РОЗРИВ-ТРАВА
Віршам і снам не вір:
травур, та рев, та вир.
З варив розрив-трави
скроплений кожен вірш.
Зов небезпечних круч,
віри росистий крок
кристалізує кров
в зоряний звірокруг.
Спатиме світ повік
там, де так довго спів,
і під теплом повік
світиком визрів спів.
Раб – та світи творив?
Кари пектиме карб:
лишиться лиш терпка
вірність розрив-трави.
(2 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- “Всі враз!” – Як розрив гранати…” “Всі враз!” – Як розрив гранати, Як гострий короткий стріл Мов меч, що руба навпіл, Десь тяжко брязнув об грати. […]...
- “Берег річки. Трава лугова…” Берег річки. Трава лугова. На вогні казанок закипає. Сплесне риба чи крикне сова – Довго-довго луна не стихає. Кущ лози. […]...
- РОЗРИВ Як усі: дотепер не було – То нічого й не буде. …Загуло, заревло, обдало І – ударило в груди. Це […]...
- “Бур’ян, трава, дрімота…” Бур’ян, трава, дрімота. Тут молодість гуляла І хвіртку як ворота До раю, відчиняла. Стою у запустінні, Пригадую колишнє. З минулого […]...
- “Щороку вмирає трава…” Щороку вмирає трава І листя з дерев облітає. І час прибирає права На все, що квітує-буяє. І наше життя – […]...
- “В день молодого сонця, коли в росі трава…” В день молодого сонця, коли в росі трава й під голову лежачу вода не підплива, коли очима в’яжеш повітря у […]...
- ПАМ’ЯТІ З. С-СЬКОЇ Коли ти була зо мною, ладо моє, Усе було до ладу, Як сонце в саду, А тепер розладнався світ, ладо […]...
- ЖУРАВЛИНИЙ ХРЕСТ Як рана в душі – Журавлів відліт. Це хрест на померлому літі. Померла людина – Втрачений світ. Кохання – Це […]...
- ЕЛЕГІЯ АТРАКЦІОНІСТІВ Із чорного стебла баска сівба важких басів, і флейти метушня баска на рині голосів. Різкий плижок, зухвалий скік, сухий, як […]...
- ВІЧНЕ 1. Досі сниться метелиця маю, Завірюха херсонських вишень. Золоті Ті очі впивають Степовий необмежений день, Що зростає у небо, у […]...
- Трава Я трава прадавня дика трава до билиночки вирвана до стеблиночки витоптана і врешті гудроном гарячим напоєна і здавалось назавжди під […]...
- ТРАВА Морочить марево над степом, омани павутиння тче: після грози трава у небо рікою синьою тече, і вишумовує під хмари, й […]...
- “Я визрів і прозрів – мені нема неволі…” Я визрів і прозрів – мені нема неволі І слово не вмира на зімкнутих вустах. Душа моя живе, неначе вітер […]...
- Я – ПОЛЫНЬ-ТРАВА Я – полынь-трава, Горечь на губах, Горечь на словах, Я – полынь-трава… И над степью стон. Ветром окружен Тонок стебелек, […]...
- ПОЛЫНЬ-ТРАВА Я – полынь-трава. Горечь на губах, Горечь на словах, Я – полынь-трава. И над степью стон Ветром оглушен. Тонок стебелек […]...
- “Трава із вітром гомонить…” Трава із вітром гомонить, А річка з берегами. До квітки квітка лебедить І лине пелюстками. Цвіте і міниться блакить Під […]...
- “Трава у лузі пожовтіла…” Трава у лузі пожовтіла, Завмерла річка в берегах. Стара верба осиротіла, Згубивши листя на вітрах. Стоїть вона край оболоні, І […]...
- “Росте трава, доповнюючи нас…” Росте трава, доповнюючи нас ласкавістю, прихильністю земною, стоїть трава, все знаючи про час, рівняючи непам’ять прямизною… Запліднена літаючим насінням, споріднена, […]...
- “Бура трава без води…” Бура трава без води В гарячім конанні злягла. Над степом, од сонця рудим, Дзвінка пролітала стріла. Все заглушила на мить […]...
- “Що з нами діється, коли трава…” Що з нами діється, коли трава У стрілку випинається з коріння І оживають квіткові дива – Сонцепоклонники від сотворіння? Я […]...
- І вже – трава, я хочу буть травою І вже – трава, я хочу буть травою, Не треба квітів – просто так, травою, І не шуміти, лиш рости […]...
- “Так свіжо низом пахнула трава…” Так свіжо низом пахнула трава, А десь вгорі заплутувались бджоли Серед суцвіть… Хмеліла голова В нектарах запашніших матіоли. Од всього […]...
- “Суха трава пов’язана в пучки…” Суха трава пов’язана в пучки, Коріння й зілля в сінях і коморі. З усіх усюд сюди приходять хворі, Приносять бабі […]...
- “Не сотворив нікому зла…” Не сотворив нікому зла Знайомий мій ніколи. Жона до іншого пішла – Не докоряв ніколи. Розрив нелегко пережив, Не шкодував […]...
- “Цей біль – як алкоголь агоній…” Цей біль – як алкоголь агоній, як вимерзлий до хрусту жаль. Передруковуйте прокльони і переписуйте печаль. Давно забуто, що є […]...
- І. “Довго спали вітри у ярах на припоні…” Скажи, что делать мне с тобой: Недостижимой и единственной, Как вечер дымно-голубой? А. Блок Довго спали вітри у ярах на […]...
- “Легко і ясно лежати з пробитими грудьми…” Легко і ясно лежати з пробитими грудьми В травах поплутаних, в росах на вогкій землі. Так всевидюче-спокійний мій сон непробудний. […]...
- ЛЮДИНА + 1 Ніч темна, олив’яна, зимна, люта, чорна, Лиш вітер обертає хмар важенні жорна. Лиш срібна смерть іде в садиби […]...
- “Ви, що, не знаючи мети…” Ви, що, не знаючи мети, Спиняли стомлені здорового, Лежіть собі – до неба йти Ще довго. І ви, що до […]...
- “І дощ, і сніг, і віхола, і вітер…” І дощ, і сніг, і віхола, і вітер. Високовольтна лінія Голгоф. На біле поле гайвороння літер впаде як хмари, цілі […]...
- “Такої ганьби ще Вітчизна не переживала…” Такої ганьби ще Вітчизна не переживала, Для зрадників завше знаходилась шабля чи зашморг. І ходять злодії, розбійники ходять зухвало, І […]...
- “На поклик лебедя удосвіта…” На поклик лебедя удосвіта Серед осяянних небес Підвівся ліс в рожевих одсвітах, А з ним і степ, і світ увесь. […]...
- ВЕСНА (“Росте Антонич і росте трава…”) Росте Антонич і росте трава, і зеленіють кучеряві вільхи, Ой, нахилися, нахилися тільки, почуєш найтайніші з всіх слова. Дощем квітневим, […]...
- “Якщо в дальньому зимовому лісі…” Якщо в дальньому зимовому лісі чути серед ночі тихий дівочий спів, значить, там є школа, в якій вчаться дівчата. Невже […]...
- ВІРШ НАПИСАНИЙ В ДЕНЬ СМЕРТІ АНДРІЯ МАЛИШКА Знов, земле рідна, траур одягла – Сів знову ворон на твою калину. І чорну стрічку в промені вплела, В небесні […]...
- НА ЦЕНТРАЛЬНОМУ БУЛЬВАРІ Прощай бульвар, окраса міста, Що сяйно квітами горів. Зелена віхола іскриста, Птахів у небі диво – спів. Прощай бульвар… Метал […]...
- ПЕРЕХОЖИЙ Як він ішов! Струменіла дорога, Далеч у жадібні очі текла. Не просто ступали – Співали ноги, І тиша музику берегла. […]...
- “Цвітуть бузки, садок біліє…” Цвітуть бузки, садок біліє І тихо ронить пелюстки, Напівзабуте знову мріє, Як помах милої руки. У небі вітер кучерявий Колише […]...
- СТАРИК “Жарко, дедушка! Вставай-ка! Ты под солнцем целый день… Вон прохладная лужайка И кругом от кленов тень”. – “Не прельщайте тенью, […]...
- “Під сливами угорками…” Під сливами угорками, Де зріє шум-трава, В джерелах неприборканих Шукав я ці слова. Мені тут юний вік минав, Тут корінь […]...