ОРАЧ

Related posts:

1. ВУЗЛИК ЗЕМЛІ Коли полину у далекі мандри, візьму з собою вузличок землиці – тієї, у якій коріння хліба, тієї, у якій моє […]...
2. Не сіяти пустоцвіт не сіяти пустоцвіт на листках книг росте поезія кільця на дереві камінна печать соком землі татуйована...
3. ДЖЕРЕЛО НА РІЧЦІ АХ’Я Де Пильва серед пагорбів і лісу Братається із птаством голосним, Нам відкривав до таїни завісу Уранці секретар райкому Нимм. Я […]...
4. “дідусь з бабусею…” дідусь з бабусею під грушею сидить дідусь з бабусею по грушечці їдять обоєнько такі сухенькі невеличкі і груші не глевкі […]...
5. “Царський скит чи скит-орач…” Царський скит чи скит-орач? Дознаваю! Завойовую навскач Даль безкраю. Чую в серці радий щем – Клич до бою З пирієм-деревієм […]...
6. “Воно прийшло і грюкнуло в повіки…” Воно прийшло і грюкнуло в повіки: і срібний сон скотився із-під вій, і день почався від моїх очей, і я […]...
7. ЗЕЛЕНА АБЕТКА У тиші, настояній духом гречаним, напахченій визрілим чаром городнім, сиджу перед дідом на лекції незвичайній у відчиненому лікнепі природи. Дідусь […]...
8. ПОЛЕЧУ Я, МАМО Ти знову, мамо, у печалі, хоч серце все мені прощає, усе прощає, та болить. Злечу зі світу за хвилину і […]...
9. ПРО ЗЕМЛЮ Не полюбивши землю цю і хату, Не дайбо на землі цій доживати! Це – тратить час останній без пуття І […]...
10. ВИЙДУ Я В ПОЛЕ Вийду я в поле. Може ще вбита Мрія воскресне! Йду над ручай. Тихо дрімає сірий лан жита, Річка так тихо […]...
11. БАЛАДА ПРО ЛАРИВОНОВУ МОГИЛУ Як піднімається ранок і сонце услід, – Він виходить у степ на могилу, Повертає обличчя на схід, Випростовує постать похилу: […]...
12. (РЕБРО) Я віддав би своє ребро в анатомічну майстерню. Там велетенські серця різників і коханців, обвислі й надуті легені курців, трубачів […]...
13. ПРОВІДИНИ Як стужився, як надумавсь, як приїхав – Бо ж єдине, бо кохане, бо своє – То від ніжності вмирала солов’їха […]...
14. “Коли втомлюся я життям щоденним…” Коли втомлюся я життям щоденним, Щоденним лихом, що навколо бачу, Тоді я думку шлю в світи далекі, Блукає погляд мій […]...
15. “Гей, нові Колюмби, Магеллани…” Гей, нові Колюмби, Магеллани, Напнемо вітрила наших мрій! Кличуть нас у мандри океани, Бухту спокою облизує прибій. Хто сказав, що […]...
16. СЛАВА ХУДОЖНИКУ В небо піднявшись, осінь прощалася в небі з Москвою, Падали стиглі червінці на скроні землі молодої. Тихо стояли ми всі […]...
17. НІОБА є горе на землі що від нього сльозавить камінне око і корчиться серце камінне пам’ятай виродню камінніший від каменя коли […]...
18. ОЙКУМЕНА Цар помирав не від років та ран: Він відкидав тягар життя земного – Бо світ завоювавши, ні на гран Не […]...
19. НЕМА ВІДПОВІДІ Чим я розбестив душу, що не хоче Ані мальвазії, ні з маком пирога? Чи бач, їй воля тільки дорога І […]...
20. КІНЬ Затекли туманом темні очі, Світлі сльози краплями пливуть… Та бреде за возом він, охочий Доверстати нескінченну путь. Десь позаду поле […]...
21. ПАСІКА Старий дід-сирота, ні дітей, ні дружини, Мов чернець у скиту посеред України. Не в скиту він сидить: бо гуде кругом […]...
22. “Зимовий вечір…” Зимовий вечір, Закуривши люльку, Розсипав зорі, Неначе іскри, Пустив хмарки, Мов кільця диму, І, проскрипівши чобітьми, Шепнув морозам, Щоб готували […]...
23. “Битий небитого повезе…” Битий небитого повезе. Так і не навпаки! Так, бо коли, як у казці все, значить, ще є казки. Доки ще […]...
24. “І, посміхаючись, мов танув…” І, посміхаючись, мов танув, і перетворювавсь у рух. І відкривав не вуха – рани, аби поглибити свій слух. І затверділе […]...
25. РОЗПЛІТАННЯ КОСИ “тихо-тихо Дунай воду несе а ще тихше дівка косу чеше” – благослови Боже і отець і мати своєму дитяті косу […]...
26. САД Ніч уляглася в саду. Не ворушиться. Сині коси розпустила По землі – Сині птахи у головах сіли, Заколисують. Тихо. Сидимо […]...
27. “Як тихо на землі! Як тихо! ..” Як тихо на землі! Як тихо! І як нестерпно – без небес! Пантрує нас за лихом лихо, щоб і не […]...
28. 10. ЗАКОРЕНИ СЛОВО Вложи слово своє у душу, щоби краплею прозорого алмазу і рухалось площиною свідомости й різьбило образ Твій. Защепи слово своє […]...
29. НА УРОЦІ МАТЕМАТИКИ Він до класу зайшов неквапливо, крейду взяв і, немов чарівник, вивів числа на дошці красиво: – Ось вам ділене, частка, […]...
30. ТОНКА НИТОЧКА Щоб не порвалась ниточка тонка, Легенька, ніби срібна павутина, Так тихо осінь колихає сина, Щоб не порвалась ниточка тонка. Ця […]...
31. “На батька бісового я трачу…” На батька бісового я трачу І дні, і пера, і папір! А іноді то ще й заплачу, Таки аж надто. […]...
32. Так ніхто не кохав. Через тисячі літ Так ніхто не кохав. Через тисячі літ лиш приходить подібне кохання. В день такий розцвітає весна на землі І земля […]...
33. “Коли мене на цій землі не стане…” Коли мене на цій землі не стане – не зміниться нічого в часолеті, лиш тільки ще одна болюча рана травою […]...
34. “Душі тут рости і цвісти від любові…” Душі тут рости і цвісти від любові (А хтось гендлював, розживався на слові, Хтось мислі виносив, як джинси потерті). А […]...
35. КАРМАЛЮК II Горно роздули, вугіль підсушили, Вже не звикать Микиті до робіт. У праці з майстром висушили жили, Тепер покурять, витруть чорний […]...
36. 30. ЄЖЕ ЗА ВИ ЛОМИМОЄ Ти тіло своє зломив на хресті, щоб роздерлося небо і нас освітило надією. Ти кров свою відділив від плоті, щоб […]...
37. ДАВИДОВІ ПСАЛМИ Псалом 1 Блажен той муж, воістину блажен, котрий не був ні блазнем, ні вужем. Котрий вовік ні в празники, ні […]...
38. “Тому вже, мабуть, років п’ятдесят…” Тому вже, мабуть, років п’ятдесят. А я ще й досі бачу так яскраво: Моє село, старий вишневий сад І вечорів […]...
39. ГЛЯДИТЬ СУМНА ЯЛИЦЯ Глядить сумна ялиця На зимні береги, Над нею студінь злиться, Окутують сніги. Про пальму тихо мріє, Що в сонячній землі […]...
40. ВУЗЛИК ЗЕМЛІ Коли полину у далекі мандри, візьму з собою вузличок землиці – тієї, у якій коріння хліба, тієї, у якій моє […]...