ОРАНТА

Related posts:

1. “Рідна мова в рідній школі!..” Рідна мова в рідній школі! Що бринить нам чарівніш? Що нам ближче, і миліш, І дорожче в час недолі?! Рідна […]...
2. РIДНА МОВА Мова рiдна, слово рiдне! Хто вас забуває, Той у грудях не серденько, А лиш камiнь має. Як же мову ту […]...
3. РІДНА МОВА Вивчайте, любіть свою мову, як світлу Вітчизну любіть, як стягів красу малинову, як рідного неба блакить. Нехай в твоїм серці […]...
4. МОВА Мова – не звуки, Смисл, Душа народу. Мова – це розум і руки, Сутність народу. Забути мову – Душу зрадити. […]...
5. В казематі (“Чи ми ще зійдемося знову…”) XII Чи ми ще зійдемося знову Чи вже навіки розійшлись? І слово правди і любові В степи і дебрі рознесли! […]...
6. З ОДНОГО ДЖЕРЕЛА Де вам, друзі, траплялось, щоб од міста, села три ріки розливалось з одного джерела? Що не річка, то мова прагне, […]...
7. І ЯКБИ МОЯ БАБУСЯ ВСТАЛИ – Любі діти, хто з вас тему візьме, – каже вчитель, – тема не важка: розказати про неологізми на занятті […]...
8. БІЛЯ КРИНИЦІ Стоять жінки біля криниці, Туманом тягне від ріки. В садах шаліють різні птиці, У відрах плавають зірки. Розмова. Свіжість вечорова. […]...
9. Про мову точаться розмови Про мову точаться розмови. То трохи вщухнуть, то iзнов. Щоб не любити рiдне слово – Такого свiт iще не знав. […]...
10. “Зусібіч облягло дощем…” Зусібіч облягло дощем, І хмари йдуть, немов на плаху. І ятриться глибокий щем, І можна з розпачу заплакати… Та, власне, […]...
11. ВОГНИЩЕ РОДИННЕ На світі білому єдине, як і дніпрова течія, домашнє вогнище родинне, оселя наша і сім’я. Ми відтоді початки лічим, як […]...
12. ДВА ЕКСПРОМТИ ЗІ СВЯТА РІДНОЇ МОВИ І Кіровоград Ми про щастя дружно відкричали і діждались тихшої події: свята української печалі, свята української надії. Довго правда нас […]...
13. НАПУЧУВАННЯ СІЛЬСЬКОГО ВЧИТЕЛЯ Хай це, можливо, і не найсуттєвіше, але ти, дитино, покликана захищати своїми долоньками крихітну свічечку букви “ї”, а також, витягнувшись […]...
14. ПАВУК Де взяти сил, щоб знову стати Посеред неба павуком І болі Всесвіту всотати, Й дощем пролитись над ліском? А дощовинню-павутинню […]...
15. Спитаймо себе – хто є ми? Спитаймо себе – хто є ми? Чому без держави вiками? Прокляття якої вини Так довго тяжiло над нами? Молiмось за […]...
16. “Пізній вечір…” Пізній вечір. Затіяна гра у слова. Білий аркуш біліє біліш, ніж спочатку. Рідна мова жива! Рідна мова жива! А мовчання […]...
17. СУБОТІВ Десь тут в землі лежить Богданів прах. Я знаю де, та не скажу нікому, Бо віднайдуть, розвіють на вітрах Його […]...
18. “Забувайте українську мову…” Краса і сила рідної мови таїться не в її фонетичних перевагах і, поготів, не в її привілейованому, зверхньому становищі супроти […]...
19. СКОРО ВЖЕ КАНІКУЛИ Нам гулять, звичайно, ніколи, в школі все для нас цікаве. Але скоро вже канікули – нас нові чекають справи. Жовтень […]...
20. “Я польську чув мову…” Я польську чув мову на розі двох вулиць Тернополя, і зрадів тоді мові, що вільно текла, наче дзенькала срібно. Не […]...
21. П. В. ОДАРЧЕНКОВІ У Вас і прізвище, нівроку, наче дар – О, дарче! – перш звучить мені у ньому, І тільки згодом згадую […]...
22. “Так, вона залізна, наше слово – криця…” …В залізній мові, в залізнім реченні! А. Малишко Так, вона залізна, наше слово – криця, Гучнодзвонна мідь. Над життя і […]...
23. ЛИСТ МИКОЛИ ГОГОЛЯ БОГДАНОВІ ЗЕЛЕВСЬКОМУ Чернечий хліб, земля козацька, Привіт полякам – все там є, І лисий дідько, що зненацька Показує лице своє. Згадав Микола […]...
24. ЛИСТ МИКОЛИ ГОГОЛЯ БОГДАНОВІ ЗЕЛЕВСЬКОМУ Черничий хліб, земля козацька, Привіт полякам – все там є, І лисий дідько, що зненацька Показує лице своє. Згадав Микола […]...
25. УКРАЇНСЬКА МОВА Пам’яті Т. Г. Шевченка Діамант дорогий на дорозі лежав,- Тим великим шляхом люд усякий минав, І ніхто не пізнав діаманта […]...
26. ВІЙСЬКО 1. Звучить як міт: відважне військо жило в лісах цих під землею і напувало з фляг австрійських дубів коріння – […]...
27. ДО СХІД СОНЦЯ Якби я повірив, що в нашій країні Тепер сходить сонце, та вже не криваве – Росли б мені в грудях […]...
28. САМООЗНАЧЕННЯ Я знаю: ми – тугі бібліофаги, І мудрість наша – шафа книжкова. Ми надто різьбимо скупі слова, Прихильники мистецтва рівноваги. […]...
29. КРУГЛИЙ СТІЛ Вже триста літ сидять пахолки, осавули, Малі гетьманчуки, прагнущі булави, І нишком радяться, щоб їх жучки не вчули, Як бути […]...
30. “Де вільна і легка вимова…” Де вільна і легка вимова, Що тут колись звучала скрізь, Щемка, прониклива до сліз І зрозуміла з напівслова? Тепер вона […]...
31. ВІЙСЬКО (Звучить як міт) Звучить як міт: відважне військо жило в лісах цих під землею і напувало з фляг австрійських дубів коріння – власну […]...
32. “Білява стежка поміж лободи…” Білява стежка поміж лободи, Припиленої туманцем спекоти, Прудить від хати в берег, до води, А ми йдемо поволі їй навпроти. […]...
33. ЛАСКАВА ГОСПОДИНЯ Зайшов якось до знайомих тенор знаменитий. Стала його господиня ласкаво просити: – Заспівайте нам що-небудь з “Кармен” чи з “Аїди”! […]...
34. Я розмовляти починав російською Я розмовляти починав російською: Була евакуація, війна. Російська школа, потім вуз російський, Мені була мов рідною вона. В десятому коліні […]...
35. “Короткі батькові листи…” Короткі батькові листи Без підпису і дати. Душа не вміє доброти У слові приховати. “Приїдь додому на святки…” Сердечна, щира […]...
36. СВЯТИНЯ Мовчки струни на бандурі Я перебираю. Заспівав би я до тебе – Голос замирає. Не почуєш мого слова Серцем молоденьким, […]...
37. 3. ЄХИДНА Повертаємся, всіявши зойком оази; кров на піхвах, засмага східна. Та зачинене місто, мов острів прокази, або клітка, в якій єхидна. […]...
38. “Над ліжком дитячим, над сном голубиним…” Над ліжком дитячим, над сном голубиним Витає, мов чайка, турбота твоя, Моя ти дружино, Моя ти єдина, – І радосте, […]...
39. Марку Вовчку На пам’ять 24 генваря 1859 Недавно я поза Уралом Блукав і господа благав, Щоб наша правда не пропала, Щоб наше […]...
40. Вічними не будемо ніколи вічними не будемо ніколи мертвими не станемо навіки осінь як останню непокору збережуть поети і каліки дощ як перестояне мовчання […]...