КОБЗАР

Related posts:

1. КОБЗАР – Княже Всеволоде орлій! Чи думаєш ти здалека прилетіти до Києва батьків золотий престол раменами покріпити? Твої весла можуть легко […]...
2. КОБЗАР сльоза породжує шаблю по той бік ганьби ледачої крови де сліпа криниця обмиває лице народу щоби темрява напилася з бандури […]...
3. ПІСНЯ. ПРЕСЛІВ’Я Спив до дна я прикрий келих За здоров’я долі, І з похмілля моє серце Розривають болі. Нащо ж, мила, мої […]...
4. “Мій Києве, гайда до неї…” Мій Києве, гайда до неї. Гайда, мій Києве-листопад… В багряно-сизому інеї, У сизо-збурену небопадь Здійми мені хоча б якесь Літатенятонько […]...
5. ГОЛОД Над полем сохлим Мертві вітряки, Немов хрести над віршем Відзабутим… Руки несила підвести… Ще гірша, о, ще гірша Доля буде. […]...
6. МОЛИТВА (О, Ти, що тамо, де Почаїв…) О Ти, що тамо, де Почаїв, Під небом вставши голубим, Далеко в простори засяяв Золотоглавієм своїм, О Найсвятішая, Єдина, До […]...
7. ТРОЄ Звичайна сільська родина, Таких на землі багато. Жили собі батько-мати І мали одного сина. Він ріс. А батьки старіли. Минали […]...
8. БІЛЬ З лугів небесних, де я зорі пас, Вертаюся на рідну землю грішну, Де часом так незатишно й невтішно Сувора правда […]...
9. SEMPER IDEMI1 Против рожна перти, Против хвиль плисти, Сміло аж до смерти Хрест важкий нести! Правда против сили! Боєм против зла! Між […]...
10. “Гей, вдарте в струни, кобзарі…” Гей, вдарте в струни, кобзарі, Натхніть серця піснями! Вкраїнські прапори вгорі – Мов сонце над степами… Гей, рясно всипте цвітом […]...
11. НИВА Гей ти, ниво, твого гону Від Карпату аж до Дону! Та широка ж, як погляну,- Геть укрилась килимами, Огорнулася лугами, […]...
12. “Вона ішла… але здавалося мені…” Вона ішла… але здавалося мені, Що ніжний пролісок в снігу зоріє, Встає з’під нього і радіє Промінню, сонцю і весні. […]...
13. БОГ Я бачив статую свойого Бога, Постріляну. Дивилися з чола Дірки від куль. Сувора засторога Для мене, ще маленького, була. Я […]...
14. ОВЛУР ЖИВИЙ! Овлур живий! Не плачте, мамо. Веде він Ігорю коня. В майбутнє він іде так само, Як вся Джохарова рідня. Не […]...
15. ДО МАТЕРІ Мамо-голубко! Прийди, подивися. Сина від мук захисти! Болі зі споду душі піднялися, Що вже несила нести. Мамо-голубко! Горюєш ти, бачу, […]...
16. “Голос, наче пожухлий листок…” Голос, наче пожухлий листок, кружеляючи, впав на лужок, а за ним, а за ним в дві руки навперейми біжать дітваки. […]...
17. “По улиці вітер віє…” По улиці вітер віє Та сніг замітає. По улиці попідтинню Вдова шкандибає Під дзвіницю, сердешная, Руки простягати До тих самих, […]...
18. БДЖОЛА Сказала Богові бджола, Така манюся, аж маніня: “Дозволь, щоб я передала Людині дар свойого вміння, Щоб на землі був мудрий […]...
19. “В дні, прожиті печально і просто…” В дні, прожиті печально і просто, все було як незайманий сніг. Темнооким чудесним гостем я чекала тебе з доріг. Забарився, […]...
20. ХУСТКИ НА ПОДІЛЬСЬКОМУ ПОЛІ Це вічне: куди не погляну – мережиться обрій хисткий. Вічочком пливуть над полями строкаті жіночі хустки. Це вічне: від поля […]...
21. БАТЬКІВЩИНА Жовті косатні цвітуть на мокрих луках, як за днів дитинства, в кучерявій млі. Вилітають ластівками стріли з лука, білі стріли […]...
22. “Я так не вмію сумувати…” Я так не вмію сумувати, Плекати біль в душі своїй, Щоб стрічним не подарувати Усмішки з-під припухлих вій. Вони живуть, […]...
23. ХРЕСТИ НА РОЗПУТТЯХ Хрести на розпуттях Ждуть на тебе, сину, Терпітимеш муку, За нашу провину, Терпітимеш муку, Ганьбу і розпуку За батьків розлуку. […]...
24. З НАРОДНИХ МОТИВІВ Дівчинко моя фіалковая, чом ти мене не любиш? – чорний кінь прийде, свисне на мене – тогди плакати будеш. Кулі […]...
25. РУКИ Можна махати руками так, щоб каміння гриміло. Можна – за пазуху камінь – і посміхатись несміло. Можна збагнути, нарешті, руки […]...
26. “О люди! люди небораки!..” О люди! люди небораки! Нащо здалися вам царі? Нащо здалися вам псарі? Ви ж таки люди, не собаки! Вночі і […]...
27. “Як сумно ти грала в той вечір розлуки…” Як сумно ти грала в той вечір розлуки, Як жалко твій спів линув вдаль, Неначе закляти хотів в свої звуки […]...
28. МОНОЛОГ ФРАНКА Я камiння рубав. Я одне тiльки святонько мав – роботу. Крихти правди шукав. Руки склавши нi дня не сидiв. Тiльки […]...
29. НА РОКОВИНИ СМЕРТІ ШЕВЧЕНКА Умер поет! І струни голосні Порвалися, замовкнули навіки. Ми стали сиротами, і, сумні, Ми понесли у серці жаль великий. І […]...
30. “Свобода й правда – горді дві колони…” Свобода й правда – горді дві колони, Що йдуть у наступ – війська на чолі! Така потуга, знявшись від землі, […]...
31. “Не дивись у сніги на дорогу оту…” Не дивись у сніги на дорогу оту, Не дивися на заячий слід у сльоту, Не дивись на крило, не дивись […]...
32. ПРИКАЗКИ. ДОЧКА – СИН Пан то хоче сина мати, Не спить цілі ночки, Але пані, як на збитки, Вповиває дочки. Що півроку, то й […]...
33. “Де Златопіль, і Виска, й Хмельове…” Де Златопіль, і Виска, й Хмельове Купають зорі в лугових криницях, Моє дитинство вічно тут живе Із чистим дивосвітом у […]...
34. 2. ПРОЛОГ І Розкинулась єси по всій землі широко; Імперія всемирна зветься згорда. Моря, земля і все на ній, що бачить око, […]...
35. ГЕЙ, НА ВЕСЛА! Гей, на весла, щоб понесла Буря човен на простір, Де свавільний вітер вільний Гонить хвилі вздовж і вшир! Там, на […]...
36. АЛЕЙЖАДІНЬЙО Небо, анілеву водну лілею, Підперли смоляні колонади піній, І хиляться під вечірню з вітром Рожеві стовбури шум-дерев; І фіолету капризи, […]...
37. “Вона вертається…” Вона вертається. Двигтять хмари. Димлять біржі. Гарчать звірі. Держави валяться, Мерці входять в її чрево. Живі – в смерть. Вона […]...
38. “Не ховаю у пам’ять нічого…” Не ховаю у пам’ять нічого, перед нею ні з чим не таюсь: я боюся дитинства свойого, я гіркої сльозини боюсь. […]...
39. “Земля така гаряча…” А я тому журавлю Києм ноги переб’ю, переб’ю. Пісня Земля така гаряча, Така руда земля. Маленький хлопчик плаче: Не бийте […]...
40. “Голубонько мила, не сердься…” Голубонько мила, не сердься, Читаючи скарги мої, Бо кождий удар мого серця Про тебе говорить мені. Тобою живе моя пісня, […]...