Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







“Як добре жити при свічках каштанів!..”

Як добре жити при свічках каштанів!
Ярцвіт-яранка світить по садах.
А по лісах присвічують шафрани,
і завербляник світить по річках.

Як добре жити в сяйві анемонів!
Боза коральна – мовби жовта гать.
Агави дивна мерехтить корона,
й корони маків, наче кров, горять.

Як добре жити в спалахах будянок,
що не згасають і в осінній час!..
Всміхаються русалки деревляні,
й волові очі дивляться на нас…

Як добре жити під брусничні дзвони,
під вересу блідо-рожевий спів,
і наслухать тройзілля білі тони
і сині обертони синяків!

Як добре жити – світить цвіт шовковиць,
і конич дикий полум’ям горить.
І тернослив терновим каже словом
про те, як добре в цьому світі жить!

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,50 out of 5)


“Як добре жити при свічках каштанів!..” - ГУЦАЛО ЄВГЕН