Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






СОНЦЕ ПІД ГОЛОВИ

Підпалимо небо – і кинемо душі в повітря!
В степах розгнуздаєм сліпого коня.
…Клекоче огонь нам – навіки повірте!
Співає земля.

Виходимо босі – і коси ми точим, –
Журба наша, гнів – огневий стрілольот.
…Ще й досі нам сниться, як вигнили очі
На твані болот…

Ще й досі ми бачимо: юрби на площах,
Розтерзані діти в залізних вікнах.
А вечір кривавий їх кров’ю полоще,
Хрипить у тілах…

Тепер нам великим – не плакать погребно:
В серцях наших теплих – ворота вікам.
Сьогодні ми вкриємось зоряним небом,
А сонце під голови нам!

Яр Славутич, РОЗСТРІЛЯНА МУЗА. Детройт, в-во “Прометей”, 1955, с. 49.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (5 votes, average: 3,20 out of 5)

СОНЦЕ ПІД ГОЛОВИ - САВЧЕНКО ЯКІВ