Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






ПАВЗИ

Після кількох днів щастя

Якому не міг дати назви –

Знов почуваю радість муки радість злощастя.
Трамвай
досяг мене ніби нічого,
Ніби усе по-старому, ніби

Нічого не сталось, в собі хороню я слова
Ще не сказані
мною і в погляді серця
Мого я ховаю всі павзи.

А тепер сиджу дома

Й не можу в думках розібраться.

Після кількох днів щастя…
Не курив – сьогодні п’ятий

День – і зараз я закурюю
Першу папіросу.

Упрохала вона не курить

Поки пройде у мене бронхіт.

Гей, розчиняйте всі вікна, хай увірвесь у

Груди вогкість
Туману, хай покриють, осріблять серце

Моє передранішні роси –

Смерті холодній я шлю найпривітніше слово –

Хай буде їй мій останній останній привіт.

Після кількох днів щастя ниюча павза.
Знову дні туги, розпачу хвилі
болючі –

Найбільш їх люблю я.

Буде так тоскно. Буду по місту блукать.

А не серці прикра клявза…

…В осінніх муках блукать… Люблю, люблю…
Її люблю…
Блукання люблю…

Тугу, муку люблю я.

8. XI. 1916. Владивосток

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,50 out of 5)

ПАВЗИ - СЕМЕНКО МИХАЙЛЬ