Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






МОГИЛА КІТСА

Від болю звільнений і від наруг,
Лежить під синім покривалом Бога.
Життя й любов минули, як тривога, –
Так рано вбитий мучеників друг.

Прекрасний Севастян! Надгробка смуг
Не криє тис. Лише фіялка вбога
Над ним ридає, мов снажна підмога
Його костям, плетучи син про луг.

О горде серце, кривдою розбите!
Уста солодкі, Митілени мито!
Окрасо свіх англійський островів!

На лоні вод написане, немруче
Твоє ім’я, – в сльозах живе, як спів,
Мов Ізабели дерево пахуче.

1955

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

МОГИЛА КІТСА - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)