ДО РИГИ
Із твого чуба – волосинка я,
В очах твоїх – одна сльозинка я,
Твоїх шовків – єдина нитка я.
Ти стала матір’ю мені.
Поміж зірко твоїх – зоринка я,
Твоєї мови – приповідка я,
Твого вогню – лише іскринка я.
В тобі – мого дитинтва дні.
Твоєї спраги – крапелинка я,
З твого багаття – лиш вуглинка я,
В твоєму вітрі вітровика я.
А молодість моя – в твоїм вині.
З твоєї ватри – бадилинка я,
Мов крем’ях, ляжу у бруківку я,
Твоїх птахів – одна пір’їнка я.
Умру, щоб жити в рідній стороні.
ІЗ ЛЄКСИ МАНУША
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- УКРАЇНІ Коли крізь розпач випнуться надії І загудуть на вітрі степовім, Я тоді твоїм ім’ям радію І сумую іменем твоїм. Коли […]...
- Україні Ти синім небом дивишся на мене, ‘ Щоб я, бува, душею не зачах. В моїх ночах – тополь свічки зелені, […]...
- “Коби я міг, як тії білі квіти…” Коби я міг, як тії білі квіти, Що на твоїх чарівних грудях в’яли,- Коби я завжди міг при тобі мріти, […]...
- ГОТЕЛЬ У білому готелі опівнічнім, За вікнами заштореними, за Твоїм ім’ям і тілом твоїм ніжним, Немов ясна зоря – твоя сльоза. […]...
- ПІЗНЯ СТРІЧА З ЄВГЕНОМ БАНДУРЕНКОМ Ні, молодість безслідно не розтане, Хоч менше слави мали, ніж хули… Із Пушкінської вулиці платани Мене до тебе знову повели. […]...
- МАНДРІВНИК Куди жене тебе воля, нестримний мужу? В твоїм волоссі клубляться дикі вихри, Негода карбує твоє обличчя, як скелі, Твої очі […]...
- ЗИМА О мамо, мамо! Хвилі щасні, Неповторима оп’янілість. Твого обличчя чиста совість І пере твоїх солодка білість. Коли, чолом схилившись милим, […]...
- “І що в тобі, моя відрадонько…” І що в тобі, моя відрадонько, Мій вищий знак, безсмертний квіт, А чи ота єдина правдонька, Що з роду в […]...
- “Є різні ватри. Є ватрИ…” Є різні ватри. Є ватрИ, що з довгими прийшли ночами. Горять в снігах під небесами на голому джубрі гори, горять […]...
- АНАТЕМА Усіх, хто гендлював Твоєю цнотою, Святотатців із шулічим пазуром, Упирів з кровожерним горлом, Сліпих до твоїх стигмів, Глухих до пісні […]...
- МОЇ СТЕЖКИ ПЕРЕСОХЛИ СПРАГОЮ Іди тепер сама. Хай сонце розбивається об крик твоїх грудей, що плачуть спомином, хай вітер в’яне на розп’ятих спідницях, – […]...
- ВІСІМ ОЧЕЙ Вісім очей, я маю вісім очей – одні очі, щоб бачити мою шкіру, що жде повороту твоєї із пасовиськ туману, […]...
- 29. В ПОКОЇЩИ ТВОЄМ У голос Твій звину свої пісні й обезголошуся. Із подиху Твого вдихну безмежности і задихнуся. В покоїші Твоїм нап’юся тишини […]...
- СОНЕТИ I Я не Петрарка – ти ж нова Лаура, Ти, може, краща, ніж вона була, Ти грації сама ще додала […]...
- ПРИ СВІТЛІ МІСЯЦЯ Повернутись електричкою Пізно увечері, Привезти із собою Татарського зілля, Очеретових котиків Чи соснових шишок. Покласти усе на балконі, Вимкнути світло […]...
- 2. НОВОСІЛКИ В сільській церковці – в кораблі земному – Вони у височінь пливуть Над русинську нужду, над цісарські хороми, Ген аж […]...
- СЛОВ’ЯНСЬКА КОЛИБЕЛЬ Гей, Славо, Славо, лебедице біла! Скажи нам казку за ану пору, Коли тя мати на світ ізронила Таку нам милу, […]...
- НІЧНА ВТЕЧА Жінка, що божеволіє, годуючи публічні телефони, з роззявленими ротами, в якої очі міняться, як газ, і на голові б’ють крила […]...
- “Ти пахнеш, наче конюшина біла…” Ти пахнеш, наче конюшина біла, Я ж підійшов до тебе, ніби кінь, Губами доторкнувся твого тіла, Де повно ніжних, тайних […]...
- “Святковою порошею…” Святковою порошею Кружляє далечінь. Агов, моя хорошая, Журбу покинь! Як жить, – то тільки наново! Крізь тьму алей Іду в […]...
- 2. УСТНІ МОЇ ОТВЕРЗЕШИ Відкрий уста мої, щоб слова виходили повні і чисті, як сльози, обдихані духом Твоїм. Щоб на галявині віддиху Твого зазвучали […]...
- Синя Птиця То казка довго кажеться… А правда собі тихенько ходить між казок… На березі палили ми багаття із віниччя торішнього… Текла […]...
- “Я люблю обличчя зміненість…” ХVІІІ Я люблю обличчя зміненість І ще щось, що в тобі Я люблю твоїх губ рубіненість І ще щось, що […]...
- “О Україно! Хай нас людство судить…” О Україно! Хай нас людство судить, – Тобі одній – думки і кожній рух! Твоїм щитом – гарячі наші груди, […]...
- “Може, справді аж дві душі…” Може, справді аж дві душі Пробуває в грудях у мене. Одна – в золотій іржі, А друга – руно зелене. […]...
- “Ясне мерехтіння кіна…” Ясне мерехтіння кіна, Прах, що зринає вгору. Ти вічна й одна, Людина, Дитя землі і простору. Ні мертве каміння міста […]...
- ТАНГО І знов з’єднались в одну оману О, дивне танго, – і сум і пристрасть. Пливу на хвилях твого туману Згубила […]...
- XII. “Нагадує день роки…” Нагадує день роки перед твоїм приходом: важкі китиці світла повисли на моїх повіках. І знову мозок розуміє нудні формули міста, […]...
- “Вечірня зоре, благодатна Ладо…” Вадимові Сварогові Вечірня зоре, благодатно Ладо! Світи на долю спізнену мою, Щоб я молитвою святково й радо Тобі в дубовому […]...
- “Біля пригаслого багаття…” Біля пригаслого багаття Посеред лугу уночі Згадалось раптом біле плаття І поцілунки при свічі. Незнана сила воскресила На мить якусь […]...
- ФАУСТ Здров мій чорте, славний Тресмагістре, Я не боюся витівок твоїх; З душі моєї вилітають іскри, Як з вогнища. Ти не […]...
- ГРАДАЦІЯ Кожна з вас, на котру я подивлюсь, Вже близька мені: моя частка у ній; Коли ж приторкнувся до твоєї, о, […]...
- “У морі синьому, не знаючи причалів…” У морі синьому, не знаючи причалів, На всіх вітрилах у незвідані моря Пливе за межами скорботи і печалі, Як біла […]...
- ВІДОБРАЖЕННЯ Сучаснику, живи у серці в мене! Бери з собою все: душі знамена, Минуле, на майбутнє сподівання, Пістряве та нерівне многограння, […]...
- ЗОРЕ ВЕЧОРОВА Де в гаю сія, роси й течія Ходить садом вечоровим Молодість моя, Оглядає світ, обриває цвіт, Подає своїй любові Вiсточку […]...
- XLIII. “Де ти?” Де ти? У лябіринті твого тіла тебе шукаю. Немов луна, літають мої руки по білих коридорах твоїх членів. Знайти, як […]...
- “Повітря нічне до рання…” Повітря нічне до рання З неба текло й ряхтіло. Радощами кохання Світилося твоє тіло. Місяць, як повноголосся Твоєї душі золотої, […]...
- “Приснилося, що вмерла ти…” Приснилося, що вмерла ти, А я не здужав самоти. Душею в горі надломився І покотився, покотився. Я занедбав і дім, […]...
- ЗЕЛЕН КЛЕН ОБНОВИВСЯ Зелен клен обновився Молодою корою. Ой упився я, впився Хмільною порою Чорнобривим сміхом, Серденьку на втіху. І твоїм диханням, І […]...
- ЯРОВИЙ СОНЕТ Дзвенять сніги лататтям голосів, Хмеліє день, напоєний весною. Запрошучи жайвора на спів, Висока синь прощається з журбою. Не вигасло багаття […]...