“Тому вже, мабуть, років п’ятдесят…”

Тому вже, мабуть, років п’ятдесят.
А я ще й досі бачу так яскраво:
Моє село, старий вишневий сад
І вечорів підсинені заграви.

Усі в роботі – і старі, й малі.
І я, що тільки починаю жити.
Вже встиг пізнати радість на землі, –
Бо коні наші й наше власне жито.

Уранці біля току вся рідня:
Як смачно свіжим хлібом пахне з нього!
Мене підсадить мати на коня –
На нашого коня, на вороного.

Хтось пожартує: буде отаман.
Хапаю повід, сплюнувши в долоні.
Дзвенять підкови, котиться гарман –
Немов довкола сонця ходять коні…

А це прийшло уже не з тих років,
Хоч ми іще лишались дітлахами;
Ми назбирали в торбу колосків –
І, нас намалювали ховрахами.

Чом я дитинство пригадав своє?
(За розпорядком дня – сніданок, лазня).
Згадав, бо ще живий. Бо серце є.
Бо світлих днів шукає пам’ять в’язня.

15.ІV.1978

(1 votes, average: 5,00 out of 5)

“Двадцять років тому…” Двадцять років тому, Тридцять років потому… І не знаю, чому Я приїхав додому. І тебе не зустрів – Де мої […]...

“А я жив сотні років тому…” А я жив сотні років тому Та орав волелюбне роздолля Серед нетрів і пущ предковічних І любив, так любив Ярославну […]...

КАЛИНА НА ТОМУ СВІТІ Я прокинувся на тому світі – На тому боці океану. Так. Чикаго, загодований снігами По зав’язку чи просто лиш по […]...

“Понад кочів’я років опустілі…” Понад кочів’я років опустілі, По вигорілих пам’яті слідах Несе нас у напруженому тілі Нестримний, атомний нутром – літак. Літак, чи […]...

“Сто років як сконала Січ…” Сто років як сконала Січ. Сибір. І соловецькі келії. І глупа облягає ніч пекельний край і крик пекельний. Сто років […]...

“Вже стільки років…” Вже стільки років не діждуся рання! Пітьма, пітьма, і сон тікає пріч. Одної ночі ти сказала: “На добраніч!” й від […]...

“Я п’ять років займався політикою…” Я п’ять років займався політикою І став дурнішим у п’ять разів – Проспиртований злободенною пліткою, Я іще й досі не […]...

“Десять років пройшло – все кленуть Горбачова…” Десять років пройшло – все кленуть Горбачова, Україні моїй незалежній клянуть, Все не клеїться в них, не виходить нічого І […]...

“Років тягар ляга мені на плечі…” Років тягар ляга мені на плечі, Мій полудень зі мною вже на ти, І все частіш повторюю, до речі: Життя […]...

“Колись ви, мабуть, були красивою…” Колись ви, мабуть, були красивою… Вибачте, жінко, скільки вам років? У вас були очі, як небо, сині І легкі, як […]...

“Вже почалось, мабуть, майбутнє…” Вже почалось, мабуть, майбутнє. Оце, либонь, вже почалось… Не забувайте незабутнє, воно вже інеєм взялось! І не знецінюйте коштовне, не […]...

“У мавзолеї років шістдесят…” У мавзолеї років шістдесят Лежала всохла воскова фігура, Чия над світом пасмуга похмура Грозила всім – од палаців до хат. […]...

“Останніх років київське кіно…” Останніх років київське кіно в малому залі дня зими пройшло. Згадалось: від людини до предмета – Про всіх, про все. […]...

Скорбні пісні. “Не винен я тому, що сумно співаю…” Не винен я тому, що сумно співаю, Брати мої! Що слово до слова нескладно складаю – Простіть мені! Не радість […]...

“Четверть века, Марина, тому…” Четверть века, Марина, тому, как Елабуга ластится раем к отдохнувшему лбу твоему, но и рай ему мал и неравен. Неужели […]...

“Наростаюь коні в дзвоні-перегоні…” Наростають коні в дзвоні-перегоні, Після того, як звели більшовики. Знов пасуться коні, фуркають в долоні, Воду п’ють з бідової ріки. […]...

КОНІ Івану Драчеві Івану Драчеві Коні-гривані – блискавки! Коні булані – лиск! Коні – у небі висянім, Коні – в Парижі […]...

“Ходять по квітах, по росі…” Ходять по квітах, по росі. Очима чесними, Христовоскресними Поеми тчуть. А сонця, сонця в їх красі – Не чуть. Царства […]...

“Мабуть, я їду вмирати…” Мабуть, я їду вмирати На Україну додому. Знімуть патрони й гранати, Передадуть другому, Мене ж поволочать за ноги, В окопі […]...

Тому, хто запізнився Пробитись до полюса Ціною життя Крізь стужу, мороз, крізь ніч, Крізь Еребус і Террор І, зібравши останні сили, Переконатися, Що […]...

“МАБУТЬ, НЕБА ЛАГОДА БУЗКОВА…” Мабуть, неба лагода бузкова Не загасить дику охру скель, Так оце ти, Африко казкова, Видихаєш перегар пустель! І торощиш тлумище […]...

“Мабуть, ще людство дуже молоде…” Мабуть, ще людство дуже молоде. Бо скільки б ми не загинали пальці, – XX вік! – а й досі де-не-де […]...

Закон iснує, мабуть, недарма Закон iснує, мабуть, недарма, За ним усiм одмiряно по мiрi I свят, i горя. Виняткiв нема. То байдуже – ти […]...

“Мабуть, судилось мені так до смерті самої…” Мабуть, судилось мені так до смерті самої Йти все за вами лісами, повитими в мряку, Класти вогонь свій по другому […]...

СЕМУ-ТОМУ, ХТО ЦУРАЄСЬ СВОГО ДОМУ Та чого ж ти так раненько Коника сідлаєш? Вже ж не інак, пане-брате, – Їхати гадаєш… Їдь си, брате, їдь […]...

ПОБАЛАКАЛИ Кадр із фільму у журналі жінка розгляда: На коні сидить панянка, гарна, молода. Клича жінка чоловіка, каже: – Подивись! Я […]...

СТАРА КІНОХРОНІКА На мить сповзли з екрана реалії ракетні. Дивлюсь – очам не вірю, мов справді бачу сон: Майнули білі коні – […]...

ШЕХЕРЕЗАДА, ІІ Стогнала ніч. Вже гострі глиці Проколювали більма дня, І синьо-золоті грімниці Дражнили відгульня-коня. Розбурхалася хмар армада, А ти опалена в […]...

“То фортеця чи ожеред…” То фортеця чи ожеред Із грудневих лугів прогляда? А довкола сухий очерет, Наче там залягла орда. Наче стріли стирчать увись: […]...

Вечір Зелений вечір як морська вода заповнив кімнату фіолетові водорості тіней повиростали у ній аж до стелі і тільки ще де-не-де […]...

НОВИНА Під час дня не стається нічого, як звичайно, та коли я приходжу додому, дізнаюся, що моя мати померла більше, ніж […]...

ПАМ’ЯТЬ ДУШІ Це ніби сон. Але ж не сон – видіння, Яке прийшло з людської глибини. Душі в віках не пізнане бродіння, […]...

ПАМ’ЯТЬ ДУШІ Це ніби сон. Але ж не сон – видіння, Яке прийшло з людської глибини. Душі в віках не пізнане бродіння, […]...

НІЧНИЙ ГІСТЬ На змореній, незатишній планеті, В казармі серед смороду й хропіння, Мене відвідало нічне видіння – Вусатий горець в маршальськім кашкеті. […]...

НІЧНИЙ ГІСТЬ На змореній, незатишній планеті, В казармі серед смороду й хропіння, Мене відвідало нічне видіння – Вусатий горець в маршальськім кашкеті. […]...

ПЕСНЯ О ВЕЩЕМ ОЛЕГЕ Как ныне сбирается вещий Олег Щита прибивать на ворота, Как вдруг подбегает к нему человек – И ну шепелявить чего-то. […]...

“Якби я легінем зросла в Карпатах…” Якби я легінем зросла в Карпатах, То стала б поруч сонця в Чорногорі – Проміння посилала б в кожну хату, […]...

КОНІ В мерехтливому світлі неоновім, На тлі пишних реклам і вітрин – Чи здалось, чи привиділось: Коні, Батькові коні побачив син. […]...

“Як притишене часом зітхання…” “Я прийшов до Вавілона, але так і не зміг розшукати тебе. Мені стало так сумно…” – це рядки з листа, […]...

ПРИКАЗКИ. ДОЧКА – СИН Пан то хоче сина мати, Не спить цілі ночки, Але пані, як на збитки, Вповиває дочки. Що півроку, то й […]...

Related posts: