“До берегів прямують каравели…”

До берегів прямують каравели.
Тікайте, мурини! Покиньте дім,
Лишіть постій, де блискотять оази,
Перебіжіть за пригори пустель!
Там куль немає. Білі джентельмени
На вітроногих чалих румаках,
Що доганяють струсів молодих,
Туди не прийдуть… Мурини, тікайте!!
Беріть синів, дочок і матерів,
Кладіть потомлених батьків на плечі,
Жадану воду лийте в бурдюки.
Тікайте, мурини!! Гудуть копита,
І грають білі рухами плечей,
І чорних вас, що блимають білками
Червоножилих і масних очей,
Мотуззям в’яжуть, пхаючи у трюми,
І миють руки… Це було давно.
І може б я не згадував ніколи,
Якби й мене, скитальця без вини,
Не полювали наглістю облави,
Неначе мурина, і не везли
Туди, де в хащах не змовкає стогін,
Де брязкотить журбою ланцюгів
Сибір неісходима
І зяє пащею хмурний Байкал…

1946

(3 votes, average: 1,67 out of 5)

“Давно затерся слід копит…” Давно затерся слід копит. Давно вже коні продудніли. А далечі очам не спать, не похилити слів дозрілих. Якби хоч здалеку […]...

“Щоразу ловили її…” Щоразу ловили її, чотирнадцятилітню, під лісом – хай не тікає на село до мами мужня жона! Може б, не спіймали, […]...

ДО БЕРЕГІВ До берегів уквітчано-зелених Пригнали човен мій буруни злі. Шепоче очерет: спочинь на сій землі. Спали човни. – Спини свій льот […]...

ІСЛАМ якби я був старосвітським турком і вірив би в автоматичну міграцію із продірявленого невірними тіла в серай мабуть не бруднив […]...

“Отак вітерцем перейти за леваду шовкову…” Отак вітерцем перейти за леваду шовкову – Засвітиться гай, а за гаєм – село. І все проминуле до мене повернеться […]...

ВТОМА Не криюся: життя мене стомило, Бо знає втому навіть мідний дзвін, Що також скаржиться: якби не било – Безмежно довго […]...

“Мамо, було, покличеш…” Мамо, було, покличеш, казку почнеш казати, доленьку світлу зичиш, років життя багато. Зір одвести не смію: казка – моя утіха… […]...

Відпливають усі каравели відпливають усі каравели відлітають меви-вітрила море з небом говорить сутінок напинає намет над сонними горами усіми світлами буяє космічне древо […]...

“Спочинь. Оглянься, чи рясні сліди…” Спочинь. Оглянься, чи рясні сліди На ниві всіх твоїх надбань. Світанок Твоєї долі відлетів туди, Де вимір інший і де […]...

КАНАДСЬКА ГЕОГРАФІЯ (Назвознавчий вірш) Саскачеван, Восетна й Саскатун Для мене повні індіянських лун, Та Вільна, Мирнам, Ярослав, Лужани Беруть верхи найбільшої пошани. Я б […]...

СНІГОПАД Снігу, снігу по саме серце, по самий віддих. Го-го-го-го… Білі гнуздечки – на чорні очі, Тихі копита – по губах. […]...

ЯКБИ Я ЗНАВ Якби я знав, як тяжко ранить слово Моє, та не когось там, а мене; Забуте мною, вдарило раптово, Тупе, неначе […]...

“Покружляв білий лебідь…” Покружляв білий лебідь, у небі розтанув, Затягнулося смутком затоки свічадо. Може, лебідь той був молодим листопадом, Може, він не розтанув, […]...

СЦЕНА В СТЕПУ А найприкріше для мене, Що свідків тоді, як на зло, Цієї страшної сцени У мене в степу не було. Коли […]...

“До мене грім у хату залетів…” До мене грім у хату залетів. Веселий грім з веселими очима, з веселими крильми поза плечима і з синюватим мерехтінням […]...

ХРЕСТ Несеш зі мною Хрест. Важкий він і великий. Ідемо по воді, кріз нетрі й болота. Стрічались люди нам язикі й […]...

СИНОВІ Давно залишив я удома те дерево, з-за котрого мені сходило сонце. Може, ти захочеш поїхати туди. З кімнатки у вікні […]...

“Ви щасливі, пречистії зорі…” Ви щасливі, пречистії зорі, ваші промені – ваша розмова; якби я ваші промені мала, я б ніколи не мовила слова. […]...

ДЕСЬ ДАВНО, МОВ СНИТЬСЯ Десь давно, мов сниться, сміялися очі, І сміх мені грав на рожевих устах, Чужі мені були пригноблені ночі, Зажура і […]...

ЧОРНОБИЛЬСЬКА МАДОННА. СУЧАСНА СКОВОРОДИСТКА Мисливська бувальщина Яка краса кругом, Який веселий світ… Мисливці молоді Втомились під обід. Цей хутір, хутірець, Цей виселок села, І […]...

МОЖЕ, Й ТАК Може, й так. Я не справдив надій І малого гуртка… Але знаю: В праці важкій Не скривила рука. Може, й […]...

“Два вже літа скоро пройде…” Два вже літа скоро пройде, Як я закохався; Якби знав я своє горе, Лучче б був не знався Я з […]...

НОКТЮРН Вже стільки ночей спопеліло, І стільки місяців поблідло на рубцях неба, Відколи до мене прийшло перше горе. Ви нічого не […]...

ГАЗЕЛА Чого душа моя тремтить, вібрує, як лист тополі? Тільки до сонця, а не до мене, – як лист тополі? Мене […]...

ПОВЕРНЕННЯ Як нещасний старець, у сухотницькій зморі, Збайдужілий до світу й свого майбуття, Я з неволі, немов з катастрофи на морі, […]...

ЗИМА Зима навкруг… Давно вже час Весні веселій розцвітати, А все мороз ще давить нас І не пуска з сумної хати. […]...

МАКИ Це так було: тут, під горою, ніч, А десь по той бік починався ранок. Шукаючи казкових самобранок, Ми ранкові виходили […]...

“Затінок, сутінок, день золотий…” Затінок, сутінок, день золотий. Плачуть і моляться білі троянди. Може, це я, або хто, або ти ось там сидить у […]...

“Тебе не стане в сих містах…” Тебе не стане в сих місцях, Для мене радості не стане; І світ померкне ув очах, А горе камнем в […]...

ОЙ ЯК УМЕР СТАРИЙ БАТЬКО Тихо закрив старий повіки, За життя тяжко гарував, В поті і труді на вигоди Молодій жінці заробляв. Вдова остала молоденька, […]...

БІЛІ КОТИКИ На вербі, на пагіллі, Білі-білі котики. Доторкнуться лагідно Лоскотливим дотиком, Доторкнуться котики, Білі, невеличкі, До руки, до ротика, До моєї […]...

“Було, роблю що, чи гуляю…” Було, роблю що, чи гуляю, Чи богу молюся, Усе думаю про його І чогось боюся. Дурна була, молодая,- Я все […]...

САМОЦВІТ “Справжнього золотаря бачу в людині, Що знає ціну дешево купленого самоцвіту” Рабіндранат Тагор Ти – самоцвіт, моя рідна, і я […]...

“ЗНОВУ ВИЗРІТИ ЗЕРНАМИ СЛІВ…” Знову визріти зернами слів Переливам перлиним у небі! Голубами вже ранок присів На привітні гілки яблуневі. Чепуриться ранкове гілля І […]...

МИ КОЛО ТЕБЕ Побачив я знов космонавта в кіно – Поповича з матір’ю в хаті. – А згадував Узин у небі, синок, А […]...

БАЛАКУЧИЙ ПИЛИП Серед ночі по провулку шкандибав Пилип. Раптом вибіг з підворотні здоровенний тип. Ледь не плаче: – Ой братишка, може, скажеш […]...

“…Ви чуєте? Ви чуєте – він спить…” …Ви чуєте? Ви чуєте – він спить! Я жду вас, товариство, як епоху! Не дай вам Бог його в мені […]...

“Є день такий – іскристий, як вино…” Є день такий – іскристий, як вино, Є день такий – спинись, прекрасний часе! Отам я жив. Отам колись давно […]...

МІНЬЙОНА І Ти знаєш край, де скрізь цвітуть цитрони, Де померанці золотом блищать, Де вітерець з-під хмари прозірної На мірти дише, […]...

МІЙ ХРЕСТ Сьогодні вечір, а вона – з ними. Сьогодні вітер, а я сам, знову. Оце мій хрест, зніміть його з мене. […]...

Related posts: