ДО ІГОРЯ КОСТЕЦЬКОГО (Надсилаючи “Вибрані поезії” Джона Кітса)
Ми в час ісходу зовсім не дружили.
І наші, в мандрах розбуялі, сили
На протилежних бились бігунах.
Як часто згарячу вергали прах
Один на одного в гучному МУР-і,
Собі накликуючи грози й бурі!
Зате злилися наші голоси,
Запраглі чару давньої краси,
І перший ти Шекспірові сонети
Втілив у предків пишномовні злети,
Я ж, мод минаючи хиткий конлав,
Сонети й оди Кітса переклав.
28 жовтня 1958 р.
(3 votes, average: 2,33 out of 5)
Related posts:
- ПАМ’ЯТІ ДЖОНА КІТСА Ми вдвох страждали в Едмонтоні: В британськім ти, в канадськім я. На водах писане ім’я Родило блиски ніжнотонні. Не гордим […]...
- МОГИЛА КІТСА Від болю звільнений і від наруг, Лежить під синім покривалом Бога. Життя й любов минули, як тривога, – Так рано […]...
- СОНЕТ ПРО СОНЕТИ Ярославу Дорошенку Мені сонети Ваші не байдужі, Нераз до них торкаюся чолом В поривах серця, мій шляхетний друже, Коли стаю […]...
- МОГИЛА ПРЕДКІВ Тут, біля давньої церковці, Де святили на Спаса маківки й калину У дзбанах, поливаних склицею, Стоїть могила моїх предків. Кована […]...
- Війна Ігоря з арабами й персами Та недовго спочивали Українські вояки. Вже удосвіта взялися Лаштувати байдаки. То вітрила білі шиють, То засмолюють човни, Весла, щогли вибирають, […]...
- ПІСНЯ ПРО ЗАЛЬЦБУРГ Були голодні сорокові роки – нових надій післявоєнний час. В маленьке місто, з-поміж гір високих прийшла у гості молодість до […]...
- “Гей-гей, сонети! Самобутні, гнівні…” Гей-гей, сонети! Самобутні, гнівні, Документальні, деякі й слабі, Та не хитливі, як човни в плавбі. Пройтися б нам на січовому […]...
- “Багато небесної сходить краси…” Багато небесної сходить краси на кичери лисі, на наші обійстя і наші ліси… І тихо у лісі. Один прилітав на […]...
- “Як ліс, як щогли сміливих флотилій…” Як ліс, як щогли сміливих флотилій, Знялися руки в темряві глухій. Чи ж сила є, щоб цій безмежній силі Сказати: […]...
- ПОНЯТТЯ ПОЕЗІЇ Синє, синє море, колоритне в пам’яті; Думка чиста і яскрава, гнучко бажана – Як політ орлів, що граються над морем; […]...
- ЕПІГРАМИ АНГЛІЙСЬКОГО ЛАТИНОМОВНОГО ПОЕТА ДЖОНА ОВЕНА, ПЕРЕКЛАДЕНІ ІВАНОМ ВЕЛИЧКОВСЬКИМ На книжку, вЂршами писанную, до чителника Книжка сия єст то свЂт, вЂрши зась в ней – люде, мало тут, чаю, […]...
- ПОХВАЛА ПОЕЗІЇ З латинської мови переклав А. О. Содомора Світлий дар богів, поетичне слово, Їх осель дитя, гомінке й солодке, Кажуть, лине […]...
- ДО ІГОРЯ Тобі же, полюбовниче Боянів, Що синього хотів-єс випить Дону, Тобі ж коліно своє не приклоню? Заграли в срібло-злато вельми рано!.. […]...
- МОНОЛОГ КНЯЗЯ ІГОРЯ В. Яриничу Разом вперше чи востаннє ми, що за шеломянем – невідомо: Дон чи галич з чорними крильми, що заждалися […]...
- Утечя Ігоря з неволі Степовий майновий ранок, Не здригнеться море трав… Схід поволі розцвітає. Ось і сонце! Ігор встав. Степ в росі… Пташки щебечуть… […]...
- На вбивство Ігоря Білозіра Львів – це місто чудне. І підступне по-вовчи. Перед ним я був дуже покірний, як псюк. і тому я тихенько […]...
- Смерть Ігоря Квітне Київська держава І могутня, і страшна. Майже всі вона з’єднала Українські племена. Не могла лише скорити Напівдиких деревлян, Що […]...
- Похід Ігоря на арабів і персів По пустелі дикій, голій, По розпалених пісках Військо Ігоря ступає І грізній зброї, в шоломах. З голови до ніг закуте […]...
- Похід Ігоря Святославича на половців Славний Ігор Святославич Покидає Новгород І з своїм хоробрим військом Вирушає у поход. Йде вояк, закутий в зброю, Щит червлений […]...
- В КРАЇНУ ПОЕЗІЇ Як зрадить почуття високе І в силу власну втрачу віру – Нап’юсь березового соку І у земну снагу повірю. Пройдуся […]...
- ЧИТАЧАМ ПОЕЗІЇ Не шукайте родзинок, читаючи вірші.- Так лиш діти примхливі розжовують здобу. Члени вашого тіла не кращі й не гірші – […]...
- ФУНКЦІї ПОЕЗІї поезія не може бути відірвана від життя моезія має служити життю домашня господиня повинна витерти винести вимести витріпати нагодувати закупити […]...
- ДО ПОЕЗІЇ ЛЮБОВ Є на київській околиці восьмирічка в Крюківщйні. Знаєш, чим відома школа ця всій великій Батьківщині? Слідопитами завзятими (йдуть на пошук […]...
- ВИРОК ПОЕЗІЇ Андрієві Охрімовичу я останній прозаїк блідих поколінь я останній пророк мегаполісу де червоною ниткою в календарі інтроспекція власного голосу де […]...
- “Паперові квіти поезії…” Паперові квіти поезії… А прагнеться свіжих, навіть пізньої-пізньої осені – гіркущого запаху хризантем. Вата поезії… обкладають по вуха. Навіть солодка […]...
- “Древо поезії під небеса виростає…” Древо поезії під небеса виростає, скільки птахів над цим древом завжди пролітає: голуб-синяк, Голуб сизий. І припутень-голуб. Винно-рожеві у припутня […]...
- ПОЕЗІЇ ХАЛІДА ХАТАМІ (в перекладі з перської) Все відійшло, крім склянки і вина, А я – твій запах шкіри на долонях. Вже перші півні й вогники в […]...
- “Земля п’ятьох материків…” Земля п’ятьох материків Мені лягала гордо в ноги, І владно лавром перемоги Квітчав я подвиги шляхів. Запраглі вруна, аргонавти Не […]...
- “На кучугури…” На кучугури Важких снігів Крижано-хмурий Лягає гнів. О серпе в небі, Тонкий, легкий, Землі-ганебі Рони скалки! Я простягаю Ковші долонь, […]...
- “Ліс на хвилину примовк…” Пам’яті Василя Плюща Ліс на хвилину примовк, Ані шелесне завмерши. Падає жовтий листок – Перший. Де ще там той листопад! […]...
- НАПУЧУВАННЯ БАЛКОНОВІ Лети, мій балконе, в найвищі околи, порвавши чіпкі виноградні тенета, відчаль від стіни, завертись, мов планета, і линь, як літак, […]...
- ПІСНЯ МІСЬКИХ ДІТЕЙ сонце, сонце, поцілуй наші руки, засвіти наші очі, загрій наші тіла, бо наші матері сплять в брудних ліжках, як повії […]...
- “Стараєшся для них. Тож не спіткнись на римі…” Стараєшся для них. Тож не спіткнись на римі. Вони простять усе, а спотикнешся – ні. Вони такі свої. Вони такі […]...
- “На міцнім п’єдесталі з граніту…” На міцнім п’єдесталі з граніту Серед парку я вздрів Афродиту. Той, хто з білого мармуру вивів Ніжний стан і вуста […]...
- Самоспалення саду, і ця нетривка погода З циклу “Нотатки фенолога” Самоспалення саду, і ця нетривка погода, і розмита в деталях телевежі тупа стріла… Повз ряди манекенів, […]...
- “Тільки верхня частина блискуча…” Тільки верхня частина блискуча – Наші зустрічі, наші свята – Всім видніє… Провалля і кручі – Наші будні, що смог […]...
- НА СІНОКОСІ Сіна покошено. Повзуть Важезні гарби до стодоли. Діди, вчуваючи грозу, Вершать, покрикують додолу. А ми: “На вила налягай!” – І […]...
- МАЙЖЕ ЗА ГОГОЛІВСЬКИМ СЮЖЕТОМ Фото гарної жінки на обеліску за цвинтарною огрожею аж посвітлішало… Вперше після такої давньої кончини (проіржавіло металеве листя на огорожі) […]...
- “Боже мій, я всю тебе побачив…” Боже мій, я всю тебе побачив, Але таємниці не сягнув, В перший вечір наш такий гарячий Цілу ніч із думкою […]...
- ВЕСІЛЬНА НІЧ Палає ніч пташиним співом. Хто ж, люба, ложе нам постелить? Дивись, як сяє мерехтливо у вікна місяць – чару келих. […]...