Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






МОЄ ПРІЗВИЩЕ

Хоробрий мій прапрадід
дубасив жупани.
А добрі люди радять:
“Ти прізвище зміни!”

Поради ці даремні.
Я чую дзвін копит.
У прізвищі моєму
козацька кров кипить.

Із древнього я роду,
що знав косу і кріс.
До рідного народу
я коренем проріс.

Мій предок Перебийніс
побити міг сім бід.
Одвіку не любив нас
блакитнокровний рід.

Та кріпло наше древо,
несхитне перед злом,
і слово наше древнє
бриніло джерелом.

І дружба наша щира,
хоча й міцний кулак.
Ми квітли бростю миру
і грозами атак.

Шаліли наші коні
над ордами заброд.
Веселки високосні
єднали наш народ.

Ми виросли із пісні,
з роботи і війни.
А хтось там кряче прісно:
“Ти прізвище зміни!”

Ім’я мойого роду –
мій символ у борні.
Казали предки гордо,
і я кажу вам: “Ні!”

Нехай – синці та гулі,
нехай – у вічі грім…
Та знайте: не торгую
я прізвищем своїм!

Хай син відчує силу:
наш предок бив носи!
Ти прізвище, мій сину,
із гордістю носи.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,00 out of 5)

МОЄ ПРІЗВИЩЕ - ПЕРЕБИЙНІС ПЕТРО