ПАТРІАРХИ
Сільські білобороді патріархи
на ганку смалять “Шипку” запашну.
Струмить повітря духом потерухи
над жовтими разками буркну.
Ряхтить буркун засушений на дроті.
Веселка тютюнова провиса
над ганком,
над дідами.
А навпроти
тополі підпирають небеса.
Сотають пряжу споминів тополі,
лукаво усміхаються діди,
і сивий дим сплітається поволі
із пасмами густої бороди.
Сидять білоголові патріархи
в гіркому тютюновому теплі.
Над ними три тополеньки –
три арфи
прядуть зелену музику землі.
А мудрий час летить кудись невпинно,
над хатою пливуть хвилини-дні.
Антени таємнича павутина
не може їх зловить у вишині.