ПОЕТ
Не мати нічого до бога.
А доля йому не дала
не те що прямої дороги,
а й частки живого тепла…
Народжений в муках для муки,
з ціпка змайструвавши перо,
лаштує страждання у звуки,
як хвилі до моря – Дніпро…
Коли не щастить на колиску,
труна попливе хай по них,
а там і до бога вже близько,
й далеко вже так – до земних…
У німбі святого плистиме,
клястиме святенницький німб
і, муки прийнявши, затихне,
як слави зрадливої гімн…
1968
(2 votes, average: 3,50 out of 5)
Related posts:
- ПОЕТ Олексі Коваленкові О ні, Поет – не гладіатор, Що бавить натовп цирковий! Поет – пророк, Поет – новатор І вільний […]...
- “Чому я жінка й не можу…” Чому я жінка й не можу Викладати в каштановій Падові Білу магію? Близько було б до каплиці Джотто, До чудес […]...
- ПОЕТ Усе – і небо, і трава святі для нього, пілігрима, а ще як в Спілці є права – хоч в […]...
- САМОТНІСТЬ Від мук земних себе не відокремлю, Допоки Світло не здолає тьму. Та мушу визнати: планету Землю Ненавиджу, буває, мов тюрму. […]...
- ПОЕТ Тисячойменний велів власну творчість двигнути і стати подібним до риби солоних глибин, на яку налягли тисячі тонн води і яку […]...
- ПОЕТ Я про тихі тіні співаю І про боязну в серці гру На цих струнах я граю Доки їх не порву […]...
- ПОЕТ Не ваблять торжища, і оргія не надить, І марно точиться, немов солодкий плин, Музика в далечі. Серед суворих стін Німу […]...
- ПОЕТ Хто леліє в душі, як мати дитину, Хто носить у серці й у крові своїй Рідну пісню, яка крізь тугу […]...
- ПОЕТ тужить над долею світу від 10 до 13.20 об 11.10 іде до кльозету розстібає ширінку застібає ширінку вертається і “апять” […]...
- ПОЕТ Тодосеві Осьмачці Ціле життя він груз в самотності – з очима білими, як дим. Із каламутних вод витягував слова і […]...
- ПОЕТ Я жив не раз, хоч не в одній оправі, Вмирав не раз і знову воскресав, Серцями людськими, мов каменем, кресав, […]...
- ПОЕТ За Бодлером Каже дівчина поетові : “Твої очі є два сині телевізійні екрани, що показують два різні види на битву […]...
- СТАРИЙ ПОЕТ Колами спогади білі у сіті марив жаских. Заховані в чорному зіллі, в’ються вовчі стежки. Схрещуються на скронях сліди непрощенних ніг. […]...
- ПОЕТ – ВІРШОШКРЯБ Чи день минув, Чи день настав, І сонце світить ясно, Й вітрець дмухнув, Чи місяць сяв, Чи зорі в небі […]...
- МОЛОДИЙ ПОЕТ Над лугом буря свище, наче пуга, І вітряна кряжами кряче пря, мов не ліси хвилюють, а моря, та в серце […]...
- МАЛИЙ ПОЕТ Я знав його, і болісно було. Він говорив про зорі, туберози, вкривав волосся піт туберкульози, і сині смуги креслили чоло. […]...
- ПОЕТ ЗАПИТУЄ Любов к отчизні, де героїть,- поет повчає земляків, але сирітства їх не згоїть рядок, що з неба їм злетів. Бо […]...
- МАРЕЦЬ Немарно марцем мариться уже, а надто пополудні, як година: ручай з-під снігу висковзне вужем, без вожая до рівчака поплине, – […]...
- ПОЕТ І ПРИРОДА Пройшла гроза – і знову літня проза: Парує степ, і оживає ліс, І горобці, неначе з-за куліс, Упали табуном на […]...
- ПОЕТ І НАРОД (байка) Він серце своє, б’ючке і криваве, Вирвав з грудей і поставив На срібного вірша кованім підносі, Підніс до людей і […]...
- 4. ПАСТУХ ПУСТАЙ, ПОЕТ, БАРОНСЬКИЙ СИН Михайло Пустий – оповідач і казкар, лемко зі Східно-Словацького краю. Був пастухом громадських кіз. З його вуст записано багато казок, […]...
- “Не хоче друкуватися поет…” Не хоче друкуватися поет, Щоб дріжджами для когось не ставали Рядки, що тихі ночі наспівали… Що – як (Малюнкові) стило […]...
- N. N. (“Ти, мов поет із сонцем у кишені…”) Ти, мов поет із сонцем у кишені, що ріс тоді, коли росла й трава. Любов, мов серцекружне веретено – і […]...
- “Якщо ти вірний боротьбі поет…” Якщо ти вірний боротьбі поет, Постав ясні відтворення дзеркала На змаг доби, що сміло покликала Палких борців із кованих тенет. […]...
- “Поет зима – аукает…” Поет зима – аукает, Мохнатый лес баюкает Стозвоном сосняка. Кругом с тоской глубокою Плывут в страну далекую Седъе облака. А […]...
- “Однаково: більше не жити…” Однаково: більше не жити – Умерти чи край свій лишити; Чужина – могила, чужина – труна, Пустеля безплідна, холодна, нудна. […]...
- “Не сміє бути в нас страху..” + *** Не сміє бути в нас страху І жадної тривоги. – Чому? Бо ми є лицарі грізні Залізної Остроги! […]...
- ПОШУК А скрипачку підносили білі вітрила і несли в забуття, колисали так ніжно. Може, зараз вона нездоганно полине на вершину, якої […]...
- ЧЕРВОНА ТРОЯНДА Біля церкви святого Степана Запорошені лави, стежки Білим снігом. І жінка в багрянім, Наче янгол спустився з туману І бентежить […]...
- КОБЗАР Струни зрячі, вічні струни Ти торкнеш рукою – Попливе вкраїнська пісня Та й Дніпром-рікою. Хвиля пісні – вища й краща, […]...
- “Скінчилась лютого пора…” Скінчилась лютого пора, Тепліє, м’якшає повітря І Лиса лисіє гора, І крук полоще горло вітром. Ще день, ще два і… […]...
- “нині тебе ще приймає земля…” нині тебе ще приймає земля на подушках нині піт ще не вистиг ми поспішаєм на бал з корабля подарувати труну […]...
- Нині тебе ще приймає земля нині тебе ще приймає земля нині ще піт на подушках не вистиг ми поспішаєм на бал з корабля подарувати труну […]...
- КАЗКАР Я міг би гнати тепле стадо – мене б життя кудись несло, або пізнав би легко й радо просте корисне […]...
- “Жорсткоий дихає в обличчя світ…” Жорстокий дихає в обличчя світ І внученьки яскраві сяють очі… Цей світ, що люто витлумив совіт (Він під хрестом вже […]...
- “До яблуні навшпиньки підійшла…” До яблуні навшпиньки підійшла в тонкій сорочці з місячного сяйва. Світилася у німбі круг чола, в косі яскріли зорі кучеряві. […]...
- “Печаль одвічна, вікова печаль…” Печаль одвічна, вікова печаль У нинішніх Марій, як і в Марій колишніх. Лягає тінь на лиця, як вуаль, На рід […]...
- АЖУРНА СУКНЯ Я клаптик побачив спідньої сукні Ажурної сукні під рухами ніг Ніжки як витонч струмні і струнні І в струнних акордах […]...
- СВЯЩЕННЫЙ СОНЕТ 15 Полюбил ли ты Бога, как он тебя, верно и праведно? Если да, то прими эту проповедь в знак уважения. И […]...
- БАРАБАН ПЕЧАЛІ Очі твої підо мною, перса і тіло твоє… Руки в траві розкинуті, вогкі долоні в долонях моїх. Очі твої свічада, […]...