“З передсвіта до вечора…”

Related posts:

1. БИТВА (Із “Слова о полку Іроревім”) Із досвіта до вечора Летять стріли гартовані, Бряжчать мечі об шоломи, Тріщать списи, ламаючись На тім незнаємім роздоллі, На половецькім […]...
2. ВИШИВАНКА (“З вечора пригожого аж до ранку…”) З вечора пригожого аж до ранку Вишивала дівчина вишиванку. Вишивала, дівчина, вишивала, Чорну і червону нитку брала. А що чорна […]...
3. “Під ковдрою засніженого вечора…” Під ковдрою засніженого вечора нутрує місто. У зіницях вікон блакитно фосфорують кінескопи. На велетах благоповерхових ворушаться допитливо, здивовано гнучкі тоненькі […]...
4. ЛІТНЬОГО ВЕЧОРА НА РІЧЦІ На лозняк всівся місяць червоний, А вода в річці тепла й лінива. І скупатись йому захотілося, Щоби річка влилася у […]...
5. БРАТИ Послухайте і брів не хмурте: Ці покручі, ці холуї, Ці яничари, ці манкурти – Не зайди, а брати мої. Брати […]...
6. “Хилились стязі, пнулись вгору…” Хилились стязі, пнулись вгору і хвилювались, як ковиль. Усе зловісніш і суворіш темніли черню корогви. Світ хижим птахом, звіром кидавсь, […]...
7. “Отак і йду стежиною тією…” Отак і йду стежиною тією яку бабуся вишила мені на білім рушнику моєї долі вклоняюсь низько пам’яті її торкаюся землі […]...
8. “О дивний мент, о дивний час!..” О дивний мент, о дивний час! Весь Всесвіт дивиться на нас. Сам Бог над нами став, здається, І чуть, як […]...
9. ПІЗНЬОГО ВЕЧОРА Прийшов додому щойно. Уже ніч Вечірній смерк у сповитку колише. Натомлений, не чую рук і ніг, А голова болить, аж […]...
10. “Прийшли вночі. “Твій, діду, син умер…” Ігореві Римаруку Ігореві Римаруку Прийшли вночі. “Твій, діду, син умер. Потрафив у скалу – лежить в потоці. Не міг тікати. […]...
11. “На березі моря, на жовтім піску…” На березі моря, на жовтім піску, На березі моря, на сірім камінні, На березі моря, на гальці і піні, На […]...
12. ДОРОГА ДНІПРА Пульсує, пружно б’є з долоні предка тоненьке непомітне джерело. Це мій Дніпро. Текти йому далеко. Дніпра вже ціле море натекло. […]...
13. В казематі (“Ой три шляхи широкії…”) VI Ой три шляхи широкії Докупи зійшлися. На чужину з України Брати розійшлися. Покинули стару матір. Той жінку покинув, А […]...
14. “І знову брата брат…” І знову брата брат Веде в цегляну нішу. І плаче брату брат, І гірко в очі дише. І каже брату […]...
15. БРАТИ Спливе іще одна зима, А там і смерть не за горою. Був цілий рід – І вже нема. Лишились тільки […]...
16. “Без жайворонка степу не був…” Без жайворонка степу не бува. Коли ж і є, який то степ уже? Отак, як ліс, – то тільки дерева, […]...
17. ДВІ БЕРЕЗИ Ліси, поля, Ліси, поляни, Ромашки – сонця бризки… Стоять у полі, хто не гляне, Самотні дві берізки. Чого вони не […]...
18. КУЛЯВИЙ СОНЕТ Як прийде осінь тиха, сумовита І вбере поле жовтою травою, Земля затужить за леготом літа,- Затужу за тобою… Як прийде […]...
19. В казематі (“За байраком байрак…”) II За байраком байрак, А там степ та могила. Із могили козак Встає сивий, похилий. Встає сам уночі, Іде в […]...
20. “Коло гаю к чистім полі…” Коло гаю к чистім полі, На самій могилі, Дві тополі високії Одна одну хилить. І без вітру гойдаються, Мов борються […]...
21. ДО КРИНИЦІ Уста закропивши, ми йшли на роботу, Чорноземну, вічну, трудну… Як же тепер, у твою спекоту, Моя рятівнице, тебе обмину? Кринице […]...
22. “Ця осінь, Боже, також золота…” Ця осінь, Боже, також золота. Світає. Вечоріє. Крик навколо. Припухлі розтулила ти уста. І день іде, і ніч іде, і […]...
23. “Анахоретом я живу…” Анахоретом я живу На березі морському. Молюсь на квіти і траву, Радію штилю й шторму. Гримить прибій, цвіте блакить, Змивають […]...
24. КОБЗАР – Княже Всеволоде орлій! Чи думаєш ти здалека прилетіти до Києва батьків золотий престол раменами покріпити? Твої весла можуть легко […]...
25. “Земля поетів і земля пророків…” Земля поетів і земля пророків, Сопілки калинової земля. В криницю мого полудня високо Вітчизна строгим зором надивля. І бачить: віри […]...
26. “Земля поетiв i земля пророкiв…” Земля поетiв i земля пророкiв, Сопiлки калинової земля. Криницю мого полудня високо Вiтчизна строгим зарам надивля. І бачить: вiри духмянiє […]...
27. ВЕСНЯНЕ ЗАПИТАННЯ Прилетіли весняні птахи Та й питають: – Чия це земля? Шурхотять сошниками сівалки: – В чию землю кладемо зерно? Явори […]...
28. ВІЗЕРУНОК СВОБОДИ Тризуб – на вилозі, тризуб – на авто, Тризуб – на снігу, на асфальті, на стінах… Немає страху, не карає […]...
29. МІСЯЦЬ Як засвітить повний місяць Ясно над горою, Щось таке чудне, таємне Діється зо мною: Мовби серце хто ворушить, В небо […]...
30. “Безсмертя нації – у слові…” Безсмертя нації – у слові, А слово – Бог земних віків. Лише нікчемні й безголові Зрікаються старих батьків. Не робітництво, […]...
31. ЩОСЬ ЗАБУЛА Я щось забула, я забула щось… Про що? Про що? Сама себе питаю. Мої сліди змиває сірий дощ, Їх обриси […]...
32. Я щось забула, я забула щось Я щось забула, я забула щось… А що? А що? Сама себе питаю Мої сліди змиває сірий дощ, Їх обриси […]...
33. “Як галич, голодна і люта, немов невсипущі ненатлі…” Як галич, голодна і люта, немов невсипущі ненатлі, Орда покотила степами, навалою збивши полин, Купаючи в хвилях Каяли монгольські запилені […]...
34. МОНПАНСЬЄ Леденці купив Іван ті, що у коробці. Ходить смокче й примовля: – Подивіться, хлопці, Як це кляте “лампасе” злиплося у […]...
35. КОЛЮЧІ ВІРШІ Вірші колючі, мов їжаки, Руки – до крові, душу – до крові… Повитягаю із них голки, Зшию деревам плаття паперові. […]...
36. “Так пахне спека на стерні…” Так пахне спека на стерні Достиглим літом і здоров’ям, Так переповнюються дні І сподіванням, і любов’ю. Але у тихі вечори […]...
37. ЗЕМЛЯ ТАРАСОВОЇ ХАТИ Її вручають гостю від душі привітні Кобзареві земляки… Мені промінням жита зігріва земля Тарасової хати. На сьомий поверх, де землі […]...
38. “Хочу я троянди, що цвіте в саду… “ Хочу я троянди, що цвіте в саду… Скільки я для неї дивних слів знайду! Хочу я купави. Їй я розкажу, […]...
39. 06. НАД ВОДОЮ На березі білі берези напнуті, мов струни. День вітром по них потягає, неначе смичком, і шепотом падає в хвилі, як […]...
40. БРАТАМ ПОЗА МЕЖІ Флейтою плаче серце до вас, Сопілкою схлипує: Покинуті. Пасерби долі. Любі. Рідні. Безвольні. Зараз не вперше, а в сотий раз […]...