Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






ПАДАЮЧІ ЯНГОЛИ

Всі мудрощі і всі знання найвищі
Ховаються й зникають у кущах,
Що пишно так ростуть на кладовищі,
Де мармур тріснув, пісковик зачах.

Колись я там тримав свою кохану
За руки, за коліна і за сміх;
У пахощах бузкового туману
Вінчав цілунками найкращий гріх.

Була печаль ласкава, без розпуки,
Але тепер тяжка, п’янлива чадь –
Крізь листя сяють мармурові руки
І падаючі янголи кричать.

19.V.2006

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 4,00 out of 5)

ПАДАЮЧІ ЯНГОЛИ - ПАВЛИЧКО ДМИТРО