ЗИМОВНИК

З кедрових квадрів, тісно при собі,
Вона стоїть, простора і широка,
Ця хата з ганком, що в його різьбі
Відбився блиск гетьманського барокка.

Кедрина курить мед. Чи це сплива
Ополудні розтолена живиця?
Метелик заблудився. В’ється. Два!
Проміння ллється важко, як пшениця.

Ось полетіли прудко над гумном,
Де мазанок жовтогаряча глина
І де лани метнулись табуном
У збитий степ, наїжуючи спини.

Що там пасуться справжні табуни –
Твоя пиха, і втіха, і багатство,
Товаришу значковий кремезний,
Що голосний у Низового Братства.

Вертаєшся. У холодку садка –
Дзвінка, а то сором’язно несміла,
З черешневими лицями дочка,
Південне, смагле, нетілесне тіло.

Та ти загаданий. Ти знов сьогодні снив
Про київські фортеці і святині,
Де в Академії ти маєш трьох синів,
Метких в диспутах, віршах і латині.

О, не для них є цей зимовник, ні!
В світлиці, де килими волохаті,
Три шаблі їх чекають на стіні,
Що пам’ятають Корсунь і Охматів.

(2 votes, average: 3,00 out of 5)

УЛИЦЯ Сьогодні знов піду на її вулицю Буду чекать і мріять колисанок Сьогодні ніч безкрила зорі туляться І такий бездумно-ласкавий світанок […]...

ХХ ВІК Сьогодні у церкві коні ночують і воду п”ють. Сьогодні новим іконам прочани поклони б”ють. Сьогодні на дружбу вічну посаджено кимось […]...

ВІДЛІТАЄ ДОЧКА Відлітає дочка чорноброва у засніжений вирій любові. Поспішає за покликом долі в тепле літо сім’ї молодої. Відлітає дочка на світанні […]...

“Вранці я встаю й питаю…” Вранці я встаю й питаю: Чи вона сьогодні буде? Вечір знов занепадаю: І сьогодні не прибуде! Усю ніченьку німую Я […]...

ПРО ІСТИНУ Мені відкрилась істина гірка. Народ мій – раб. А я його дочка. Це ж не народ, це просто віслючок, Бо […]...

“Я сьогодні не прийду додому…” Я сьогодні не прийду додому – Де я? Я сьогодні в Київ не приїду – Де я? Я сьогодні не […]...

КИЇВ Підійнявся злотно-зелено, А за тло – густа синьота. Хай яка впаде вагота, Її скине смагле рамено. Йшов Батий на нього […]...

Божий день хилить голову божий день хилить голову соняшником до заходу усе в ньому було здалека велене: мозоль і танок і ця роса що […]...

ПРИЧАСТЯ В сирій землі померкло світло. Минають дні з закутаними лицями і не торкають моченою в оцті губкою уста. Стіни тужать […]...

XXV. “Боюся глянути…” Боюся глянути на своє тіло. Теплі сліди ти зоставила у його травах. О, повернися скоро! Як очі сліз, мої уста […]...

МИР Світає. Спить дружина. Спить дочка… Мені ж не спиться. У вікно прочинене дмухнув червневий чистий вітерець і ледь торкнув листок […]...

СЬОГОДНІ Я сьогодні курю і курю папіроси Я сьогодні смутний Я сьогодні смутний я сьогодні смертельно смутний Бо люблю її коси […]...

“Заінилось, посивіло, збіліло…” Заінилось, посивіло, збіліло… В саду лежить притишена зима. Заколисати хоче душу й тіло, А душу й тіло пломінь обійма. Бо […]...

“Спинилися, зацьковані, нужденні…” Спинилися, зацьковані, нужденні, Зняли шапки. Глушать нас знов слова твої натхненні, Сліплять думки. Не смієм звести голови похилі На образ […]...

МОТИВ ХАРЧІЛАВИ “Тіло пліснявіє, кров прокисає”, Зло притісняє у душах добро. Тим, хто за мудрого дурня приймає, Легше живеться, пане Дідро. Цей […]...

НАПРОВЕСНІ He дивуйтесь, що квітом прекрасним Розцвілася дівчина несміла. – Так під промінням сонечка ясним Розцвітає первісточка біла. Не дивуйтесь, що […]...

“Відцвітають роки пелюстками жоржин…” Відцвітають роки пелюстками жоржин Над дівочими лицями наших дружин, І сипнуть від очей промінцями морщин, Що в них гріються з […]...

ІМПРОВІЗАЦІЯ ОПІВНОЧІ 1. Постукаєш у двері. Гострі кроки по засмічених дошках підлоги, і лице – зелена пляма в коридорі : у мене […]...

ПІХОТИНЕЦЬ Душа відділилась від тіла Ще там, на майдані міськім. Врочиста така, білокрила, Літає і в’ється над ним. А тіло, струнке […]...

ПРОМОВЛЯЄ КНИГА, ЯКУ ДОБУТО ІЗ СХОВИЩА І ЯКІЙ ПОВЕРНЕНО ДАВНІЙ БЛИСК З латинської мови переклав А. О. Содомора Я, що в сховку тім, у сліпій в’язниці, Під замком була при лихім […]...

“Весна зіткала вчора гобелен…” Весна зіткала вчора гобелен у лузі – з трав, із квітів, з верболозів. Зіткала вітер і зіткала клен, грози зіткала […]...

ЗРАДА І Їду-поїду на бистрім коні Крізь попіл ночі, крізь полум’я днів, Тільки пісня бринить за сідлом, А слідом – Одинадцять […]...

ЧОЛОВІЧА РОЗМОВА Живе в мені холодний страх за сина, інстинктом предків стигне кров терпка. Цей лід важкий до смерті я нестиму… Вже […]...

“Розкажу тобі думку таємну…” Розкажу тобі думку таємну, дивний здогад мене обпік: я залишуся в серці твоєму на сьогодні, на завтра, навік. І минатиме […]...

“Знов я серце упокорив…” Знов я серце упокорив І забув тяжку досаду; Знов весна у серце хирне Ллє здоров’є і одраду. Знов увечорі і […]...

ПОЛІССЯ І Тісно увечері. Душать прокурені стіни. Вийшов. Розглянувся. Снігу по пояс. Сонце крівавиться в пущі. Ворушаться тіні. Тепло. А голос […]...

ПІСЕНЬКА Гасіть! На те й пожежники. Вперед, до верховіть! Ми ж – хлопці-обережники, В нас хата не горить. Ви йдіть, а […]...

1. V. 914-го Сьогодні перше число мая перше мая веселий день молодої весни. Всі сквери й парки залюднені вдень а ввечері відчиняться сади. […]...

З-ПІД ЧЕРЕПА З-під черепа драглиста маса мозку, немов слимак несміливо обмацує незнаний грунт, висовує свої щупальця, здригається на кожний шелест, вчувається у […]...

Від’їзд. Парк Шевченка Що ж, прощай південне місто, Із бульварами своїми, Де з потертих постаментів В море дивляться чужі… Дерибаси, Деволани Разом з […]...

“Знов весна, і знов надії…” Знов весна, і знов надії В серці хворім оживають, Знов мене колишуть мрії, Сни про щастя навівають. Весно красна! Любі […]...

ВИННІ ДЕМОКРАТИ Герасим розгублено бурмоче: – От що демократи наробили. Вимикали світло в нас щоночі Й дочка негритятко народила…...

Ах життя моє дороге Ах життя моє дороге, Хто мені дав тебе, тепле й сильне? Бігти берегом, бігти геть, Бігти холодною вогкою рінню. Занести […]...

“Дух наш пречистий, дух наш народний…” Дух наш пречистий, дух наш народний, Над нами сходить в сю мить сьогодні. На крилах в’ється, В сльозах сміється. І […]...

ЗАПРОШЕННЯ – В мене завтра новосілля. Приходь, як до брата. Будівельна, 48, квартира сто п’ята. Я дзвінка ще не поставив, так […]...

ДВА СТРУМКИ Два струмки. А різна в них вода. В першому – дзвінка і молода. В другому – лінива й розміліла, Од […]...

ПРОБУДЖЕННЯ СЕРЕД НОЧІ Я жив, як всі: гадав, у цьому світі Є тільки насолоди – їж та пий. А добру дівку маєш на […]...

КАЛИНОВА СОПІЛКА Ми з нею разом підем по гриби. Вона мене ненавидить, я знаю. Шумлять мені берези і дуби, шумлять вітри Славутича […]...

“Ти знов прийшла, щоб всі чуття холодні…” Ти знов прийшла, щоб всі чуття холодні Вогнем страждання запалить, Ти знов прийшла, щоб всі страшні безодні Душі моєї розбудить… […]...

ДУШПАСТИР Він – паша і пастух. А ми – навкруг, порядні, зняв, отож, реміння з шиї, і ту крамолу, що спочатку […]...

Related posts: