РОМНІВСЬКА ДОРОГА

Пам’яті Максима Рильського

Просторами романівського літа
пливуть ромашки в білих комірцях.
На обрії двадцятого століття
правдивий голос пісні не зачах.

Немов знамення ліри молодої,
немов повите лаврами чоло, –
з безмежності прозорою дугою
веселка опромінює село.

Романівко, роменові масиви!
Тут кожна стебелина, кожна віть
несе відлуння подиху Максима
у гомоні задимлених століть.

До нього поспішаємо, до нього!
Ромашками висвічує майдан.
Рівняється романівська дорога
на Голосіївський меридіан.

Над нами грає в небі неозорім
веселка таємнича – два крила.
І кличе рідне слово на простори,
для нього вся планета замала.

Роменом пахне виболене слово,
освячеін піснями давнини.
Уклін тобі, Романівко соснова!
Ти чуєш нас? Ми всі твої сини.

(1 votes, average: 5,00 out of 5)

“Дорога в стежку перейшла…” Дорога в стежку перейшла І стала вже самим міжтрав’ям… І степ – немов суцільний шлях, Шумкий і зелен-кучерявий. І трави […]...

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ ЛІС Скільки літ відгуло Між дубів та беріз, Скільки горя було, Скільки крові і сліз. Голосіївський ліс, Голосіївський ліс… Тут свої, […]...

Коли тятивою дорога коли тятивою дорога паломництво і танок мандрівник занурює заграву в колодязях хмари у вероніках корінням та польовим димом несе з […]...

“Дорога, дорога – счета нет шагам…” Дорога, дорога – счета нет шагам, И не знаешь, где конец пути,- По дороге мы идем по разным сторонам И […]...

ДОРОГА Довга остання дорога Додому, на Україну, Довша від сірої, з Криму, Солоної – за чумаками… З баюрами і рівчаками, Болотом […]...

ДОРОГА В СВЯТО Дорога в свято вже близька! Ці дні – додому кладка. По Україні йдуть війська, По землях мого батька. І день, […]...

“Вечір, поле, дорога в пшениці…” Вечір, поле, дорога в пшениці, Коні мирно бредуть до села. Придорожня криниця – мов сниться – Журавлем над колоссям спливла. […]...

“Ця коротка, дуже довга дорога…” Ця коротка, дуже довга дорога – у довжину чекання,. І я, мов самотнє дерево під травневим морозивом, таким недоречним, як […]...

“…І дорога додому…” …І дорога додому світиться крізь дощі прийдеш утомлений і вклонишся крайнебу є щось заховане від суті мокрі стебла не шелестять […]...

ДОРОГА ДО ПАТРІАРХА Село із назвою Заздрість (такі ту родючі землі) Родило чорного красеня Йосипа – свого сивого Патріарха… І ця срібна різдвяна […]...

БУЗИНОВИЙ ЦАР У садочку-зеленочку ходить вишня у віночку. Хтось їй грає на дуду, подивлюся я піду. Баба каже: – Не ходи! Темні […]...

“Куди біжить дорога…” Куди біжить дорога, Куди тече ріка, Чому весь час до Бога Знімається рука?.. Кудись біжить дорога, Кудись тече ріка, І […]...

БІЛА ДОРОГА Білі дерева, Біла дорога, Білий ліс. Зайдеш за стовбур – З-під ніг випурхне біла пташка, І починається срібна музика, Наче […]...

ТАЛЛІНСЬКИЙ МАЯК Стоїть не двісті літ він і не триста. Його вогонь далеко маячить, Він не рівняється до вежі Олевісте – Над […]...

“Лікувальне зело…” Лікувальне зело (кажуть, міць вся у корені) Таємнича рослина, таємнича – як вабляча жінка… Але поки у пошуку доберешся до […]...

ОТЧИЗНО ДОРОГА! Пам’яті Володимира Кобилянського Отчинзно моя дорога, Мріє великої туги! Чи колись моя трудна нога До тебе навернеться вдруге? Чи на […]...

“Не любити тебе – не можна…” Не любити тебе – не можна. Володіти тобою – жаль. І хвилина діяння кожна Випромінює нам печаль. Бути разом… в […]...

“Розіслалась далека дорога…” Розіслалась далека дорога В непривітну чужину мені… Прощавай, моя хатко убога! Прощавайте, достатки мої! Я не знаю, коли ще побачу, […]...

“Все було. Дорога закричала…” Все було. Дорога закричала, Блиснули байдужі ліхтарі. Ти пішла від мене до причалу І згоріла в полум’ї зорі. Вибухали дні […]...

ВЧОРАШНІЙ СНІГ На пагорку танув вчорашній сніг, Такий безпритульний, немов собака. Легенько дорога торкалася ніг, А вітер у вітах знесилено плакав. Так […]...

ДОРОГА Ретельно тіні складено в штахети, І над пустелищем степів, Як хвіст скаженої комети, – Огонь рахманних вечорів. Упали тіні гострі […]...

“Чорніє вимокла дорога…” Чорніє вимокла дорога, Лежать захмарені степи. Електролінія. Стовпи. В тугих дротах гуде тривога. Дві дівчинки зі школи йдуть, Пручає вітер […]...

ДОРОГА ВІКІВ Не потрібні попутні машини – через поле грунтівка лягла. Ми з тобою, мій сину, мужчини, нам іти від села до […]...

“У синьому небі я висіяв ліс…” * * * У синьому небі я висіяв ліс, У синьому небі, любов моя люба, Я висіяв ліс із дубів […]...

“Густіша обрій, сніг синіє…” Густіша обрій, сніг синіє, вільшина німо сім’я сіє, вода тече, немов не вміє, тонкий торкаючи льодок, і чистий погляд вечоріє […]...

Вже смеркне день уже майоріє дорога В. С. вже смеркне день уже майоріє дорога кудись між святі сузір’я та в мене нема дозвілля чую волання своєї […]...

БАТЬКОВА ДОРОГА Це наснилося, можливо, чи привиділось мені, чи насправді сталось диво при досвітньому вікні. Що це діється зі мною? Хоч немає […]...

“А ТИ, МАРКУ, ГРАЙ…” На небі хмари. Все більш смеркає, І ніч безмежна, як світ, іде. Все скуте жахом, а Марко грає, А Марко […]...

ДОРОГА БАБИ КАТЕРИНИ. Уривок з поеми “Дорога” Сизим інеєм капусти цвітуть. Аж під зорями літаки гудуть. Хмара стелиться скатертиною Та над бабою над Катериною. Наробилася, находилася, Натоптала […]...

“Безмежність бачити не можна…” Безмежність бачити не можна. Але й обмеженість на око Так давить, що клітина кожна Бунтує і щемить жорстоко. Ці стіни […]...

ГАРЯЧА ДОРОГА Розторочивсь поділ сорочки, бо пльондравсь довго по росі: на литках споришу листочки, під п’ятами гаряча сіль. Тепло твоє земля вбирала, […]...

“Ізнов сміється степова дорога…” Ізнов сміється степова дорога, Немовби їй і горя не було, Під той байрак, де стрів я вовка злого, У встерпляче […]...

ВЕСНЯНКА Зіроньки у небі заблищали, Квіточки в садочку забіліли, Дівоньки у полі заспівали. Що на небі зірки, Що в садочку квітки, […]...

ПАТРІАРХИ Сільські білобороді патріархи на ганку смалять “Шипку” запашну. Струмить повітря духом потерухи над жовтими разками буркну. Ряхтить буркун засушений на […]...

ДОРОГА То насыпью, то глубью лога, То по прямой за поворот Змеится лентою дорога Безостановочно вперед. По всем законам перспективы Эа […]...

ДОРОГА Люди, це ви? Ваті потоки… Без смертей, без народжень. Ваші ріки, де річка кожен. Ватні, мелодії… Запишу. І буває ж […]...

ЗИМОВА ДОРОГА Прозор’ям пойнята долина, а де джерела дзвонять радість, – сніг, наче пера соколині, лежав розметаний в безладді. І білість бралася […]...

“Я думав – сам іду. Дорога…” Я думав – сам іду. Дорога, І витребеньочка-ріка, Та дика яблуня-обнога, Та ще сорока з Меджибога, Що у колгоспі “Перемога” […]...

“У вічність ідуть ветерани війни…” У вічність ідуть ветерани війни, між нас їх все менше і менше. Несуть заміновані болі вони, від ран у санбатах […]...

“Шлях-дорога в небокрай веде…” Шлях-дорога в небокрай веде. Обіч розступається стерня. То не я – моя уява йде, Наче босоноге старченя. Люди добрі, орачі-дядьки! […]...

Related posts: