СУЧАСНЕ МІСТО ЛЖЕЯЗИЧЕ
Сучасне місто лжеязиче
Мій дух відкинуло у тінь
За те, що небо вічно кличе
Його на дальню височінь;
А люд, у злочинах упертий,
Ушанував мої жалі –
І я, щоб і голоду не вмерти,
Пеньки корчую на селі;
Аби воли спочити з плуга
Ревли на той бік під бичем:
Бо тут у їх шалена туга
З очей струмками потече;
А я ж сьогодні, я вже нині
Жадаю плакати, як віл,
Десь у захованій долині
І від столиці, і від сіл.
Але не маю сліз і змоги
Оплакувати супокій,
Який не тільки руки й ноги
Спотужнює завжди до дій,
А й душу, мріями живу ще,
Сповняє міццю – гнів нести,
Віддячити селу найдужче
І, може, місто заклясти!..
(3 votes, average: 3,67 out of 5)
Related posts:
- МІСТО УР …І жив народ. І звався він шумери. Все пережив, і війни, й землетрус. І древні воїни, що вмерли, держали кубки […]...
- МІСТО Місто вечірнє моє розправляє натруджені плечі, а розгойданий вечір на рожевій, тонкій парусині опускається в білі двори. Місто моє не […]...
- ДУМА ПРО ПЛАКАТИ Рядами, рядами, рядами, Довгими смугами, над кам’яними бруками Висимо, Лежимо, Сидимо Ми на мурах розіп’яті, Ми плакати, плакати, плакати. І […]...
- МОЄ МІСТО Місто моє, закосичена квітко, Серця відрадо, бентего душі, Зором сягаю в минувшину, звідки Кличу на світ синьоокі вірші. Голос їх […]...
- МІСТО (триптих) Пам’яті Василя Курилика І Ти останешся чужим мені навіки Многолюдне місто стоязике, У якій країні ти не будеш, Мого серця […]...
- “це місто – Господи – в траві по лікоть…” це місто – Господи – в траві по лікоть. на білих вершників замало ліку. тулитись крихтами на прю велику – […]...
- “Гроза відшуміла за місто…” Гроза відшуміла за місто, За дальні діброви й гаї. І небо, як очі твої, Одсвідчує молодо й чисто. Усе оповито […]...
- “Старий готель, і незнайоме місто…” Старий готель, і незнайоме місто – Прибув і вибув, здрастуй і прощай. І проступає крізь роки імлисто, Як старовинна фреска, […]...
- “Місто, премісто, прамісто моє…” Місто, премісто, прамісто моє! Стійбище людське з асфальту й бетону. Як там не буде, а все-таки є той силует у […]...
- МІСТО СПИТЬ Місто спить. Млою густо повиті, Маячать кам’яниці жахні… Знишкло все; тільки збещені, ситі Ще чигають на втіхи смачні; Наласуючи за […]...
- ВІРШІ ПРО МІСТО 1 Я іду зустрітися, та місто затягнулось каменем, не йде мені напроти. 2 Я чекаю, поки стопляться під місяцем на […]...
- ЧУЖЕ МІСТО Під сонцем вечірнім багряняться шиби, у стрижених парках виблискує листя, на гаснучім небі, мов мертві риби, гойдаються хмари свинцево-сріблисті. Дай […]...
- РІДНЕ МІСТО О, ночі мої безсонні – Роздвоєння розуму й серця, Я наче в’язень у зоні Між ними правічного герця. Я чую […]...
- “Це місто дихає. Це дихає асфальт…” Це місто дихає. Це дихає асфальт, Це соловейка (Боже, звідки?!) альт Прониже серце тихим опівніччям… Завмерши, тьохне думка: ти не […]...
- ЛЕ БО Ле Бо – це мертве нині місто в скелях. Легенд багато ходить невеселих Про те, як тут, серед прованських нив, […]...
- ПО БУХТІ СКРІЗЬ Катер дає третій гудок – Блискучий, витворний катер. Місячної ночі ми кидаємо Владивосток І рушаєм в бік, де темніє кратер. […]...
- ДО ВІЧНОЇ НОЧІ Ох, ноче, ноче без луни і крику без місяця і без зірниць, я знов твою пустелю дику полохаю із-під ялиць. […]...
- “ЦВІТЕ ТЕРЕН…” Сині сливи, осмута сива.. (З неопублікованого вірша 1967 р.) На вигнанні – над яром десь, в ровах, На пустирі, в […]...
- “Пригасле вогнище в долині…” Пригасле вогнище в долині, Останні іскри у золі… Комусь воно горіло нині, Когось купало у теплі, Тепер сумирно догоряє, Всіма […]...
- МІСТО Осте сте бі бо бу візники – люди трамваї – люди автомобілібілі бігорух рухобіги рухливобіги berceus* кару селі елі лілі […]...
- “Бачила нині друзів…” Бачила нині друзів: Собаку й хлопчика коло церкви, Прикритих одним плащем. Ви розумієте, Друже: Тому виходжу в місто З кишенями, […]...
- СТАРЕ МІСТО Тумани, тумани над містом пливуть, Як хвилі гойдаються сонні… І клаптями тануть, і лавою йдуть Такі монотонні… Завис олив’яний, імлистий […]...
- АНТОНИЧ й тобі дадуть горіх маленький, і той – розколеш – пустка в ньому, а з тої пустки по одному ідуть […]...
- МІСТО ЛЕВА Сонет Володарюй над рідною землею, Яку подарував твій батько-князь, Яку хотіли відібрать не раз, І в помислах не розлучайся з […]...
- МІСТО В ТУМАНІ Що вулиці… На вулицях – що?.. В лампах денного світла сліпну, немов сова. Дядьком із коромислом залізним пройшов, погойдуючи вогнями-відрами, […]...
- МІСТО НАД БУХТОЮ Я палаю захватом, я чекаю вечора Я мрію про щастя я мріяв і вчора Я лину до тропіків я багну […]...
- СЕРЦЕ – Співаче! Най громом поллється твій зов! Той сльози лиш сіє, сей виточив кров, Навіщо збільшати знемогу? Сліз нині на […]...
- “Скажіть, братове, як вам тут, в Москві…” Скажіть, братове, як вам тут, в Москві? – В цім потопті, немовкнучому гулі, – І ви, що нині творите живі, […]...
- ЯК МОЛИТВА точка що містить у собі всі дороги якими мандрують тисячі облич несучи у долонях ланцюжки сліз точка що містить у […]...
- ПОЕМА ПРО ВІТРИНИ Скляні очі кам’яниць, над ними чола балконів, рійний, стрійний танець світла красок, тонів. О місто, місто, місто – гігантний заліза […]...
- Холм і Львів Раз Данило був на ловах І у лісі заблудив. Довго він шукав дороги, Довго в пущі він ходив. Аж виходить […]...
- КРЕМЕНЕЦЬ Майнула Кременеччина крилом, Крилом сосновим понад гори сині, Кремінне місто підвелось в долині, Як витязь із пошрамленим чолом. Струмує небо […]...
- ІВАНО-ФРАНКІВСЬКУ ЧИ СТАНИСЛАВОВУ Це не вірш і не опис, немов у Боплана, а просто місто гречності і сентиментів, в якому хтось за курку […]...
- РЕКЛАМА Іде дідок по столиці, де вогні реклами, Мов жар-птиці-блискавиці, сяють над дахами. Іде дідок та й читає рекламні поради: ЗАМОВЛЯЙТЕ […]...
- ЗОРЯ-ПОЛОНЯНКА Раніш мороз нагнав на птаство страху, А нині дощ берези полива. У бочку із казармового даху Накапала водиця дощова. Чому […]...
- ЗОРЯ-ПОЛОНЯНКА Раніш мороз нагнав на птаство страху, А нині дощ берези полпва. У бочку із казармового даху Накапала водиця дощова. Чому […]...
- “Такий похмурий вечір нині…” Такий похмурий вечір нині, кривавий захід знов мовчить, і западає тінь в долині, і вітер з півночі шумить. А потім […]...
- ДЕСЬ ДАВНО, МОВ СНИТЬСЯ Десь давно, мов сниться, сміялися очі, І сміх мені грав на рожевих устах, Чужі мені були пригноблені ночі, Зажура і […]...
- СІЛЬСЬКА ІДИЛІЯ (Осінні роздуми літнього односельця) Десь там прогрес, а тут старе болото, Лишень густіше – з-під важких коліс, І я вже вріс, мов ясен коло […]...
- “Привели. Наказали копати…” Привели. Наказали копати. Автомати на взвод узяли. Він копав. І мовчали солдати. І сади у долині цвіли. Зупинили: доволі, не […]...