Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






ЕЛЕГІЯ НА БЕРЕЗІ ДНІПРА

Перепочить присіли ми… Вода
під кручею, немов крізь сон, стогнала,
відхлинуть поспішаючи… Руда
від глини хвиля хвилю переймала,
зливалась і темніла вдалині,
на бистрині холодній пропадала…

Тоді ото й подумалось мені
про те, які страшні буття закони:
жив чи не жив – спливли за днями дні
і загубилися на видноколі.
Чи не тому людина, як бджола,
одне скінчивши, інше починає:
від нас нащадків захова імла,
та від нащадків нас не заховає!..

– Засиділись, філософи!.. Пора –
хай спочине той, хто вмерти має!..

1969

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2,50 out of 5)

ЕЛЕГІЯ НА БЕРЕЗІ ДНІПРА - ПІДПАЛИЙ ВОЛОДИМИР