“Відтоді, як на Калці князь Мстислав…”

Відтоді, як на Калці князь Мстислав
Спізнився вийти в бій із чорториїв,
А галицький Мстислав полки послав
За Галич помирати і за Київ;

Відтоді, як Данило аж упрів,
Татар вкладаючи в азовській глині
І не один з мужів-богатирів
Позаздрив цьому князеві-дитині;

Відтоді, як князі, злякавшись ран,
Втекли ще до татарського приходу,
А він, Данило, боронить киян
Із Галича поставив воєводу;

Відтоді, як річкова глибина
Просякла кров’ю предків знаменитих –
В боях веде перед Галичина,
Щоб український рід оборонити.

Йдуть лицарі за нас на смертну грань,
А ми ховаємось – і нам не сором.
Ми навіть не шкодуємо старань,
Щоб їх, звитяжців, таврувати хором.

Ми служимо тому, хто жар гребе,
Встромляючи у нього наші руки.
Коли ж, коли спитаємо себе:
Чиї ми діти і чиї онуки?

25.ІV.1981

(3 votes, average: 4,00 out of 5)

Князь Данило у хана Все ж татари не лишили, Не покинули наш край. Незабаром хан татарський Присилає: “Галич дай!” Зажурився князь Данило: “Ми стомились […]...

ВАСИЛЬКО, КНЯЗЬ ТЕРЕБОВЕЛЬСЬКИЙ Історична поема “Для коня узда кермою є, для мудрого – книга”. Князь Ярослав Мудрий “Не хочемо віддати тобі Володимирського престолу, […]...

КНЯЗЬ Ще гори куряться від снігу, сім стріл неначе сім пісень, і юнака вітає день окриленим найменням: Ігор. Горять скрипки в […]...

КНЯЗЬ ІГОР Дріма Донець в легкім тумані, А я блукав над ним вночі В недовідомому жаданні, Немов чудес яких ждучи. І бачу […]...

А – КНЯЗЬ АСКОЛЬД Аскольд був лицарем і князем, Гостей привітно зустрічав, А рідну землю від ординців Мечем двосічним захищав....

Коронація Данила Щоб скріпивши свої сили, Стати дужчим в боротьбі, Князь Данило скрізь шукає Вірних спільників собі. Він звернувся і до папи. […]...

“…І враз на чужині постане” …І враз на чужині постане, мов спалах, в пам’яті моїй: Вітчизна – соняшник весняний цвіте на грані польовій. Вночі і […]...

ШАЛАПУТНИЙ ІВАН Як у друга у Данила були іменини, На них Іван не прогавив жодної чарчини. Довелося ночувати сердезі в Данила. Данилиха […]...

“КАЗАЛА МАТИ КОЛИСЬ-ТО…” Казала мати колись-то: “Як на світ привела тебе, сину, гляділа в твою колиску ніч передрозяно-синя. І у вікна – навстіж […]...

БУРЛАЦЬКА Випливало з-за туману З лихоліттям чорне зло І з собою смертну рану Юнакові принесло. Не горіла, не палала Чиста свічка […]...

“Вона несе мені малиннику…” Вона несе мені малиннику і гасить ватри – хто наврочив, мамо? Лише її одну, лише таку я кличу обгорілими губами, […]...

ЛЬВІВ Коли, здавивши темні коромоли Бутних бояр, Данило гордочолий На красну гору каменя поклав: “Тут буде кріпость, – мовив, – щоб […]...

МИ ГРАЄМОСЬ У ПІЖМУРКИ ЖИТТЯ Ми граємось у піжмурки життя Аж поки смерть нас не впіймає: – – “Тру-ту-ту! Я вже йду! Тай до Пана […]...

ТРОЯНДА ГІР (Мачу-Пічу) Була я гостею в Андах, В троянді, де сходить бог Сонця Над пелюстками верхів. Бриніла мені Вільканота На інструменті старому […]...

ЖАЙВОРОНОК ДИТИНСТВА Мама Зліпила жайворонка, Хотіла спекти – А він полетів. Відтоді Щовесни Шукаю в небі Птаха, Зліпленого з тіста....

Холм і Львів Раз Данило був на ловах І у лісі заблудив. Довго він шукав дороги, Довго в пущі він ходив. Аж виходить […]...

СВЯТИЙ ЙОСИФ з усіх католицьких святих йосифа шаную найбільше бо не був він ані мазохістом ані жодим іншим збоченцем а лиш фахівцем […]...

Кохання день! Кохання день! Не нiч, це – не злодiйство! Це свято духу, тiла i бажань! Це насолоди фантастичне дiйство, Коли кохання […]...

НАТХНЕННЯ В ніч, як острах суєвірний Серце холодом різне Або гострий сум безмірний Смертним духом повійне, Мир тоді – німа пустиня, […]...

ВІЧНИЙ ПОШУК Ми знаємо іздавна три лічилки, Як граємось у вічного жмурця. Ховаємось в бузку, що на причілку, В садку, в хліві, […]...

“Знов чомусь прийшла хвилина смутку…” Знов чомусь прийшла хвилина смутку. Попрямую у вечірній ліс. Запалю солдатську самокрутку Над окопом, що давно заріс. Ні, життя легкого […]...

АНТОНІЙ І КЛЕОПАТРА 1 Повік гойдатися б на хвилях під голубим вітрилом снів. За обрієм в обіймах непоборних гарячий день зомлів. Коли у […]...

“Догорають поліна в печі…” Догорають поліна в печі, Попеліє червоная грань… У задумі сиджу я вночі І думок сную чорную ткань. І коли ж […]...

“Я сам… Ася…” Я сам… Ася Молодо подолом У кущі щуку, А вода – адова… Море… ром… Я і Ася… Яса… Моросно сон-сором… […]...

“Грань хитка між буттям й небуттям…” Грань хитка між буттям й небуттям, Спільна доля судилася нам. От і старість ми разом зустріли, І скажу я й […]...

ГРИГОРЕНКО Коли на цвинтар батька ніс, Померлого у голод, Слізьми вмивався степ і ліс І брав за бари холод. Як нили […]...

Король Данило Горе учить, кажуть люди, Доки горя не уб’єш. І Василька, і Данила Научило горе теж. І вони навчились добре І […]...

По мосту йдуть по мосту йдуть тисячі сандалів у хвилях віддзеркалені ноша та звичай всі оглядаються то нам на голови настромлено вінки на […]...

ЛУНАТИЗМ Не дивись, не дивись так на мене ти вперто й завзято, перестань, перестань, о молюсь, перестань! О чому, о чому […]...

МОНОЛОГ СТАРОЇ ХАТИ Я відслужила на землі своє. Хоч промінь світла ще по стінах бризка, вже сволок, де була твоя колиска, прогнувся низько […]...

Ноктюрн Мов З розжареного горна, Бризкали Золоті осколки На гранітний гребінь. Під оранжеві звуки Солов’їного горла Народилася Вечірня зоря У небі. […]...

ДЕКСИЛЕЙ О, Дексилею, зваго бездоганна, Що на коні на ворога летиш, Твоя смертельна, невигойна рана Тебе в безсмертну скерувала виш. Коритський […]...

ЦАР БУЖ (Поема) 1. У казармі – грип, надворі – стужа. В шибці блимає якась зоря. Знов не сплю і думаю про Бужа […]...

КОРОТКА БАЛАДА ПРО ЩАСЛИВИЙ КІНЕЦЬ Була собі казка стара, А в казки – щасливий кінець. Зустрівся із смертю боєць, Але відступила стара. І вижив солдат, […]...

“А це така любовна гра…” І коли нарешті затихли останні оплески, Акулячий Писок рішуче заявив: – Я, кстати, Есенина очень люблю. Кто-нибудь помнит Есенина? – […]...

“Шугали сови, пугали сичі…” Шугали сови, пугали сичі, Таємні сили шелестіли в ріці, А я поклявся перейти вночі – І з краю в край […]...

“Збираюсь в незнану дорогу…” Збираюсь в незнану дорогу, Не знаю, чи переборю, Бо недруг стріляє з-за рогу, Боїться ставати на прю. Збираюсь в незнану […]...

СТАРІСТЬ Сім десятків дідові старому, Сам незчувсь, коли і відгуло, – Вже лице пожовкло, як солома, Борознами вкрилося чоло, Сяють очі […]...

ЧЕРЕП Кончины памятник безгробной! Скиталец-череп, возвести: В отраду ль сердцу ты повержен на пути, Или уму загадкой злобной? Не ты ли […]...

ДІЄСЛОВО, НЕ В’ЯЖЕТЬСЯ З РУХОМ Загадка Дієслово, не в’яжеться з рухом. Його змісту не знать просто сором: як без префікса – сприйметься слухом, а як […]...

Related posts: