НА ЦЕНТРАЛЬНОМУ БУЛЬВАРІ

Прощай бульвар, окраса міста,
Що сяйно квітами горів.
Зелена віхола іскриста,
Птахів у небі диво – спів.

Прощай бульвар… Метал з бетоном
Тепер господар твій новий.
Колись тут жив дитяти гомін,
Тепер – дітей тут ворога.

Усе розділено на зони –
Елітні бари і кафе.
Кричать гучні магнітофони,
Танцюють пари “під шафе”
Вони, ці шльондри та пиявки
Залишуть сміття по собі,
Легенди, поголоси всякі,
Щоб забавлятися юрбі.

А ми чекати будем кари,
Історії забувши суть…
Ой, налетять лихі татари –
Свої порядки наведуть!

(2 votes, average: 4,00 out of 5)

МІСТО УР …І жив народ. І звався він шумери. Все пережив, і війни, й землетрус. І древні воїни, що вмерли, держали кубки […]...

Я КЛИЧУ ТЕБЕ Той сад, і ніч, і зорі – де вони тепер? Згадай, як весна цвіла, зі мною ти рада йшла. А […]...

“Коли вже люди обляглися спати…” Коли вже люди обляглися спати, коли вже місяць вилузнувся з хмар, коли спартанка Києва, не Спарти, лиш я світила вікнами […]...

ДО РИМСЬКОГО ПАПИ, ЯКИЙ ВИГАДАВ ЦЕЛІБАТ Де ти, омильнику, бачив тварину яку чи рослину, Що залишить по собі не захотіла б дитя?.. Скнів би, напевно, і […]...

“Як почуєш вночі край свойого вікна…” Як почуєш вночі край свойого вікна, Що щось плаче і хлипає важко, Не тривожся зовсім, не збавляй собі сна, Не […]...

ПРОЩАЙ! Прощай! Душа – тоской полна. Я вновь, как прежде, одинок, И снова жизнь моя темна, Прощай, мой ясный огонек!.. Прощай! […]...

“Чомусь життя здається грою..” Чомусь життя здається грою, Що має підсумок і звіт. Мій фініш десь не за горою – А там… Прощай, недобрий […]...

“Ти дивишся. А я вже – як на трапі…” Ти дивишся. А я вже – як на трапі. І слів нема. І туга через край. Життя іде по “Гаусівській […]...

ПАМ’ЯТІ БАТЬКА Прощай навіки, батьку, і прости, Не часто я писав тобі листи, За суєтою невідкладних справ До тебе в гості рідко […]...

“Замурували обрій хмари…” Замурували обрій хмари, І тільки зрідка де-не-де Зоря у просвітку зійде І друга їй спливе до пари. І що для […]...

МИСТЕЦТВО ЄДНАЄ Вони зустрілись випадково, Сусідні просто випали місця. Він від халтури мучивсь винятково, З трудом сеанс досидів до кінця. Його сусідка […]...

“На дощах заіржавіло каштанове листя…” На дощах заіржавіло каштанове листя, Теплі помахи крил відлітаючих зграй Понад нами. Востаннє напружені лиця, Калиною, терново думки напилися І […]...

РАЗЛУЧЕНИЕ Прерви сей горький поцелуй, прерви, Пока душа из уст не излетела! Простимся: без разлуки нет любви, Дня светлого – без […]...

“Палають огні при долині…” Палають огні при долині, І північ заходить, і сон. Татари сидять при долині На всіх поділяють полон: – Два списи […]...

КАПЛИЧКА ХРИСТОВОГО СЕРЦЯ В ПУСТЕЛІ Для Портінарі На південь ідуть каравани. Піски, як біблійні полотна, Згорнули життя. Зосталось каміння без тіні й легенди про барви. […]...

“Коли останнє відцвіте суцвіття…” Коли останнє відцвіте суцвіття І доля зрадить моряку в плавбі, Все до останку ми залишим дітям – Одну лиш пам’ять […]...

“Хіба самому написать…” Хіба самому написать Таки посланіє до себе Та все дочиста розказать, Усе, що треба, що й не треба. А то […]...

“Прощай! Прощай! Со лба сотру…” Прощай! Прощай! Со лба сотру воспоминанье: нежный, влажный сад, углубленный в красоту, словно в занятье службой важной. Прощай! Все минет: […]...

“Прощай, прощай, моя юность…” Прощай, прощай, моя юность, Звезда моя, жизнь, улыбка! Стала рукой мужчины Мальчишеская рука. Ты прозвенела, юность, Как дорогая скрипка Под […]...

ПЂСНЬ 16-я. Пройшли облака. Радостна дуга сіяет В сію силу: Дугу мою полагаю во облацЂ. Пройшли облака. Радостна дуга сіяет. Пройшла вся тоска. СвЂт наш блистает. Веселіе […]...

Від’їзд. Парк Шевченка Що ж, прощай південне місто, Із бульварами своїми, Де з потертих постаментів В море дивляться чужі… Дерибаси, Деволани Разом з […]...

ЛЕГЕНДИ Там, де море вічно грає, Бунтівливе та безкрає, Де баркаси йдуть ставриди До квітучої Тавріди, – Бачу: крізь віки сармати […]...

ЛЕГЕНІ О. Лишезі Іній, вже й очерети змерзли: навіть кінь – і той губами не відігріє (він був колись конем і […]...

КУРЯЧА ГРАМОТА На мій погляд, це хороші завели порядки, Що на курячих яєчках ставляться печатки: Якого числа Курочка знесла. Ось купила бабусенька […]...

ЧЕТЫРНАДЦАТЬ СЛЕЗИНОК Четырнадцать слезинок на моей щеке Четырнадцать дождинок на мокром стекле. Уедешь – не уедешь, гадай – не гадай, Отвернешься к […]...

Князь Данило у хана Все ж татари не лишили, Не покинули наш край. Незабаром хан татарський Присилає: “Галич дай!” Зажурився князь Данило: “Ми стомились […]...

“І багата я…” І багата я, І вродлива я, Та не маю собі пари, Безталанна я. Тяжко, тяжко в світі жить І нікого […]...

Речі присутні і відсутні вони виливаються в єдину течію затоплюючи межу між явою і маренням вже та ріка нам до плечей […]...

“Тебе я счастья не давал довольно…” Тебе я счастья не давал довольно, Во многом я тебя не понимал, И мучил я тебя и сам страдал… Теперь […]...

ПРИТЧА ПРО ЖІНОК Був собі в царя слуга – Розум, дотеп і снага. Словом, хлопець – ніби дзвін, Та почав марніти він. Цар […]...

НОВІ ЛЕГЕНДИ Мольфари й упирі Вішали легінів на ялицях До звуків гармошки. На фірах везли Юнаків і дівчат у вишиванках, З руками […]...

Ці тексти як жінки регочуть віддаються ці тексти як жінки регочуть віддаються виношують тремтять від дотику руки а їхній чорний трон на паперовім блюдці немов старий […]...

“непростимені…” непростимені начезбілогоклинуводаперламутрова листнаколіні азъ воздам криниця попелом вкрита і київ з ночі чотири легенди кождому кару свою відкурличуть криламивідообнімуть і […]...

SEMPER LEGENDA Книжок дитячих неубутні чари, Безсмертних вигадок легкі дива, Яка це знову смуга життьова Виносить ваші голосні фанфари? Та де вони, […]...

“ці тексти як жінки регочуть віддаються…” ці тексти як жінки регочуть віддаються виношують тремтять від дотику руки а їхній чорний трон на паперовім блюдці немов старий […]...

НЕ ПРОВЕДЕШ МИКИТУ! Жили собі, поживали Улита й Микита. Росла у них гарнесенька доня Маргарита. Раз Микита і Улита з дуру завелися І […]...

“Гаї шумлять біля потоку…” Гаї шумлять біля потоку, Де хвиль весняна течія. Прощай, кохана кароока, Прощай, пораднице моя. В далекий край я від’їжджаю, А […]...

“На кого залишили ви мене…” Пам’яті Івана Пономаренка і Миколи Кучеренка На кого залишили ви мене, Мої найкращі друзі-побратими? Невже набридло вам життя земне, Що […]...

ЗАСПІВ Посвята братовi Михайлові Пiвденний краю! як тепер далеко Лежиш вiд мене ти! за горами крутими, За долами розлогими, за морем, […]...

МОГИЛА Що то за могила: Вітер сніг розміта; Крізь сніг почорніла Трава вигляда? Далекії роки далеко вплили, Як води весною. Густою […]...

Related posts: