“Пройшли пурпурні фінікійські дні…”

Related posts:

1. “Вони пройшли лункою ряснотою…” Дружині Вірі Вони пройшли лункою ряснотою В моїм, як вирва, несвятім житті, Та не скрасили сліду за собою – Минальний […]...
2. ПЂСНЬ 16-я. Пройшли облака. Радостна дуга сіяет В сію силу: Дугу мою полагаю во облацЂ. Пройшли облака. Радостна дуга сіяет. Пройшла вся тоска. СвЂт наш блистает. Веселіе […]...
3. “На жалощі на ріках вавилонських…” На жалощі на ріках вавилонських, Не розпач і пригніченість Голготи, – Розпалений, шалений, хижий вітер Піском червоним повиває сонце, Кладе […]...
4. ПОМІДОРИ У нас на грядці, між високими картоплинням, росли кущі домашніх помідорів. Тяглися на осонну золотінь, та заступала зеленава тінь. Сюди […]...
5. “Хтось метнув неминучу стрілу…” Хтось метнув неминучу стрілу. Захиталось струнке оперіння, І, негаданий креслячи лук, Під ногами тікає каміння. Заступило веселкою зір. Чисті барви […]...
6. РАЙСЬКА ЕЛЕГІЯ Зажурилася Єва, і Адам заклопотаний ходить, і посивілі хмари висмикує Бог з бороди. Щось у цьому раю вже нічого не […]...
7. СТРАШНИЙ СУД (Примітив) Посеред лісів, степу Ловіте тугу труб! Двигтить і земля, і небо, Надходить Страшний Суд. Роздайте одежі гарні, І коні, й […]...
8. БОЖЕ, НЕ ЗАЗДРЮ Боже, не заздрю тій вічності… яку Ти маєш… Вічне безсоння самотньому в тиші безкраїй… Ці надоїдливі стогони, плачі, волання з […]...
9. ЗАЛИВАХА (Монолог) Який він дивний, український світ! Ця повінь сонця на полях і горах, Ставні смереки чарівних Карпат, Стрункі тополі радісного Півдня. […]...
10. МАКИ Пам’яті Миколи Шопши Дощ відшумів і стих, Світ у ясній блакиті. Жаль тільки маків тих, Що облетіли в житі. Грізно […]...
11. КЛАСНА ЗАГАДКА Іще одна загадочка для вас: прикметник означа найвищий клас, споріднений з іменником співзвучним. Лиш Й на К в кінці змініть […]...
12. “Страшно в горах вночі в самоті хати…” Страшно в горах в самоті хати. Небо чорне, низьке випив вічі. Час біжить, час бринить, час сплива в вічність. Тіло […]...
13. “Птах, що дарує мені висоту…” Птах, що дарує мені висоту, пес, який вірить в мою доброту, дерево, щедре на зрілі плоди, в пальцях розімкнута ніжність […]...
14. “Поцілуєш, різко і суворо…” Є. П. Поцілуєш, різко і суворо, А в очах – морозяна блакить, А в очах – розриви і простори… Ет, […]...
15. ЗРУБ ЖИТТЯ “Ще не пройшли безжальні коси По ранніх травах, по мені”. Галина Турелик Ще не пройшли безжальні коси Лугами доленьки моєї, […]...
16. РОЗМОВА РУДАНСЬКОГО З ДНІПРОМ Ой, стоїть захмарена гора та й над Чорноморем. Чую голос хвилечки Дніпра… Дніпре, поговорим! Ось лежу я посеред гори, де […]...
17. “На темних кладках сивої ріки…” На темних кладках сивої ріки Б’ють білля на світанку молодиці… І долітає крізь туман важкий Їх пісня тужна і туга, […]...
18. ПОЛІНЕЗІЙЦІ Сизим ранком збігайте, стрункі юнаки, До човнів, на лягунах замерзлих! Хай зірвуться вони, як прудкі павуки, Розсипаючи лапами перли. В […]...
19. “сухі окрушини шкіри…” сухі окрушини шкіри струшує з пальців майстер облич довго не дивлячись в дзеркало миє руки долоні торкаючись одна одної наливаються […]...
20. “Наші пращури давні були сіячі…” Наші пращури давні були сіячі, Вміли землю орати й свободу любити, Вміли твердо тримати в десницях мечі, Коли треба було […]...
21. ШЯКУНТАЛА Все нижче сонце потойбіч дороги, А тут, в тиші ростуть платани скраю, Смагляві і сухі дівочі ноги Дрібні сліди у […]...
22. “Стою, вдивляючись до щемних сліз…” Стою, вдивляючись до щемних сліз У неба шовк. Десь там зоря висока Мого кохання. І Великий Віз Зорить на мене […]...
23. “Хрещатий меч на красному щиті…” Хрещатий меч на красному щиті, Блиск панцера й звитяга заборола Через віки, як мудрість ясночола, Мене в труднім наснажують житті. […]...
24. “Я знаю, від чого я гину…” Я знаю, від чого я гину. В годину крикливу й глуху я крові чужої краплину не злижу, як звір, на […]...
25. ЧОГО НЕМАЄ НА МОЇЙ ЗЕМЛІ Покажіть хоч шматок землі, За який не пролита кров. Віднайдіть хоч одне село, За яке не поліг ніхто. Назовіть мені […]...
26. КОЛИСКОВА Моє, моєньке миле, ясне-мі Спи, золотава вовно, Летить-леліє літень в ви-со-ті, Кімната весен повна. Сотайтесь со-не сот-ні сніжні дні, Одчиниш […]...
27. “Помітив я, в моїм путівнику…” Миколі Братанові Помітив я, в моїм путівнику Нема нічого про Погане Поле, Хоча й воно, ущерть обдерте й голе, Не […]...
28. СУД А він ще крикнути устиг – І змовк, і вже – навіки. І з жахом кинулись у ніч Три чорні […]...
29. “Палаючі пили пустелі…” Палаючі пили пустелі Пошли до кінця життя, Щоб далей вали веселі Вергали вогонь виття, Щоб вихори в наглім свисті Карали […]...
30. ДВА 1 Передчуваючи розсаду тіла, ти ляжеш в постелі плюща, що заповзе під ребра білі, випрощуючи щем; ти ляжеш в розростях […]...
31. “На трьох горбах під знаками орла…” На трьох горбах під знаками орла Ми кладемо прямі основи міста. Видноколом утомленим лягла Навколо нього далина імлиста. О горда […]...
32. ЖИТТЯ В СЕЛІ У бур’янах сміється жовтими зубами осінь. Наїжились солом’яні хати, каправо дивляться крізь шиби в будні. На вітрі шелестять сухі серця, […]...
33. НА КАРПАТАХ Я не можу думать про тебе, Між старих кам’яниць бредучи І вглядаючись в прозелень неба Ще веснянішого уночі. Почуваю, як […]...
34. 21. О БЛАГОРАСТВОРЕНІЇ Помолімся, щоби одчинився простір, і потекло з небесної зіниці тепло у земне лоно й вигріло його з неплідности. Помолімося, щоб […]...
35. КАРМАЛЮК VI Але Устим сміється з тої злості: Коли пішов служити, то служи, Як кажуть люди, боже поможи, А ми в цій […]...
36. РІДНЕ СЛОВО Ти постаєш в ясній обнові, як пісня, линеш, рідне слово. Ти наше диво калинове, кохана материнська мово! Несеш барвінь гарячу, […]...
37. ЛЮКРЕЦІЯ Давно ріка вернула в береги. Давно нора засипалася в кручі І місто мовчки зводить навкруги Вали із частоколами колючі. Та […]...
38. “Ти мені – як примарна оаза…” Ти мені – як примарна оаза На пісках африканських пустель. Повертаюся – бурі екстаза! – До твоїх біловидних осель. До […]...
39. “Іще одне минає літо…” Іще одне минає літо, Сади вигойдують плоди. І жухнуть трави сумовито, Відзеленівши назавжди. Душа схиляється до сповіді, Думки велично-урочисті. Стою […]...
40. ЯБЛУНЯ Як цвіла вона, як радісно цвіла! Добровійна і червоно-біла. В заморозки зав’язь зберегла, А на осінь гарно уродила. Обважніли сонячно […]...