ПЕРЕХОЖИЙ

Як він ішов!
Струменіла дорога,
Далеч у жадібні очі текла.
Не просто ступали –
Співали ноги,
І тиша музику берегла.
Як він ішов!
Зачарований світом,
Надхненно і мудро творив ходу –
так нові плянети грядуть на орбіти
З шаленою радістю на виду!
З шаленим щастям і сміхом гарячим,
З гімном вулканним без музики й слів!
Як він ішов!
І ніхто не побачив,
І ніхто від краси не зомлів.
В землю полускану втюпився кожен,
Очі в пилюці бездумно волік…
Раптом –
Шепіт поміж перехожих:
– Що там?
– Спіткнувсь чоловік… –
Одні співчували йому убого,
Інші не втримались докорять:
– Треба дивитись ото під ноги,
Так можна голову потерять… –
Трохи в футбола пограли словами,
Обсмакували чужу біду.
А він знову йшов.
І дивився прямо.
І знову
Надхненно творив ходу!

(4 votes, average: 4,25 out of 5)

ІШОВ МИКОЛАЙ (Про Святого Миколая) Ішов Миколай лужком-бережком. Святий Миколай із повним мішком. Від хати до хати біленьким сніжком ішов Миколай із повним мішком. Святий […]...

ШУМ ОСИК Бентежний шепіт, трепіт – шум осик Під теплим цим передосіннім вітром Посеред ще незгаслої краси, Де буйно так перецвітає літо. […]...

НА СПИЛЯНОМУ ОСОКОРІ Ішов дід з містечка, через гору, у свій присілок, з трьома буханками хліба ішов у Маковщину. Найкоротша стежка туди – […]...

“Якось надвечір полем ішов самотою” Якось надвечір полем ішов самотою і раптом відчув, що хтось дивиться в спину мені лагідно й трішки печально, начебто мати… […]...

АПОСТОЛИ Спинився. І мить, може мить постояв на межі. Вони не здригнулись, коли зупинився, ні після. Вони просто поруч ішли, галілейські […]...

БОЛІЛЬНИК Ой ховають болільника, а це вам не жарт: Десь на матчі на футбольнім оглушив інфаркт. Сонце сяє, квітнуть квіти – […]...

10. ДВА ЛИСТИ Пам’яті Степана Петрова, командира і друга. За Віслою крутило і мело, Котило полем снігу білі хвилі, Коли тривожний голос донесло: […]...

SEMPER IDEM І Зі скелі Патмосу надхненно Волав скорботний Іоан – І гнався в небо рій доган Зі скелі Патмосу надхненно. – […]...

ЧУДО Очима стрілись ми, і ти мені сказала, Що я вінок ношу, письменства сюзерен, Схилила голову з покорою васала І не […]...

“Вона зійшла до моря. Хто вона…” Вона зійшла до моря. Хто вона – Навіть самій їй байдуже віднині… …Хіба ж не всі ми – єдності луна […]...

“Мушлею йому споконвіку…” Мушлею йому споконвіку хотілося ліпитися до дна корабля Він ставав мушлею і ліпився дуже щільно що вже й не відірвеш […]...

БАЛАКУЧИЙ ПИЛИП Серед ночі по провулку шкандибав Пилип. Раптом вибіг з підворотні здоровенний тип. Ледь не плаче: – Ой братишка, може, скажеш […]...

ПОЛЕЧУ Я, МАМО Ти знову, мамо, у печалі, хоч серце все мені прощає, усе прощає, та болить. Злечу зі світу за хвилину і […]...

“Хоч як твої слова б не заплелися…” Хоч як твої слова б не заплелися, А як бездумно – гріш таким ціна. Гуцул про них казав би: – […]...

“Раптом та ніч, уповання довгого трунок…” Раптом та ніч, уповання довгого трунок, задихаюсь і рвусь, як натягнений смик В павутинні панчіх ноги твої, як струни, в […]...

МІСТЕЧКО. ДОЩ Дощ ішов, ріденький і смутний. Гірко пахли квіти в палісаді. Ні журби, ні злості, ні війни. А містечко. Скрипочка. І […]...

ІНОМАРКА Все життя творив поет Для свого народу. Й заробив велосипед Мінського заводу В когось “Волга” чи “Москвич”. В нього “іномарка” […]...

ОСІНЬ МІЖ ГІР Пустіє між гір І щовечірньо осінь ходить над бухтою Зорі холонуть. Звідки звідки ти вітре холодний? Звідки твій шепіт шепіт […]...

“Ой ішов козак, ой ішов бурлак…” Ой ішов козак, ой ішов бурлак На той бік Самари; Там жили тоді по балках-тернах Самарські лугарі. Ой нема в […]...

КОРОТКИЙ ВІРШ ПРО КІНЕЦЬ СВІТУ А завтра знову буде просто день. Звичайний день, під назвою “останній” У цьому світі, теж останнім, де й Ми, разом […]...

МОГИЛА НЕВІДОМОГО СОЛДАТА Не пляс Етуаль – площі Зірки, Де шум не стихає й на мить, В могилі, Обдурений гірко, Солдат Невідомий лежить. […]...

СЕЛЯНИН Ішов ріллею. Срібна голова звисала між плечима. Обличчя боронами зрите, і борозни в ногах. Ішов. У жмені репаній останній клаптик […]...

АРПАД У замку обвалені стелі Та брухту тисячі тонн. Хто килими тут розстелить Між мармурових колон? У мертвому замку сьогодні Ніхто […]...

“О, панно Інно, панно Інно!..” О, панно Інно, панно Інно! Я – сам. Вікно. Сніги… Сестру я Вашу так любив – Дитинно, злотоцінно. Любив? – […]...

“І знову гуляють сніги…” І знову гуляють сніги, І знову морози тріскучі, І схилені верби плакучі Стоять наче срібні стоги. Зрівняла зима береги, Ріку […]...

ОСЬ ІДУ ПО РЕЙЦІ Ось іду по рейці і хитаюсь, Чи дійду до краю, чи впаду, Ліс ліворуч, мов зелений заєць, Задивився на мою […]...

ІЗ ВІРША Коли дорогу свою знаєш, тоді бездумно вдивляєшся у знайомі погрози вигадливих ранніх сутінків, ніби на цвинтарі предків укотре перечитуєш зітерті […]...

НА ПІДСЛУХАНУ НУТУ Прийшов до мене біль, Прийшов та й сів за стіл; Ішов від рідних піль, Ішов від рідних сіл… Казав, що […]...

ЩАСЛИВЕ НЕБО Я друг волелюбної птиці, яка у нас жайвором зветься. Я знаю, що жайвір співає лише у щасливому небі. Я пас […]...

ЗИМОВЕ ШКЛО Так сумно, так без краю сумно. Усе скінчилось. (Чи й було?) Дивлюсь недвижно і бездумно Крізь зимове морозне шкло. В […]...

Осіннє Осінь золотом догоряє, І, зазнавши нужди немало, З нею меркне і помирає Все, що вчасно не відбуяло. Все, що розум […]...

“І знову світ на грані катастрофи…” І знову світ на грані катастрофи, І торжествує підлий сатана, Торує людство шлях свій до Голгофи, Гряде остання світова війна. […]...

“Ростуть нестримно гори…” Ростуть нестримно гори, Що барви підняли Без лету і знемоги, Без помочі й хвали. В їх вічному обличчі Небес ясні […]...

1. Все ясне, і тонке, й незабутнє, як листячко шкіри Все ясне, і тонке, й незабутнє, як листячко шкіри на скронях твоїх; хоч під листям – ти вже, як дитина, […]...

“Ти на своїй землі, серед свого народу…” Ти на своїй землі, серед свого народу, Ввібрав його бентежний впертий дух. Його мужицьким генетичним кодом Помічено зорі твоєї рух. […]...

СОКОЛИК Ішов п’яний серед ночі. Добре десь напився! Раптом бачить: повний місяць в калюжі відбився. А п’яному, як малому, усе вдивовижу. […]...

“Линьте, римовані стріли…” Линьте, римовані стріли, В далеч Нової Епохи. Тих, кому все зрозуміло, Я не шаную нітрохи. Їх вікова обережність Вчила тихенько […]...

1. Все ясне, і тонке, й незабутнє, як листячко шкіри Все ясне, і тонке, й незабутнє, як листячко шкіри на скронях твоїх; хоч під листям – ти вже, як дитина, […]...

“І знову десь на обріях помалу…” І знову десь на обріях помалу Розгойдує незримі хтось кадила І синявою стеле, як бувало… І знову моя Осінь десь […]...

“ЛИБОНЬ УСЕ ЖИТТЯ НА ПЕРЕХРЕСТЯХ…” Либонь усе життя на перехрестях, У пам’яті – стежки, шляхи, путі, А серце вперто знов таки береться Лихою звабою – […]...

Related posts: