Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






ОСТРІВ ГОЛОСІЇВ

У планету зернятком посіяна,
підосіння груша не вмира.
Зеленіє острів Голосіїв
на хисткому обрії Дніпра.

Голосіється над Україною,
тиснуть серце радощі й жалі.
Я навіки, майстре, укорінений
у глибини вашої землі.

Позовіть мене, Максиме, батьку мій!
Я спізнився… Біг я крізь віки.
Ще ж на шибці болісній, заплаканій
квітне дотик вашої руки.

Жебонять росою невмирущою
на світанку мальви запашні.
Час іде стежиною під грушею.
Чом же вас не видно при вікні?

Ось і ми осінньо вже сивіємо,
але треба вгору нам іти.
Є на білім світі Голосіїв –
таємничий острів доброти.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 4,67 out of 5)

ОСТРІВ ГОЛОСІЇВ - ПЕРЕБИЙНІС ПЕТРО