОЮ УКРАЇНОЮ Я все життя збирався тільки жити. О. Олесь Я все, що міг, здається, все віддав – Вогонь життя і молодість, […]...
- ПОКИ СПИТЬ ВЕЗУВІЙ …Проснувсь Везувій – і нема Помпеї… Та я в кіно дивлюсь-таки на неї, Хоч на відкопану, а все-таки дивлюсь: Неначе […]...
- КАШЕЛЬНУЛА ТИ Кашельнула ти, я чую, І твій віддих наслухаю, Бо на те ж то я й ночую, Щоб чужого вкрасти раю. […]...
- “У лісі вже нічого не цвіте…” У лісі вже нічого не цвіте, Цвіте лиш дятел на сосні сумливій Та синій дзвоник уві млі у мливій, Це […]...
- НЕЩАСЛИВЕ КОХАННЯ Я стану ягуаром… Х.-С. Чокано Сніг опадав. Птахи, як і плоди, опали швидше. В небі гасла осінь, і я хотів, […]...
- БУТИ ЧИ НЕ БУТИ Вже в душі засіялось зимою, Вдарило вітрами зусібіч. Що це раптом сталося зі мною Серед катаклізмів протиріч? Йду наосліп і […]...
- “Весняний день. Вологий вітер. Хмари…” Весняний день. Вологий вітер. Хмари. Гримлять струмки. Ламаються льоди. Граки в садах влаштовують базари. В полях – озера талої води. […]...
- “Тепле небо твоїх очей…” Тепле небо твоїх очей Красномовно метало звагу, Мовби туга жадн их ночей Надпивала любови брагу. І не знав я, кому […]...
- “Сходить в травах за селом…” Сходить в травах за селом Сонце. Ходить тихо під вікном Сонях. А в світлиці – світлий дух М’яти, Додивляє синій […]...
- “Ах, ці літні, ці червоні вишеградські ранки…” Ах, ці літні, ці червоні вишеградські ранки, Коли раз у раз на сходах б’ють дверима, А знадвору чуть блаженний крик […]...
- “Не зло і не зламане в хащі крило…” Не зло і не зламане в хащі крило хитнули у вірі, а те, що піднесло, а потім пішло морозом по […]...
- САША Пожалійте, люди, карапуза Сашу: Дуже він не любить їсти манну кашу. Каже: – Як пожежником стану я колись, Потушу пожежі, […]...
- ОСТАННІЙ Настане день скорботи світової – І попливе у лодії труни За вічний круг і пруг Останній Воїн Великої, Священної війни. […]...
- “Живих руїн скорботний бранець…” Живих руїн скорботний бранець, Я в гори йшов на двін цикад; На скелі жар, немов спартанець, Я бравсь, не кидавшись […]...
- МОВА Мова – не звуки, Смисл, Душа народу. Мова – це розум і руки, Сутність народу. Забути мову – Душу зрадити. […]...
- ХВАЛЮ ІЛЮЗІЮ Учора тут палахкотіла осінь, немов Ван Гог пройшов міським бульваром, покидавши з небесної палітри доспілу щедрість. Я жила тоді свідомістю, […]...
- ЕПІЛОГ Пісні мої гіркі, мережані тоскою, Напоєні слізьми незмірної любови! Ідете в темний путь, проводжені журбою, Як вигнанці, що в світ […]...
- ЖІНОЧИЙ РІД Дві жінки світять із минущих літ, дві райдуги: матуся і кохана. А поміж них – колиски колихання, а поміж них […]...
- КОРОТКИЙ ВІРШ ПРО КІНЕЦЬ СВІТУ А завтра знову буде просто день. Звичайний день, під назвою “останній” У цьому світі, теж останнім, де й Ми, разом […]...
- LA BELLE DAME SANS MERCI Чому, журавче молодий, Блукаєш тьмяно край ріки? Давно посохла осока, Втекли пташки. Чому, журавче молодий, Такий блідий, що просто жах? […]...
- ПЕРЕМОГА Як спалахне серце кволе Палом страчених надій, Я прийду до тебе, доле, На страшне криваве поле, На останній смертний бій. […]...
- МЕЖИРІЦЬКІ ГОРИ Гори – Як груди матері. Коли втомлять Далекі шляхи, Нахолодить Буденна утома, Прийду до старого Межиріча, Прихилю свою голову До […]...
- ПЕРВАЯ ЛЮБОВЬ В ребячестве моем тоску любови знойной Уж стал я понимать душою беспокойной; На мягком ложе сна не раз во тьме […]...
- “Осінній день. Верба. Ставок…” Осінній день. Верба. Ставок. Вода під берегом хлюпоче. Останній золотий листок Між голих і сумних гілочок Затято на вітрах тріпоче […]...
- “Чорний торо стоїть на дорозі…” Чорний торо стоїть на дорозі, Велерогий, загарливий бик. День останній і за горами зник. Чорний торо спиняє дорогу, Не метнувшись […]...
- “Живу, живу – ридаю…” Живу, живу – ридаю, Живу, живу – сміюсь. Чого живу – не знаю І думати боюсь. Такий цей світ прекрасний, […]...
- ТИ НЕ ПРИЙШЛА Ти не прийшла в вечірній час… Без тебе день вмирав сьогодні, Без тебе захід смутно гас І сонце сходило в […]...
- МОРОЗ Ти стоїш, одержимий рухом; За тобою – борців ряди. Ясновидче, могутнім духом До звитяги веди, веди! Ти скеровуєш юнь, повсталу […]...
- “Матері залишаються з нами…” Матері залишаються з нами І тоді, коли їх нема, Коли чорна земля і дрімуча пітьма Пролягає між ними і нами. […]...
- “Борвієм гряди, Месіє…” Борвієм гряди, Месіє! Розколюй вагу наруг! Сичить головатим змієм На друга нещирий друг. І бродять, немов цигани, Сини – безталанний […]...
- Я переписьшать не стану Я переписьшать не стану Из книги Тютчева й Фета, Я даже слушать перестану Того же Тютчева й Фета, И я […]...
- 6. Він видвигнув мене Він видвигнув мене з ядра землі могутнім жестом, обтрусив з пороху райського дерева і поставив мене, де ніколи не ступала […]...
- “Твої груди, наче свічі…” Твої груди, наче свічі, Палахтять. Дві долоні чоловічі Вже горять. То горять мої долоні, І на грудях, і на лоні […]...
- ЧЕРЕЗ ПАРКИ ТА МАЙДАНИ Ішов я вранці повз Червоний дім, Тим парком, де Кобзар схилився думно, Та й зупинивсь, почувши ці слова: – А […]...
- СІЧКИ І батько й син самопосвятно стали Супроти лютої потали – Нескорені Січки! І їх повів, неначе на Голготу, На довгу […]...