“Вовків боятись – не ходити в ліс…”

Related posts:

1. “Вийти – ходити. Ввійти – і ходити знов…” Вийти – ходити. Ввійти – і ходити знов. Думати щось або думку гадати – краще. Власне, історія – вмочєння корогов […]...
2. ВЧУСЬ ХОДИТИ подолати закон тяжіння було нелегко але думав що коли я нарешті стану на ноги всі вхилятимуть передо мною голови а […]...
3. “Я не хочу ходити мостом стурбованих…” Я не хочу ходити мостом стурбованих через ріку, що зветься життям… я повертаю на алею самотності, що мені чомусь пахне […]...
4. “А нам би не ходити далі…” А нам би не ходити далі, де стежки під назвою : щоб заблудився. Зараз вони рівні й гладенькі – коч […]...
5. Почто глава в терніи изволи ходити? Почто глава в терніи изволи ходити? Не достоя[й]ше ли єй злат вЂнец носити? Достоя[й]ше, но понеж Христос єсть червленна Рожа, […]...
6. ЛІКИ ВІД СТРАХУ Хворий в лікаря зубного стогне і тремтить: – Ой, боюся, не торкайтесь. Клятий зуб болить. Ой, не можу. Ой, боюся! […]...
7. К ДРУГУ-СТИХОТВОРЦУ Пане Вороний! Коли Ви перестанете вже ходити у вибиваних штанях? Це дивно, але невже Ви не почуваєте, що літом просвіщаєтесь […]...
8. ДИМ РОЗЛУКИ Уже відходить поїзд мій поволі при світлі затамованих сльозин. Пливе перон у срібнім ореолі, а на пероні – ти, дочка […]...
9. “Я і в думці обняти тебе не посмію…” Я і в думці обняти тебе не посмію, А не те, щоб рукою торкнутися смів. Я люблю тебе просто – […]...
10. “Я визрів і прозрів – мені нема неволі…” Я визрів і прозрів – мені нема неволі І слово не вмира на зімкнутих вустах. Душа моя живе, неначе вітер […]...
11. ВОВКИ “Чого, брате, так збілів? Що з тобою сталось?” – Ах, за мною через став Аж сто вовків гналось! “Бог з […]...
12. ОДВАГА Ви кажете, що плавали у морі? Та ні! Ви душу грішну берегли. Скрипали грізно далі неозорі, дрімали поруч тихі береги. […]...
13. БУТИ! Те, що було, що є, що буде, уже в мені, іще в мені: цього не візьме днів остуда, час людства […]...
14. “Лежачий камінь у траві лежить…” Лежачий камінь у траві лежить. Вода під камінь, кажуть, не біжить. Лежаче в цього каменя життя. Отож, лежачі в нього […]...
15. “За рікою тільки вишні…” За рікою тільки вишні… тільки вишні… тільки вишні Та дорога за тумани утіка. І ніхто мене не чує, і ніхто […]...
16. “Енергію у жінку переллю…” Енергію у жінку переллю… Той надлишок, ту, що від алкоголю, Ту, що дарують іншим без жалю, Нахабно зацілованим і голим… […]...
17. ДУША Душа моя, печальница О всех в кругу моем, Ты стала усыпальницей Замученных живьем. Тела их бальзамируя, Им посвящая стих, Рыдающею […]...
18. Я я не поет, бо мої слова грубі, як поліна, і не мистець, бо мадонни німі до мене, як чужі фотографії, […]...
19. МІСТЕРІЯ СНУ У грунт життя, гріхами втерта, Закільчилась довкола скверна. Бентежні думи в снах уперто Хитають розум мій химерний І я кричу!.. […]...
20. “Не знаю, чи побачу Вас, чи ні…” Не знаю, чи побачу Вас, чи ні. А може, власне, і не в тому справа. А головне, що десь вдалечині […]...
21. “Я сам собі тісний…” Я сам собі тісний. Словам моїм так тісно, як сонцю в зворохоблених очах. Як в тріщину на древнім обеліску мурашки […]...
22. “Хто ж це так із тебе насміяться смів…” Хто ж це так із тебе насміяться смів? Хто у твоє серце ніж загородив? Виростали діти в хаті, як в […]...
23. КУЬТПОХІД Нарядилися солдати, наче на парад. Перед строєм промовляє молодий комбат: – Важко буде, трудно буде. Знаю, хлопці, сам, Що напружити […]...
24. “І в’яне в неволі дівоча краса…” І в’яне в неволі дівоча краса, Грубіють їх ніжні спрацьовані руки, Жіночість – і та поступово згаса, Немов кам’яніє з […]...
25. ГОРОДЕЦЬ В ТОРОНТО Ж. та М. Савчукам Будиночок. Городець-благородець. Усе нахімікачено росте. А що у вас тут, люди добрі, родить, Те, що й […]...
26. ДИТИНСТВО. 1946 …І гвалт собак за вікнами, і ніч. Січе крупа у каламутні шиби. Десь черги автоматні… Холод… страх жене на піч […]...
27. УРИВКИ З ПОЕМИ ПРО Т. Г. ШЕВЧЕНКА 1. Висять налицини й забрала в моїй робітні на стіні, і ходить холод шестипалий угору й вниз по крутизні. Всещедрий […]...
28. СТУДЕНТСЬКЕ На столі латинь, старослов’янська, Мертвих слів ліси непрохідні. За вікном шумують, як шампанське, Білим цвітом обкипівши, дні. Кинути б конспекти […]...
29. “Повільно й тихо сонце сходить…” Повільно й тихо сонце сходить У повних золота степах, Неначе паска Великодня, – І цілий світ життям запах. І вже […]...
30. ШЛЯХ СУМЛІННЯ Моя душа – це світ з материками, Де серед гір снується сто доріг. Любив блукати я по них роками І […]...
31. ОСТРАХ Час іде. Стіни бовваніють. Сили лютують земні. Нащо на щию змії Тобі й мені? Кинути мусимо страх. Жах пережити – […]...
32. ПІХОТИНЕЦЬ Душа відділилась від тіла Ще там, на майдані міськім. Врочиста така, білокрила, Літає і в’ється над ним. А тіло, струнке […]...
33. “О, як багато я в собі згубив…” О, як багато я в собі згубив І як багато загубив у інших, Коли писав такі холодні вірші Про те, […]...
34. ЗАЛЬОТНИК У суді про аліменти справу розбирають. – Скільки з жінкою жили ви? – Панаса питають. Той стоїть у гордій позі, […]...
35. ЗА ВСІХ СКАЖУ За всіх скажу, за всіх переболію, я кожен час на звіт іду, на суд. Глибинами не втану, не змілію, верхів’ями […]...
36. ДНО ПЕКЛА на дні пекла люди квасять капутсу і плодять дітей кажуть холодно як у пеклі або вчора був пекельний день кажуть […]...
37. Тли Т Припав к моему изголовью, ворчит, будто выстрелы, тишина; запекшейся черной кровью ночная дыра полна. Мысли капают, капают скупо; нет […]...
38. ДОЩ У ЗОНІ ЧОРНОБИЛЯ Дно річки вистеляють блискавки, Метаються в повітрі ластівки, Громи стрясають луни-перелуни, Сріблясто напинає на вітрах, І чорні хмари навівають страх. […]...
39. ДРУЖНЯ РОЗМОВА “Люби ближнього свого, як самого себе” Так, Я Люблю себе, Люблю і навіть дуже, Але без цього, любий друже, Я […]...
40. “Чудна шляхтянко з Верхівні…” Чудна шляхтянко з Верхівні, Ви знов згадалися мені. Постава горда. Погляд владний. А усміх лагідний і сладний. Із вами поряд […]...