НАГЛИЙ СНІГ
Зненацька, враз на щемну зелень,
на пізні трави сніг упав,
Закрупотіли білі зерна,
закружеляла невесело
крупа солона, як ропа.
Вдягнувся клен у сизе мрево,
мороз вітрами закресав.
Застугоніла даль жовтнева.
Над листям свиснули сталево
і впали білі небеса.
А так ще сонечко світило,
а так ще дихала трава…
Вітри ударили із тилу,
холодну хмару змолотили –
і забіліла голова.
І ось іду простоволосий,
під снігом ряст крихкий рипить.
Що ж це на світі? Осінь, осінь!..
Зненацька душу заморозив
цей посвист білої крупи.
Іду, у жменю набираю
холодних зерен і несу,
несу на просинь виднокраю.
Нехай під снігом не вмирає
осіння віра у росу.
Нехай під снігом не вмирає
осіння віра у росу.
Нехай не стогне сумовито
пропаща сила вітрова.
Ще будем жити, будем жити,
ще довго сонечку світити,
ще вільно дихає трава!
Related posts:
- 02. ПЕРШИЙ СНІГ Осінь переїхала по полі возом золотим. Понад кучугури кучерява мряка – срібний дим. Сонце з батогом проміння вогняний погонич. Навпростець […]...
- “Щороку вмирає трава…” Щороку вмирає трава І листя з дерев облітає. І час прибирає права На все, що квітує-буяє. І наше життя – […]...
- “Йде сніг…” Йде сніг. Я стою у траві, яку покосить не зуміли. І стебла кругом неживі, пожовклі і гострі, як стріли. Хто […]...
- КАЛИНОВЕ НЕБО Увінчана зіницями росин, чарує нас планета круговида. І ласий до розваги блудний син блукає за морями, як сновида. Нехай шукає […]...
- СНІГ два птахи вдарилися грудьми над полем хліби за душу над виораним лицем сухе зерно в дитячій долоні паде тихий сніг […]...
- “Дерева схилені в зажурі…” Дерева схилені в зажурі, Осіння, вицвіла трава. І враз – на цвинтарному мурі Чиїсь розгонисті слова: “Марія плюс Іван – […]...
- “Хай сніг іде холодний та лапатий…” Хай сніг іде холодний та лапатий, Засипе поле і на гай спаде, Нехай стежки закидає круг хати І білу тишу […]...
- ЗАКОХАНИЙ КУЗЬМА У садочку пригорнулась Галя до Кузьми. – Як Ромео і Джульєтта, будем жити ми. – А Кузьма очима блима: – […]...
- ПАМ’ЯТІ З. С-СЬКОЇ Коли ти була зо мною, ладо моє, Усе було до ладу, Як сонце в саду, А тепер розладнався світ, ладо […]...
- ДІВЧА Дівча стояло і співало, Сріблясту ниточку вело Про те, що радості замало І зло людині – всюди зло; Без батька […]...
- “Вже перший сніг, мов ковдрою товстою…” Вже перший сніг, мов ковдрою товстою, Усе укрив – і воду, і поля. Під цим зимовим снігом, промочена понура, Обшарпана, […]...
- ПАДАЄ СНІГ І Падає, падає сніг, Сковує душу мороз. Вітер лягає до ніг Білою млою погроз. Плачуть берези в гаю, Сосни ячать […]...
- БІЛЕ ВИДИВО ЗИМИ Вишиває сніг черешню, двір і нашу хату. Біла хмаро, де береш ти пряжі так багато? Брате яворовий, снігу в мене […]...
- ЧИ НЕ СНІГ Підв’язала осінь китиці червоні, сіла на коня. Прощавайте, села! Блиснули в тумані зіркою підкови, малиновим дзвоном розляглась луна. І, немов […]...
- “Цей сніг іде – такий величний!..” Цей сніг іде – такий величний! – немов наприкінці історії… Стримить до серця по дотичній і захлинається просторами. Життя й […]...
- Сніг (Напис до картини П. Брейгеля “Різдво в Амстердамі”) Зодягнувшись у сни і в недобрі повір’я, про око людське витанцьовуєм ми […]...
- З циклу “НАЇВНІ ПОЕЗІЙКИ” (1913)ОСІНЬ Осінь похмура йде Хмари дощі тумани Осінь у серце веде Смуток нежданий Холод суне німий В душу вповзає мла Осінь […]...
- “Горби, як зебри (в борозденках сніг)…” Горби, як зебри (в борозденках сніг), Вилинюють по схилах полудневих, Заворушились, почали свій біг Руді струмки в озера повеневі. І […]...
- МАРІЙКА За тобою чогось тужно стало мені, Марійко, в лотоки спогадів хлинула осіння яса. Білогрекого місяця по золотих зарінках я відвік […]...
- “Це осінь це осінь це осінь…” Це осінь це осінь це осінь на срібну дорогу вийшла і долю нам бабиним літом і листям черленим пряде Це […]...
- ПРО ДУШУ НЕ МОВ МЕНІ Про душу не мов мені, мила, Подай коралеві уста, Рам’ям обвинися щосила, Красуне, сміхуне пуста. Я в душу красуні не […]...
- “Вже снігом, мила, забіліла голова…” Вже снігом, мила, забіліла голова, Рядочок літ стає щоразу довшим. І світ чадить. І губляться слова, Що йдуть крізь серце […]...
- БАЛАДА ПРО ЛЮБОВ – Як вам, сестро, тут на самоті З чоловіком, що в горілці тоне? Він приніс не щастя – горе чорне, […]...
- Я ДУМАЛА – МАКИ НЕСУТЬ Я думала – маки несуть, А то сонце заходило. Падали темно-вишневі пелюстки в росу І ховались у вечорових водах. Колись […]...
- Як наколотишся за день Як наколотишся за день, Як натовчешся на роботi, Так Душу задовбуть турботи, Що в нiй нi жартiв, нi пiсень! Iдеш […]...
- СНІГ Пухкий сніжок, мов клаптиками вати, На мокру землю стелиться до ніг, А день такий, що тільки сумувати, В німій журбі […]...
- “Є ще той сад…” Є ще той сад, Де й під снігом зелена трава І правічні ще родять дерева… Дивний пам’яті сад, Де всі […]...
- “У світі злому і холодному…” У світі злому і холодному, де щастя зіткане з прощань, чи ми пробачим одне одному цю несподівану печаль? Чи будем […]...
- FULMEN* Пізній гуляко, аскете з Ассізи! Атональна днина по тобі тече. Борода пожовкла, як трава осіння. Що воно шукає? Дівоче плече? […]...
- ЗИМОВЕ ІНТЕРМЕЦЦО (ВІНОК СОНЕТІВ) І Навдивовиж премудра і зваблива ця біла жінка на ім’я Зима: розкидає своє стосяйне диво по всіх усюдах просто задарма; […]...
- ЗА ВІКНОМ СНІГ Моя самотність знає, що за вікном сніг. Знає, знає… Самотність моєї ночіі знає, що сплять яблуньки в малому садку, що […]...
- ОСЕЛЯ Єдина оселя – засипаний снігом сад. Єдиний спогад – на чорнім снігу білі ворони. Падало листя. Листя падало і згасало, […]...
- “Як добре жити при свічках каштанів!..” Як добре жити при свічках каштанів! Ярцвіт-яранка світить по садах. А по лісах присвічують шафрани, і завербляник світить по річках. […]...
- СНІГ У ФЛОРЕНЦІЇ Драматична поема ДІЙОВІ ОСОБИ Джованфранческо Рустичі (Старий) Флорентієць Двоє ченців Брат Домінік Три статуї святих у глибині саду Дев’ять муз, […]...
- НІЧ Я радо несу під білим крилом Свої скарби таємні: Камінні квіти невилитих сліз. (Як прибій регочеться в грудях). Розцвітає сузір’я. […]...
- ВЖЕ БРАМИ ЛІТА ЗАМИКАЄ ОСІНЬ Задощило. Захлюпало. Серпень випустив серп. Цвіркуни й перепілочки припинили концерт. Чорногуз поклонився лугам і садам. Відлітаючи в Африку, пакував чемодан. […]...
- Серпнева Україна Ще сміються з малороса при державному стерні. ще Вкраїна ходить боса по розпеченій стерні. Ще її сини-холопи, її доньки з […]...
- “Ми підем, де трави похилі…” Ми підем, де трави похилі, Де зорі в ясній далині, І карії очі, і рученьки білі Ночами насняться мені. За […]...
- ВІРШІ НА СКЕЛІ Душа, як жінка – наревлась і спить, Здригаючись вві сні високогрудо. Прекрасна мить: і серце не щемить, І не питають, […]...
- Туман, туман долиною Туман, туман долиною, Добре жити з родиною. А ще лучче за горою З дружиною молодою. Ой піду я темним гаєм, […]...