Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






ВЕСНА (“Росте Антонич і росте трава…”)

Росте Антонич і росте трава,
і зеленіють кучеряві вільхи,
Ой, нахилися, нахилися тільки,
почуєш найтайніші з всіх слова.

Дощем квітневим, весно, не тривож!
Хто стовк, мов дзбан скляний, блакитне небо,
хто сипле листя – кусні скла на тебе?
У решето ловити хочеш дощ?

З всіх найдивніша мова гайова:
в рушницю ночі вклав хтось зорі-кулі,
на вільхах місяць розклюють зозулі,
росте Антонич і росте трава.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (4 votes, average: 3,00 out of 5)

ВЕСНА (“Росте Антонич і росте трава…”) - АНТОНИЧ БОГДАН-ІГОР