МОЄ ПРІЗВИЩЕ
Хоробрий мій прапрадід
дубасив жупани.
А добрі люди радять:
“Ти прізвище зміни!”
Поради ці даремні.
Я чую дзвін копит.
У прізвищі моєму
козацька кров кипить.
Із древнього я роду,
що знав косу і кріс.
До рідного народу
я коренем проріс.
Мій предок Перебийніс
побити міг сім бід.
Одвіку не любив нас
блакитнокровний рід.
Та кріпло наше древо,
несхитне перед злом,
і слово наше древнє
бриніло джерелом.
І дружба наша щира,
хоча й міцний кулак.
Ми квітли бростю миру
і грозами атак.
Шаліли наші коні
над ордами заброд.
Веселки високосні
єднали наш народ.
Ми виросли із пісні,
з роботи і війни.
А хтось там кряче прісно:
“Ти прізвище зміни!”
Ім’я мойого роду –
мій символ у борні.
Казали предки гордо,
і я кажу вам: “Ні!”
Нехай – синці та гулі,
нехай – у вічі грім…
Та знайте: не торгую
я прізвищем своїм!
Хай син відчує силу:
наш предок бив носи!
Ти прізвище, мій сину,
із гордістю носи.
Related posts:
- ДОПОТОПНЕ ПРІЗВИЩЕ Прибіг якось до райради Тягнирядно Сава. – Прошу прізвище змінити. Ось моя заява. Бо моє вже застаріло, допотопним стало. Я […]...
- ПІДПИС Синочок підпис виробляє – закучерявлений, та власний. Піди-но спробуй розгадати ці незбагенні викрутаси! Ці загадкові криптограми… Вони стискаються, пружинять, неначе […]...
- ГІПОТЕЗА Мій предок землю копирсав сохою. Сів спочивать і задивився в море. Колючий вітер лемешем перевертав блакитні скиби хвиль – від […]...
- “Золотіє вечірня тополя…” Золотіє вечірня тополя, Дивним світлом горять небеса. Покотилась зоря, мов сльоза, У долоні пшеничного поля. Ту зорю я уранці пізнав […]...
- “Ми виросли всі із купальської пісні…” Ми виросли всі із купальської пісні, З невбитих колядок росли, як трава; Нам, браття, прозріння даровано пізнє, Щоб душі свої […]...
- І Є НАРОД На сизих пагорбах рясне село горіє, І сірі вітряки докрилюють свій вік. В брунатних берегах ріка багряна мріє, І гай […]...
- ВІКНО У ПЕЧЕРІ На світі сталось це давно, хтозна-якої ери: прорізав предок наш вікно у камені печери. І сонце темінь обпекло. Примружив предок […]...
- МОЯ ОСНОВА Я звідтіля, де мій Південний Буг з моїм Дністром русявим розмовляє. Поміж річок оцих така земля є, де кожен горбик […]...
- РОНДЕЛІ І Іду з роботи я, з завода маніфестацію стрічать. В квітках всі улиці кричать: нехай, нехай живе свобода! Сміється сонце […]...
- ПРІЗВИЩЕ В степовому лісі, де мій вік молодів, Пломінь кузні світив на горбі, за тинами. Щонайкращих мелодій, здавалось тоді, Молотки на […]...
- ПАМ’ЯТІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ ТА ОЛЬГИ КОБИЛЯНСЬКОЇ Дві білі птиці у високім небі Так радісно, так ніжно обнялися. Злітає перша – на Карпатський гребінь, А друга над […]...
- КВІТНЕВІ БАГАТТЯ Іду таким квітнево-молодим! Весна димучі коси розплітає. А дим весни – не той осінній дим, який звисає смутком над літами. […]...
- “Згорають очі слів, згорають слів повіки…” Згорають очі слів, згорають слів повіки. Та є слова, що рвуть байдужий рот. Це наше слово. Жить йому повіки. Народ […]...
- КОЗАЦЬКУ ПІСНЮ СЛУХАЄ РОСІЯ Дарма пишатись мій народ не звик, та чую слово щире, не облесне: “Какой чудесный, звонкий ваш язык! А песни ваши… […]...
- 1. ПРИСВЯТА Тут все з дитинства серцеві знайоме. Все, як було колись, воно моє, але між брів лягла тривожна втома, та, що […]...
- “Спить Вкраїна та руїни…” Спить Вкраїна та руїни Нові щодень лічить, Гина слава… та й ту славу Усяке калічить. Не вернеться дідівщина… Нехай не […]...
- КАЇНОВІ Не сховаєш обличчя в речей тихих плесах, бо море його шумить. Безумна жертва піднесених весен не дасть відпочити на мить. […]...
- ІМЕНА ЧОЛОВІЧКОГО РОДУ Євгенові Поповичу Промовлю рішуче і гордо (є чимало для того причин) імена чоловічого роду: Київ, Чуднів, Житомир, Тульчин. Ружин, Бучач, […]...
- АНАЛОГІЯ Туман над морем зіллявся з хвилею Зіллявся з хмарою що угорі І в плесках-стогонах млою застиглою Алегрить в скелю – […]...
- “Балада роду…” В мого роду – сто доріг. Сто століть у мого роду. Вичовганий старий поріг Старій бабі в нагороду. Сива стежка […]...
- РОБОЧА ЕЛЕКТРИЧКА Розвію дим вагання – і в дорогу! Не хочу я розкішного купе, не хочу я комфорту дорогого, в якому серце […]...
- П. В. ОДАРЧЕНКОВІ У Вас і прізвище, нівроку, наче дар – О, дарче! – перш звучить мені у ньому, І тільки згодом згадую […]...
- ЗАМІСТЬ СТУДЕНТСЬКОГО РЕФЕРАТУ … Розтануть, як у часі давнина, в теплі любові діалекти й мови, і витвориться з них одна земна – велика […]...
- “У вічність ідуть ветерани війни…” У вічність ідуть ветерани війни, між нас їх все менше і менше. Несуть заміновані болі вони, від ран у санбатах […]...
- КОЛИСКА КОЛАСА Із доброчину Янки та Максима Та гостювалось добре в тім куті, Де Коласа колиска неспалима Гойднулась на вервечці золотій. Вона […]...
- ПАБЛО ПІКАССО Білий голуб – голуб миру, Він – емблема, прапор тих, Хто планеті хоче щиро Щастя, Долі, Днів ясних! Голуб миру […]...
- ВИКЛИК Скиньте з Шевченка шапку. Та отого дурного кожуха. Відкрийте в нім академіка. Ще одчайдуха-зуха. Ще каторжника роботи. Ще нагадайте усім: […]...
- ВЕРТАЛИ ВОЇНИ З ВІЙНИ Коли вертали воїни з війни, Перекопавши майже пів-Європи, Ми – підлітки, фактично пацани – Ще гоїли побиті в стернях стопи. […]...
- “Про сонячну вроду…” Про сонячну вроду Не мрій.- Дай серцю, природо, Спокій. Шарлатную барму – Зміни,- Хай срібло і мармур – Зими. 1928...
- ЛЕГЕНДИ І МІФИ УКРАЇНИ В державі, де обмаль і прав, і свобод – Замучені люди – “щасливий народ”. Не вилізем з кризи, хоч що […]...
- “Де зараз ви, кати мого народу?..” Де зараз ви, кати мого народу? Де велич ваша, сила ваша де? На ясні зорі і на тихі води Вже […]...
- ХВИЛЕВЕ Не втекти вже мені сьогодні від жіночої гістерії телефону: нас вже з’єднали навіки дві літери і довге число. Хто був […]...
- 2. КОРЧАГІНЦІ І Батарейці комбата любили, Батарейці гордилися ним… Це вони трійку “юнкерсів” збили В небі Києва залпом одним! Отаке не повториться […]...
- ПАТРІОТА ІВАН Що за славний патріота Наш Іван, якби хто знав! Тільки що роззявить рота, Про народ уже й почав; А казать […]...
- ДО СВІТЛАНИ Світ очей моїх, Світлано, Мріє диво – снів. І далека, і жадана, Як Сирени спів! Роз’єднали невблаганні Океани нас… Я […]...
- ТАРАСОВА МАТИ Живе й не вмирає шевченківська мати, Колгоспна кріпачка, забута не раз. Синове-поети пішли в дипломати, А з нею зостався єдиний […]...
- МОВА Треба доглядати наш сад Вольтер Як парость виноградної лози, Плекайте мову. Пильно й ненастанно Політь бур’ян. Чистіша від сльози Вона […]...
- ЕСТАФЕТА МИРУ Світає… Вікно у садок відчиняю – От-от уже сонце з-за обрію бризне… Від сопок Курільських до плавнів Дунаю Підводиться ранок […]...
- ЕПІЛОГ За днями дні, за роком рік мине, Настане час для підсумків і звіту. І наді мною хвилі час зімкне За […]...
- НА ЗАХИСТ МИРУ (НА ВСЕСОЮЗНІЙ КОНФЕРЕНЦІЇ ПРИХИЛЬНИКІВ МИРУ В МОСКВІ У ВЕРЕСНІ 1949 p.) Браття! Друзі! Побратими! Дні які в нас ясні, чистії […]...