Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



“Линьте, римовані стріли…”



Линьте, римовані стріли,
В далеч Нової Епохи.
Тих, кому все зрозуміло,
Я не шаную нітрохи.

Їх вікова обережність
Вчила тихенько жити.
Що їм ота Безмежність?
З неї штанів не пошити.

Ані загнать у ворота,
Ані стовкти у ступі,
Ані покласти в рота,
Ані зварити в супі…

Зрілих думок незалежність –
Це підозрілі мотиви.
Вжитись душею в Безмежність
Ще не було директиви.

Скажуть такому: Бога
Слід вшанувати дарами,-
В кров розбиваючи ноги,
Він побіжить до храму.

Тіло зневаживши тлінне,
Рай занебесний вподоба –
І упаде на коліна,
І набиватиме лоба.

І на причілку дому
Хрестик поставить невміло…
Знову йому, як нікому,
Буде усе зрозуміло.

1967.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

“Линьте, римовані стріли…” - РУДЕНКО МИКОЛА
 »