“Знак перше-останньої зустрічі…”

Related posts:

1. ЩО ЗА ЗНАК – СТРУНКИЙ, МОВ СПИС? Загадка Що за знак – стрункий, мов спис, він над крапкою завис, спонука до поклику. Хто ж бо він? (Знак […]...
2. ЗНАК Богиня Долі порухом десниці Окреслила рішуче Зодіак І, стримавши іронію в зіницях, Спитала їдко: – Ну то де ж твій […]...
3. ЗНАК (Мотив Юрія Кузнецова) О символи древні, о задуми темні! Приховує яблуко міти таємні. Розріж поперек – і відкриється знак, Назвать його добрим не […]...
4. ДВІ ЗУСТРІЧІ 33 Приходиш. Кімнату обсіли тіні. Вино на устах – мов музика. Тебе, нагу, на постелі квітчаю гвоздиками. 34 Спиваю каре […]...
5. “Дубовий жар – душі моєї знак…” Дубовий жар – душі моєї знак! Він зогріває, наче Зодіяк; Спроквола, звільна, палко, снаговинно Дарує світові святкове мито – Аж […]...
6. ЧАС ЗУСТРІЧІ В ПОЛІ М. К. 1. Я вчуся ходити окраїнами життя. На вітрі – небо нап’яте. Я хитко ступаю окраїнами рядків і вчуся […]...
7. “Я осріблютНараз… зобачив змію…” XIV Я осріблютНараз… зобачив змію. Сховай на колінах! Сумно блакитністю зім Серце закрий од стін. Вночі я тобі розповім Про […]...
8. ЗНАК ЛЕВА Умерлих квітів царство – спить пустиня в піску сорочці золото-червоній. Малюк осот – рослинне чортовиння, екстазу сонця й блискавок погоні. […]...
9. “Жіноча гладь оголених колін…” Жіноча гладь оголених колін – Хиткі ворота до земного раю. Та стогне кожен адамчук “Палаю!” І декларує пристрасний уклін. А […]...
10. “Перше осені слово…” Перше осені слово – Перший лист на землі. За Дунаєм дзвінковим Тихі гори в імлі. А за тою імлою Є […]...
11. ЗНАК РІВНОВАГИ Нехай живе поезія, мій друже! Максим Рильський Колега мій Кімнатні квіти гудив За те, що з них – Ні меду, […]...
12. ПЕРШЕ – СНІП ПО ОБМОЛОТІ Шарада Перше – сніп по обмолоті на покрівлю хати, друге – жінка, ще точніше – материна мати. А коли в […]...
13. ДВІ ЗУСТРІЧІ З ВІТЕЗСЛАВОМ НЕЗВАЛОМ 1 Ми з ним удвох над Влтавою сиділи, З рук годували чайок, голубів. Над Празьким градом ранок голубів, Стяг президентський […]...
14. “Очі міцно, губи стиснуті…” VII Очі міцно, міцно стиснуті І заломлені губи. Вохкі коліна з біллю роздвинуті В час солодкої згуби. Не було початку […]...
15. “Ще тільки перше ластів’я – з-під стріхи…” Ще тільки перше ластів’я – з-під стріхи, Й весною не натішилась душа, А сонях на городі в Чабанихи Вже вигинає […]...
16. ЗУСТРІЧІ Ці зустрічі – ніби на вістрі меча, Палають в душі, як розпечена ватра. Не варто палити й гасити не варто. […]...
17. ПЕРШЕ ВІДКРИТТЯ АМЕРИКИ The land was ours before we were the land’s. Robert Frost: The Gift Outright. 1. Navigare necesse est Плавба була, […]...
18. ПЕРШЕ ПОСЛАННЯ ДМИТРА З КУТІВ ДО ГАЛИЧАН Не знаю, чому ви завжди боялися божевільних і привидів. Може, тому, що божевільний забагато розказував, знаючи про вас те, що […]...
19. “Женщино ти здивована…” ХІХ Женщино ти здивована Ти не відчула що то за прязні Ти не знаєш що то було обмірковано То було […]...
20. ЗНАК ДУБА За греблею трьох днів і трьох ночей, де вир закляклий, безодня зелені в півсоннім півбутті безкрая. Прив’язані до пнів, попутані […]...
21. ЗНАК ВОДОЛІЯ Отряси літа, як попіл перетлілих рим. Не втікай од переміни у чортополох: Вже довершує нарешті круг епоха Риб – Найпідступніша […]...
22. 2. ПЕРШЕ СІЧНЯ Перший день – не найпершим був. Тільки це запізно уже… Після слів, після гроз, після бур Підраховуймо жертви жертв. Щоб […]...
23. БАЛАДА ПРО ПЕРШЕ КОХАННЯ За горою, імлою повитою, Сходить сонце, а місяць зайшов. Як ріка не вертає до витоку, Не повернеться перша любов. Не […]...
24. ПЕРШЕ ТРАВНЯ Радіоактивна хмара над Києвом, а на Хрещатику – парад. Твоє свято, робочий люде, – радій, гуляй! Гордо звучить: людина! І […]...
25. “Я люблю обличчя зміненість…” ХVІІІ Я люблю обличчя зміненість І ще щось, що в тобі Я люблю твоїх губ рубіненість І ще щось, що […]...
26. “Перше листя пливе по серпневій воді…” Перше листя пливе по серпневій воді, Непомітно відходить за обрії літо. Ми з тобою, кохана, іще молоді, І не треба […]...
27. 2. БІГ НА 1000 МЕТРІВ Віддих свище в легенів брилах, наче буревій. Пливу легенько на ніг крилах в синій обрій мрій. Я не вихаю руками, […]...
28. “Іде кіт через лід…” Іде кіт через лід Чорнолапо на обід. Коли чує він: зима Його біла підзива. – Ти чого йдеш через лід […]...
29. “На горі під лісом – біла хатка…” На горі під лісом – біла хатка. Біла дівчина виходить, біла цятка. Над горою вдень шовкове небо. (Як воно, шовкова […]...
30. “Напинайте рогожі вітрил…” Напинайте рогожі вітрил; Океан – прикидається злим! Він могутні обійми відкрив Дітям сонця і дітям своїм. Там – на півночі: […]...
31. “Мов та лілія ніжна і біла…” Мов та ліля ніжна і біла, Що росте на дзеркальній воді, Так і ти в моїм серці зацвіла, Пелюстки розгорнула […]...
32. СТЕП Ходе Степ. Замислений Степ. А на ньому синій, синій жупан. За туманом – туман і татарські загони… Розсипається Степ синім […]...
33. “Потрібно усіх в роботі…” Потрібно усіх в роботі, А серце б’є, як обух. Прокляття моїй плоті, Що слабша за мій дух! …………………………. Це кров […]...
34. “У морі синьому, не знаючи причалів…” У морі синьому, не знаючи причалів, На всіх вітрилах у незвідані моря Пливе за межами скорботи і печалі, Як біла […]...
35. ЧАС Поспішайте! Поспішайте! Рветься фраза дротяна. На хрещатім циферблаті час людину розпина. Стрілка світиться магічно, стрілка крутиться, зове. Сила поспіху магнітна […]...
36. “Осінній день, осінній день, осінній…” Осінній день, осінній день, осінній! О синій день, о синій день, о синій! Осанна осені, о сум! Осанна. Невже ця […]...
37. ЧЕРВОНІ ЧЕРЕПИЦІ Червоні черепиці, оранжеві коти. А я біжу по східцях, од сонця золотих. Я трішечки дитина. А трішечки вже й ні. […]...
38. БІЛА ЛІЛІЯ Біла лілія, туго-волога І холодна дитина ріки З царства висмикнута водяного – Сяє краплями зірка з руки. Як наставлені ракові […]...
39. СИНІЙ ПАТЕФОН Я все згадаю… Ранок. Свято. Злітає з вій солодкий сон. На кутій скрині хриплувато співає синій патефон. І розпрягають хлопці […]...
40. “Кину жаль і смуток лишу…” Кину жаль і смуток лише, Власне лихо заколишу І братам співати стану Про любов, красу весняну. Дам їм світло серед […]...