ГАЛЛИ
О, невмолимі скам’янілі дні!
Міцна рука над людьми і богами!
…Чигає там, у сірій далині,
Лягає горами за нами.
Ми подолаєм знов. Ще не одні
Нам скоряться. Над все є вірна криця.
Та нам також судилося розбиться
Колись і десь об гори кам’яні.
(2 votes, average: 4,50 out of 5)
Related posts:
- ВЕЧІРНЯ ПІСНЯ Моя ти зоре, румунські гори Стоять кругом, кругом. А думи вільні, а думи хвильні Витають десь поза Дніпром. Сіріють доти […]...
- АВТОРИТЕТ СКУЛЬПТОРА Судилося страждати і радіти тобі в міцних оковах німоти. Ув’язнений у сірому граніті, ти довго ждав примарної мети. У надра […]...
- ОСТАННІЙ ЛИСТ Ти шукала людини міцної як криця, – Ти не знала, мила, що криця завше лежить на землі, Ти не знала, […]...
- “Бог ясний поміж людьми ходить…” Бог ясний поміж людьми ходить. Бог навчає людей роботи: “Розбудіте, полийте потом, І уродить земля, уродить”. А Диявол його не […]...
- “До мене сходять сподівання…” Так полюбив я вечори, Над Виссю трепетне смеркання! Мов ясні зорі, з-за гори До мене сходять сподівання. Серпнева курява спада, […]...
- “Підсвічувавсь басейн із двох боків…” Підсвічувавсь басейн із двох боків І, збурений, ще довго коливався. І струм зорі з немислимих віків Мені у душу стомлену […]...
- “Вір – як зір, безневір’я – ніч…” Вір – як зір, безневір’я – ніч. Тут і вибрать собі дорогу, Щоб уста – одні, щоби очі – одні, […]...
- ТРИВОГА ПІД ЗОРЯМИ Звідкіль – я не знаю – береться У надрах земної кори І сік запашний для берези, І камінь важкий для […]...
- “Краса прозрінь духовних і поривів…” Краса прозрінь духовних і поривів – Мій ідеал, мого життя глибінь. Серед минувших, давніх поколінь Колись такі ж співалися мотиви. […]...
- ЮРІЄВІ ДАРАГАНОВІ (II) На Ольшанськім кладовищі в Празі, в місці, де була могила Юрія Дарагана, поховано якусь жінку. Хрест валяється на стежці. З […]...
- “Із Марфою ми стали гомоніти…” Із Марфою ми стали гомоніти про родичів, яких уже нема. Брати і сестри повмирали в тітки – з усіх вона […]...
- ТУЧА Валиться туча гримуча, студена, Від блискавки грому горить небосхил, Під градом трепече від жаху вселенна, Земля умирає, збавляється сил… Валиться […]...
- ЄВРОПА Зрадлива й вірна ти, ненависна й кохана, Свята й обмацана руками королів, Я знов до тебе йду шляхами Чінгісхана, Сусід, […]...
- 9 Гарно, весело жилось Нашим друзям дома. Кожна стежка і гора Мила і знайома. Смеречина – мов дими Голубі, прозорі, А […]...
- “Десь затихають у ярах вітри…” Десь затихають у ярах вітри, І мерхнуть зорі за їдким туманом… А ти гори, а ти в мені гори, Аж […]...
- З ПУШКІНА Я пережив свої бажання І мрії пережив свої, Осталися одні страждання, Одні в сердечній пустоті. Від лютих бур лихої долі […]...
- ПОЛІССЯ І Тісно увечері. Душать прокурені стіни. Вийшов. Розглянувся. Снігу по пояс. Сонце крівавиться в пущі. Ворушаться тіні. Тепло. А голос […]...
- ДРУЗЯМ Даремне ревно нищите мене. На цій Землі – усі ми діти смерті. Мене також ця чаша не мине. То не […]...
- “Ой, гори ж мої, гори…” Ой, гори ж мої, гори Високі, зелені! Чи заплачете ви, гори, По мені, по мені? Чи заплачете ви, гори, По […]...
- ПРОРОЦТВО Нутро планети клекітне і чорне, Затиснуте землею зівсібіч, Здвигнеться вгору й гори перегорне, В сонц я оберне підземельну ніч. І […]...
- БЕРЕЖАНИ Приїхав знов через багато літ В те місто… в це містечко – помаліло: Применшив так його незмірний світ. І в […]...
- НАСТРОЄВЕ Як обляже сутінь місто – Вже концерт-утіха є: Знов за вікнами транзистор Дивні звуки видає. Пісеньки лунають модні: Хочеш – […]...
- ЮВІЛЕЙ Вже третій день нема газет з новітніми емблемами. Візьму цигарку у клозет, помрію над проблемами. А до корчми на ювілей […]...
- AD ASTRA 1 Ти зі мною. І я з тобою. В самоті навіть ми – удвох… За життєвою далиною не з’єднає нас […]...
- ВІДУН Невідомій Сяє степ в червонім злоті, В травах тоне передзвін… Скільки з’явищ у природі, Скільки звуків і картин! Десь музика […]...
- ГВОЗДИКИ Зелені сутінки. Гвоздики – посли весни. П’яній до краю! Який цей світ знов став великий! І знов твої листи читаю. […]...
- 19. “Ветерани, що пишуть вірші, скарги…” Ветерани, що пишуть вірші, скарги, одаліски, що поночі йдуть на лови, аноніми, що вкупі становлять черги, франкмасони, що в’ють павутини […]...
- “Їх душі – горіння і криця…” Їх душі – горіння і криця – У нашому завжди гурті, Братів по далеких в’язницях І тих, що упали, братів! […]...
- СОН Мені приснилось, що я знов До тебе, як колись, прийшов. Ти усміхналася привітно, Круг шиї руки обвились… Мене ти дуже […]...
- ІСТОРІЯ Вставали, мужні і прямі, Сини віків, сини планети. Щоб не конати у ярмі, Ішли на списи й кулемети. А десь […]...
- ВЕЧІР НА ПІДГІР’Ю Славне Підгір’є, що ся маєм крило, В шовкові трави спати ся клонило, Бо світле сонце в гори ся сховало, Би […]...
- ДОЩ Був дощ як сміх Сміялись синьо ринви. Був дощ як сміх. Був синьо-сизий ритм. А потім стихло. Тихо так світилось. […]...
- “Давнім трунком, терпкістю Каяли…” Давнім трунком, терпкістю Каяли Ці – і кров, і смерть. Небо – княжі київські емалі. Небо знову – твердь. Знов […]...
- НАМЕТ НА КАРПАТАХ Летять Карпати навстріч ночі. Але пригляньмося на мент: червоним прапором тріпоче вгорі над скелями намет. Не знаю, хто у тім […]...
- СКАЖІТЬ МЕНІ Скажіть мені, коли хто правду знає, А я її від інших не втаю: Чому ніде сопілка так не грає, Як […]...
- КРАЙ ГОРИ По осені сумують край гори, Як жар пекучі, терен та шипшина. З кривавої, огненної пори Їх блискавка безжальна залишила. У […]...
- В КРИМУ (уривок) Осріблені місяцем гори блищать, Їм кедри і сосни казки шелестять, І дивні пісні їм співають вітри, Що нишком підслухали в […]...
- Десь осінь надходить М. Т. десь осінь надходить витирає чоло фартушком ще один день округлим плодом упав з гори поволі гасне далекий гул […]...
- “І знову десь на обріях помалу…” І знову десь на обріях помалу Розгойдує незримі хтось кадила І синявою стеле, як бувало… І знову моя Осінь десь […]...
- “Наростаюь коні в дзвоні-перегоні…” Наростають коні в дзвоні-перегоні, Після того, як звели більшовики. Знов пасуться коні, фуркають в долоні, Воду п’ють з бідової ріки. […]...