КОБЗАРЕВІ СЛІДИ

Related posts:

1. “Життя людського нетривкі сліди…” Життя людського нетривкі сліди. Хула і слава – речі тимчасові. Але живуть у пам’яті і слові Жертовні дні і праведні […]...
2. “Спочинь. Оглянься, чи рясні сліди…” Спочинь. Оглянься, чи рясні сліди На ниві всіх твоїх надбань. Світанок Твоєї долі відлетів туди, Де вимір інший і де […]...
3. СІЧКИ І батько й син самопосвятно стали Супроти лютої потали – Нескорені Січки! І їх повів, неначе на Голготу, На довгу […]...
4. КНИГИ ЛЕНІНА Поезіє, зове у невідоме твій голос таємний і простий. Десь є слова, які луною грому спроможні душу світу потрясти. Я […]...
5. СЛІДИ Вийшов – дорога гуляє сама по собі, перепочивши при ярій вербі, в землю пустивши мичку коріння, щоб запастися довгим терпінням. […]...
6. СУМНИЙ СОНЕТ Прощай, слізьми омитий Вішеград! Пора, пора додому, у Карпати. Сюди дороги не буде назад, Сюди мені вже більше не вертати. […]...
7. “Повсюди сліди мовчання, і всюди привід для слова…” Повсюди сліди мовчання, і всюди привід для слова: ув оці – дерево, у вусі – пташка, а в пальцях – […]...
8. ПРОЛОГ І чорний низ, і над блакитна вись. Далекі предки і близькі нащадки… Завихрилися в світі, заплелись, Неначе хміль, усі кінці […]...
9. “Коли з Британського музею…” Коли з Британського музею Моя душа перелетить У Баальбек чи в Арамею, Не плач, поезіє, в ту мить. Віддавна пильний […]...
10. СЛІДИ НА АСФАЛЬТІ Хтось фарбу червону розлив на асфальт. Прохожі ногами її рознесли. Бачу ступні, ступні, ступні. І серце стискає: Вони кров’яні. В […]...
11. БОЯРСЬКА ТРАСА Грає траса Боярки безкрая, і димлять кар’єри крем’яні. Хто сказав, що молодість минає? Ми в атаці. Ми ще на коні! […]...
12. “Вона вертається…” Вона вертається. Двигтять хмари. Димлять біржі. Гарчать звірі. Держави валяться, Мерці входять в її чрево. Живі – в смерть. Вона […]...
13. ТЕРНОПІЛЬСЬКА ВЕСНА У Тернополі тане зима, розмовляє з вітрами гілля. Видно, чайки здалля прилітають сюди недарма. Зацвітає Тернопіль навесні, навесні. І лоза […]...
14. Овальний всесвіт овальний всесвіт усі дороги за міріяди світляних років повернуться до первісної точки свого начала а небо у серцевині людській де […]...
15. ТЕКУЧА В селі Текучі півні треті Кричать: вставати вже пора! Там спить Терезія Фаретті, Пія ІХ-го сестра. Вона встає. Гуцули косять… […]...
16. НА СВЯТО ДО МАМИ Петляю, мов тать, між домами, Знаходжу дорогу, як суть, – Я нині зібрався до мами, На серці волошки цвітуть. Гуляє […]...
17. ВОРІЖЕНЬКИ Своєю лінією, позицією, словом нажив чимало ворогів. Ворожий – воріженькам України, Неначе особистим ворогам. За те, що ти прожив не […]...
18. ЧЕРЕПАШКА Всесвіт – кожна пташка і комашка. Вічністю повита кожна мить. На долоні в мене черепашка, В ній вселенський океан шумить....
19. ХОЛОДНОГОРСЬКА ТЮРМА Ворота сюди широкі, А звідси й щілинки нема. Знялась у небо високе Холодногорська тюрма. З високих її поверхів Дивлюся на […]...
20. “Десь ти ходиш, діво невпинна…” Десь ти ходиш, діво невпинна, Десь цвітуть огнями сліди. Нікарагуа… Мехіко… Хіна… І все ближче, ближче сюди! О, ти прийдеш, […]...
21. В ЛІКАРНІ Концтабірна лікарня сіріє на горі – Із дерева і глини облуплений барак. Якщо сюди приводять поранення старі – Умій перепочити, […]...
22. ЯБЛУНЯ Як цвіла вона, як радісно цвіла! Добровійна і червоно-біла. В заморозки зав’язь зберегла, А на осінь гарно уродила. Обважніли сонячно […]...
23. “ПЕРЕПІЛКА В ЖИТТІ – РАДІСТЬ…” Перепілка в житі – радість. В пшеницях волошки – смуток. Ворон з ріль – печаль. Гей, ти, коню, вибий іскру! […]...
24. ДОРОГИ Розгорнулась земля, наче книжка (дороги, дороги, дороги). Зашуміла трава і принишкла, простелилась нам юним під ноги. Тільки небо і тільки […]...
25. Метелик нічної веселки метелик нічної веселки з гір що димлять від спеки у складках туніки з каменю орхідеї почали перетворення риби крилаті й […]...
26. Taxco Час затримався тут в пів дороги, задихнувся і впав на горі. Переїздить з обличчям убогим темношкірий Христос на ослі. А […]...
27. МАНДАЛЯ Тисячойменний спорудив своєю премудрістю на принципі ладу велетенську мандалю. Так кожна мандаля береже окрушину ладу, а кожний лад окрушину мудрости, […]...
28. “Гул прибою і самшиту шати…” Гул прибою і самшиту шати, Цвіт магнолій, руж і орхідей. Пригорнись, кохана, до грудей, Будем слухать море і мовчати. Ми […]...
29. МІЖНАРОДНА ПОВІТРЯНА ТРАСА Лягає наш літак у вишні на вивірену трасу закордонну. Внизу поля. Неначе уві сні, лечу я обіч батьківського дому. Між […]...
30. МІСТА-ЛИЦАРІ Луцьк, Володимир і Берестя У сиву давнину колись, Як лицарі достойні й чесні, На рідних пагорбах звелись. Не раз сюди […]...
31. СЬОМЕ НЕБО Благословляю ті сліди, благословляю ті дороги, що привели мене сюди – в мистецтва зоряні чертоги! Тут сьоме небо, верх бажань, […]...
32. 2. ПРОЛОГ Нехай за обрій нас дороги зовуть, ведуть, на крилах мчать – але на батьківські пороги судилось нам із них вертать… […]...
33. ШЯКУНТАЛА Все нижче сонце потойбіч дороги, А тут, в тиші ростуть платани скраю, Смагляві і сухі дівочі ноги Дрібні сліди у […]...
34. VII Grave. Сцена весілля в саду Над сади і сліди мої сад-пантеон. І ромашки гадають – півспалах, півтон: – Любить… не любить… Лю… Над сади і […]...
35. ПРОЩАЙ, МІЙ КРАЮ! Прощай, мій краю! В хорих грудях Проснулася болюча нута, І я зриваю з волі пута І йду у світ – […]...
36. “Зима панує над селом…” Зима панує над селом, Сніги засипали дороги, А Дніпр морози закули, – Він вирватись не має змоги. Замерло все… І […]...
37. “Знову степ встає із глибини…” Знову степ встає із глибини, Із душі, з очей, з моєї мови. Ось дожив уже до сивини, А не знаю […]...
38. ЗОРЯНА ХВОРОБА Не та, що в кав’ярнях У підігрітих розмовах, Чи перед ошелешеним слухачем… Це, коли зорі не дають спати І кличуть […]...
39. “Далекий вогник в полі край села…” Далекий вогник в полі край села Посеред ночі тліє, мов жарина. І мимоволі в темряві людина Іде на поклик світла […]...
40. Коридор із дверима завбільшки в око не відаю як ми обоє потрапили в цей коридор із дверима завбільшки в око не відаю мабуть ми були випадковими […]...