Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







“ОЙ НЕ ХОДИ, ГРИЦЮ…”

На сцені Гриць вмирав… На залі тінь снувалась,
На душу втомлену глибокий сум лягав,
На лиця кам’яні задума тиха клалась,
Тонуло в тиші все… На сцені Гриць конав…

В півсвітлі сумерку лице твоє тремтіло,
І сльози ринули з розжалених зіниць,
І дрож утаєна стрясала біле тіло,
А там в штучній агонії конав невірний Гриць…

І стало жаль мені, що прийде та година,
Коли впаду і я на сцені життьовій,
Без оплесків та брав, не плаканий юрбою…

І мріялось мені в душі, моя дівчино,
Чи у годину ту з-під твоїх чорних вій
Бодай одна сльоза покотиться за мною?..

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 4,67 out of 5)


“ОЙ НЕ ХОДИ, ГРИЦЮ…” - ЧАРНЕЦЬКИЙ СТЕПАН