Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






ЗАКОН КРИЛА

Хитнув нежданий вітер верховіття –
і падає не землю пташеня.
Воно крилят липких не розправляє,
а падає, ще зовсім не підвладне
високому законові крила.
Куди ж ти, пташеня?
Тобі – літати!..
Тверда земля – це не твоя стихія.
Страшний закон земного притягання
для тих, кому судилось мати крила…

Я встиг оце подумати хапливо,
але не встиг підставити долоню –
і ось лежить жовтеньке пташеня
на сірому, холодному асфальті,
Воно про крила так і не згадало
для нього у гнізді не існувало
ані небесних, ні земних законів.
Лиш мить –
і пташеняти вже нема.

Подія це, сказати б, невеличка.
Та ось іду я у своїй стихії –
і вже чогось не можу зрозуміти
в надійному земному притяганні,
яке мене тримає на планеті,
яке самій планеті необачній
у безвість полетіти не дає.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 4,33 out of 5)

ЗАКОН КРИЛА - ПЕРЕБИЙНІС ПЕТРО