Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






ОДВАГА

Ви кажете, що плавали у морі?
Та ні!
Ви душу грішну берегли.
Скрипали грізно далі неозорі,
дрімали поруч тихі береги.

Я теж гадав, що знаю цю тихію
в ряснім намисті райдужних буїв.
Упевнено тримався на воді я,
але далеко плавати не смів.

Та раз покинув я спокійно води,
здолав гнітючі сумніви і страх.
Оманливою видалась погода –
ревло відкрите море на вітрах.

Але назад вертати не кортіло,
бентежну душу кликав небокрай.
Вогнем одваги наливалось тіло,
і я сказав собі: “Не відступай!”

І я пірнув, пірнув у чорні хвилі,
мені відкрило море глибину.
Шугали низько чайки білокрилі,
а я змагав стихію навісну.

Я плив у море під чаїний галас,
під клекіт штормової крутії.
Я зрозумів, де море починалось, –
і геть відкинув сумніви свої.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,50 out of 5)

ОДВАГА - ПЕРЕБИЙНІС ПЕТРО