БРОНЗОВЕ ТІЛО
В мене бронзове тіло
На білім піску
Скільки іскор горіло
На яснім струмку
Скільки плямок тремтіло
На обличчі води
В мене бронзове тіло
Я – молодий.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- “Вимите тіло – з води…” Вимите тіло – з води – рипить під руками, мов яблуко… І солодка вода стікає на брови, у напіввідкриті вуста, […]...
- (РІЧКА) Зійшовши до річки, ми воду торкнули руками. У липні так любимо тіло води, що втікає між пальців. Сто млинів було […]...
- НА ПЛЯЖІ На всю енергію світило сонце. День Густою лавою потужно лився І затопляв розгін на ввесь широкий світ, Щоб люди радісними […]...
- “масам муки – тіло…” масам муки – тіло привид – ярмом зіниць це сон озирнися у кару думок ясу є і повторена рана минула […]...
- “Як русалчине – іноді тіло….” – Які холодні руки… – Зате серце гаряче… Часто мовлене Як русалчине – іноді тіло. Як в Галатеї: Навіть зігріване […]...
- Твоє тіло твоє тіло розлилось морем по берегах моїх чуттів сп’янівши хвилями виплескує музику по прибережних камінцях потопаю ціла в твоїх водах […]...
- “Перста твої…” Перста твої Мої: Я їх цілував. Ноги твої Мої. Я їх пестив. Між твоїх стеген Мох. Тіло твоє Моє. Воно […]...
- “Мужчино, смирися, бо стервом є мужеське тіло…” Мужчино, смирися, бо стервом є мужеське тіло, Бичів йому мало, і мало нещасть, щоб смирити, Все прагне безоглядно стрічні жінки […]...
- A SPIRITUAL (релігійна пісня) Голос: людина є з піску, о, з піску і з води, Він сотворив її, бо йому було сумно серед зелених […]...
- “Я не повірю, що лиш ти одна…” Я не повірю, що лиш ти одна на світі білім, як роса, – відкрита… Ну що простіше? – ти чекала […]...
- ВИКЛИКАННЯ Місяць віддихає в річці, Умивається прозорою водою. А я лежу. Небо нахиляється до мене, відчуваю на собі його блакитне тіло. […]...
- НА ШЛЯХУ Обплетений вітрами ранок шугне, мов циганя з води і на піску кричить з нестями, обсмалений і молодий. Ріка зміяста з […]...
- “Вийду в поле, стану серед жита…” Вийду в поле, стану серед жита, Задивлюся в небо голубе. Земле рідна, скільки буду жити, Стільки і любитиму тебе. А […]...
- II. “Не гніти мене…” Не гніти мене сльотою твого тіла, не гаси віддихом полум’я моїх очей! Чуєш, як дощ садить води росаду у саду? […]...
- “Полога смужка берега. Від холоду…” Полога смужка берега. Від холоду Води шукай тепла собі в піску. І я тебе востаннє, як ізмолоду, Люблю – далеку […]...
- САДИ Задзвеніли сади, задзвеніли піснями. Я такий молодий, повний юними днями. Одяглися сади в черешневеє плаття. Рвучий струмінь води, наче юне […]...
- “Молодий я, молодий…” Молодий я, молодий, Повний сили та одваги, Гей, життя, виходь на бій, – Пожартуєм для розваги! Гей, життя, ставай, тремти! […]...
- САМАРИТЯНКА той подорожній не приїхав на балагулі у запорошених сандалях при цямрині сидів і попрохав води – я його скоро позбулася […]...
- ЗВИЧАЙНІ МОНОЛОГИ Я хочу задзвонити вам в серця, я молодий! А дівчина моя, немов забризкана в очах блакиттю а я стара, стара, […]...
- Жінка сумна жінка яка не чекає нікого сумна жінка яка лежить горілиць на березі річки яка думає про воду річчину що […]...
- “В глибокому затоні…” В глибокому затоні, Далеко од людей Цвітуть лілеї сонні, І тихо круг лілей. В глибокому затоні Води зелений тон, І […]...
- “Ну чому ті хвилини кохання…” Ну чому ті хвилини кохання я не можу забути ніяк!? Десь далеко у білім убранні моя люба, тепер не моя. […]...
- “Мов купальське гильце, в срібну нічку на Йвана Купала…” Мов купальське гильце, в срібну нічку на Йвана Купала зодягав колись в трави і в квіти тебе зодягав. Десь зоря […]...
- 4. ГРИФОН Мій пане, який нерозумний світ!.. Яка на румовище сходить журба! Під небом, чорним, ніби графіт, конаю в піску. І грифон […]...
- ЧИСТА КРИНИЦЯ Довго шукаю – вірю – знайду, Там, де стоять на сторожі тополі Чисту криницю у чистому полі, Чисту криницю у […]...
- ДВІ ПОРАДИ Прийшов хворий до лікаря. – Кепське, – каже, – діло. Ломить ноги, крутить руки, туситься все тіло. – Де працюєте, […]...
- “Тихенько відійди…” Тихенько відійди, відколивайсь, як звук, – холодний блиск води уже торкнувся рук. Це осінь почина дочасно брати квит – її […]...
- “Гей, дуби мої – зелені хмарочоси…” Гей, дуби мої – зелені хмарочоси… А мені уже дорога на похил. Карі очі? Гойні брови? Чорні коси?.. Де ж […]...
- “Острівець моєї радості дитячої…” Острівець моєї радості дитячої вже тебе ніколи не побачу я ти відбитий у свічаді зорянім на землі давно вже переораний […]...
- “Благословен, розгорнений просторами, морями…” Благословен, розгорнений просторами, морями, Ти, що відвік перебуваєш з нами! Як сонце в променях, що палить і тремтить, Як сонце […]...
- ГЕТЬ НЕНАВИСНУ СОРОЧКУ Геть ненависну сорочку! Шовк – тут грубе полотнище! До грудей хай ближче груди І до серця – серця ближче! Геть […]...
- ЛЮБЛЮ СВІЙ КРАЙ Люблю свій край – Радянську Україну, Її лани, світанки у степах, В садах вишневих пісню солов’їну, В ночах донецьких зорі […]...
- “Чому так посмутніла ти?” Чому так посмутніла ти? Невже тому, що побачила, як жабенятко в теплому струмку сніжинки ловить ротом, гадаючи, що це комахи […]...
- “Скільки б не судилося страждати…” Скільки б не судилося страждати, Все одно благословлю завжди День, коли мене родила мати Для життя, для щастя, для біди. […]...
- МЕТЕЛИК Я мов метелик я білий білий Як він химерний як він несмілий Літаю біло у білім сяйві Лечу для лету […]...
- “караван води обезречений леміш мозку…” караван води обезречений леміш мозку канонічна пора прорізати листя долонь бити в тимпани поголити голову кучерявого хлопчика і за вітром […]...
- У ЛІСІ ОПІВНОЧІ У лісі опівночі спали дерева. Опівночі в лісі горіло багаття. Не спало кохання моє червневе, Кохання болюче, немов прокляття. Земля […]...
- ПРОЩАЛЬНИЙ ВАЛЬС Однокласникам Новосанжарської школи Золоті мої надії, молоді мої сади… Надвечір’я вересневе одягається в кармін. Відкурликали осінньо, відгукали поїзди. …А на […]...
- РІКА КРАСИ Скільки красивих облич! – Скільки захоплюючого дива, Клич мене, вулице, клич – В брід, де ми перебродили. Скільки піднесених лиць, […]...
- “ОЙ НЕ ХОДИ, ГРИЦЮ…” На сцені Гриць вмирав… На залі тінь снувалась, На душу втомлену глибокий сум лягав, На лиця кам’яні задума тиха клалась, […]...