ДИТЯЧА ПОЕМА ПРО 1933 РІК

Скінчилася гра, і м’ячик упав,
Неначе в пісок його хто укопав!
Ми всі заніміли, бо там, на вуглі,
З’явилася жінка, чорніша землі!
Розводила руки, а ноги – колоди,
Ішла і спиралася на загороди.
– Ой, діточки, хлібця! – сказала і впала…
– Біжи, Валентино!
(Ми досить ще мали).
Побігла сестричка, прибігла сестричка,
А жінка лежить, із ніг кров та водичка…
Ми хліб, огірочки і сало поклали,
Та жінка селянська уже не приймала.
Пройшла вона довгу дорогу важку,
Осталося тільки лице на піску,
Осталось життя на піску…
Навколо весни тепленької слід,
А вона холодна, мов лід!
Розбіглися діти скоріше додому,
Про бідну селянку сказати удома.
Бабуся сказала: – Вона не воскресне,
Та буде навіки їй Царство Небесне!

1933 р., у місті Полтаві
(Авторові тоді було 12 років, відтворено з пам’яті)

(1 votes, average: 5,00 out of 5)

ВАСИЛЬ СТЕФАНИК. 1933 сказав би кому свою правду – на вітер чи так. вона непомітна, їй майже не вкриєш очима. солоні, як небо, […]...

СІЛЬСЬКА ПОЕМА На сірому крилі, на скіфській сірій ночі, Де все жага, і доля, і мана,- Лілова тінь весни, грози вишневі очі, […]...

АПОЛОГІЯ ЛИЦАРСТВА Там, де віками, за гірким туманом, де турбить вічність у Роландів ріг, любов була єдиним талісманом, а талісман ще звався […]...

КРАЄВИД 1933 р вас кинули удвох під шар землі вона тепер лежить на тобі і усміхається без уст розмокла глина затікає вам в […]...

Жінка сумна жінка яка не чекає нікого сумна жінка яка лежить горілиць на березі річки яка думає про воду річчину що […]...

МРІЯ ПРО МОРЕ У Мартина жінка гарна ще й молодша вдвічі. Раз вона йому сказала, дивлячись у вічі І поклавши кучеряву на плече […]...

1933 Тридцять третя весна У двадцятім сторіччі До людей, навісна, Заглядала у вічі. І в поле повз худий селюк Шукати мерзлу […]...

ЧОРНОБИЛЬСЬКА ПОЕМА Вступ Земля стояла на землі, Як пам’ятник на п’єдесталі. Минулись Ленін, Гітлер, Сталін, Гетьмани, принци, королі.- Землі не зрушили з […]...

1933 – 1939 Д. Д. Наближається спогадів повінь… В. Сосюра Незнаний нам початок і кінець, Не розуміємо таємну віру, Коли жаття сплітає у […]...

“Ти – поема…” Коханій Ти – поема, яку мені читати захоплено все життя. І вірші про тебе – тільки окремі фрагменти, які списую […]...

ОДЕРЖИМА (Драматична поема) Дія I + I Берег понад озером Гадаринським*. Далеко на горизонті ледве мріють човни коло Берега і чорніє люд, що хмарою заліг […]...

ДОВГА ПОЕМА З тобою ніжно ляже тиша ночі, корінням в серце заридають трави, і каменем дозріє чаша днів. Тоді: зірвеш листки холодних […]...

ОДЕРЖИМА (Драматична поема) Дія IV + ІV Майдан в Єрусалимі. Перебігають люди, оглядаючись боязко, часом сходяться малими гуртами і нищечком, шпарко перемовляються по кілька слів, […]...

ПОДОРОЖ З УЧИТЕЛЕМ (Поема) 1. Мені свідомістю тече ріка минулого, і падають роки, щоб серце до любови привернулося і гоїло по цей бік (чи […]...

ДІВЧИНА З БУКОВИНИ. Поема 1 Чи ви чули, як в досвітній млі Десь курличуть в небі журавлі? То весна летить в твій край, Росіє, […]...

МАТИ Вона була красуня з Катеринівки. Було у неї п’ятеро вже вас. Купляла вам гостинчика за гривеник, топила піч і поралась […]...

ОДЕРЖИМА (Драматична поема) Дія III + ІІІ На Голгофі. Ніч. Три хрести з розп’ятими, вже мертвими. Віддалік варта, Інших людей нема, тільки Міріам сама під […]...

ЖНИВА Мідь мускулів нап’ята на косах і серпах. Солоним потом скроплена земля. Жінки вмивають сонцем рамена і груди, співаючи пісні: хто […]...

ЧЕКАННЯ Десь він згубивсь у степах, у вселенській завії. Так от… пішов. І по ньому – лиш вітер і сніг. …Жінка […]...

“Відмерехтіла далеч біла…” Відмерехтіла далеч біла, Сніги розтали – і нема. І жінка, що мене любила, Живе розлучена, сама. Вона не дзвонить і […]...

ПОЕМА ПРО ПОВСТАНСЬКУ ПІСНЮ Головному Командирові Тарасові Чупринці – Романові Шухевичеві, воякам і старшинам Української Повстанської Армії Засипає сріблом Карпати. Поспішає сотня на чати. […]...

БОЯРИНЯ (Драматична поема) Дія II + ІІ У МОСКВІ Світлиця в Степановім дому прибрана по-святковому. Знадвору чутно гомін дзвонів. Мати Степанова і Оксана увіходять убрані […]...

ПОЕМА ВОДИ 1. * і цей рубець до серця мурахи де крихітка теплого меду в згустку смоли ти відпустила його у сад […]...

БОЯРИНЯ (Драматична поема) Дія IV + ІV ТЕРЕМ Оксана гаптує в кроснах, рухи в неї ліниві, в’ялі. Степан (увіходить і сідає близько Оксани на дзиглику) […]...

ОРГІЯ (Драматична поема) Дія II + ІІ В господі Мецената, нащадка того славутнього Мецената, що жив за Августа. Велика, пишна, прибрана як для оргії світлиця, […]...

ОТАКЕ ЖИТТЯ ДІВОЧЕ! Підросла у мами доня, Гарна, жвава – хоч куди! Мати рада. – Де ти, дівко? Принеси мені води. – Тільки […]...

КОЛИСКОВА 1. Заходить за хмари зоря-зоряниця, І гомін стихає кругом, А місяць злітає, неначе жар-птиця, Над сонним і тихим вікном. Приспів: […]...

СОНАТИ ЧУРЛЬОНІСА Соната весни, і зорі соната, І моря соната… Алегро… Фінале. Не тане лиш сонце червоне у шквалі навальнім – Під […]...

НОСТАЛЬГІЯ (поема, 1995)”Чому так важко бути нам собою…” Ми ще ніколи не були собою. Максим Рильський I Чому так важко бути нам собою, Коли нема для духу заборон, […]...

“Вечірня жінка і ранкова жінка…” Вечірня жінка і ранкова жінка – Немов вечірня й вранішня зоря. Ранкову манить росяна стежинка, Вечірня – в тихім сяйві […]...

“Не плач, дитя моє кохане…” Не плач, дитя моє кохане: Привиддя злі – то тільки сни. Твоя печаль, як сніг, розтане Від перших подихів весни. […]...

ВИСОКА ЧЕСТЬ Ще будучи єфрейтором, у давню годину Узяв Сидір дружиною доярку Марину. А коли він дослужився аж до генерала, Жінка глянула […]...

ПОЕМА ПРО ТАРАСА ШЕВЧЕНКА У місті Ромен, над Сулою, є пам’ятник Тарасові Шевченкові – твір cкульптора І. Кавалерідзе. Замислена постать Поета, експресійно викута в […]...

В ЦЕРКВІ Сумно, тихо в божім дому, в сумраці все тоне, Лиш священник старесенький в книжці щось читає, А там свічка одинока […]...

БОЯРИНЯ (Драматична поема) Дія I + I Садок перед будинком не дуже багатого, але значного козака з старшини Олекси Перебійного. Будинок виходить у садок великим […]...

ШПРИЦ Подивилась фільм заморський Ельза Ковбаса Та й розказує сусідці: – От де чудеса! У старого чоловіка Жінка молода. Їй життя […]...

ЄВШАН-ЗІЛЛЯ (Поема) До лучче єсть на своей земли костю лечи, ине ли на чюже славну быти. (Літопис, за Іпатським списком) В давніх […]...

МАКОВЕ ПОЛЕ. Поема Світлій пам’яті видатного українського педагога Василя Олександровича Сухомлинського Під моїм вікном світанок дише. Дня нового почалася гра. Земле рідна, що […]...

ПРЕРІЯ ЗОРЬ (Поема-роман, уривок) ХІІІ І раз ранком сталось так Хитавсь на воді пароплав І обоє зійшли сумний знак І поруч став Ти чуєш […]...

БОЯРИНЯ (Драматична поема) Дія III + ІІІ Дальня кімнатка у горішньому поверсі в Степановім домі. Степан (уводить гостя козака) Ось тута поговорим, пане-брате, Бо знаєш, […]...

Related posts: