“Дні зводятья і падають за кін…”

Related posts:

1. “Долини падають, і туляться до ніг…” Долини падають і туляться до ніг, Звивають завої, відсахуючись, гори. Наш пружний крок тверда земля доріг Стрічає стогоном покори. Чи […]...
2. “Падають на землю метеори…” Падають на землю метеори – В збуджений передчуттями світ. Про чиє давно забуте горе Нам розкаже полум’яний слід? Де той […]...
3. “Сліпі падають до ями своїх очей…” Сліпі падають до ями своїх очей. Малярі малюють на полотні рямці, по них малюють іще рямці, за ними мертвого коня […]...
4. “Краса, розміряна краса…” Краса, розміряна краса, Вже не одягне цю країну. Хіба, як перше, – небеса Так само родяться і гинуть? Уже не […]...
5. МАТИ В далеку путь ідуть її сини, Зa тридев’ять земель чужих і невідомих, І їм услід, прадавній і сумний, Її руки […]...
6. МАНДРІВКА йдуть ідуть, ідуть і тиснуть до сухот свій плач, ідуть у біль ще ненароджених, у крик своїх дітей, ідуть, щоб […]...
7. “Село батьківське – глушина…” Село батьківське – глушина, Та живемо ми, як і всюди, Як у людей, в нас далина, І маєм стільки ж […]...
8. РУКА Тільки й видно було, що руку, а за нею не розпізнати імені, ані змісту очей, ані жодного звуку. Тільки широка […]...
9. “Білими волічками…” Білими волічками ноги твої обів’ю, чорними волічками волосся твоє зав’ю, червоними волічками обів’ю твій стан, а зелені покладу на брови, […]...
10. “Карпатський бук…” Карпатський бук і слобідська раїна, Красуня Тиса й велетень Дніпро – Це все моя прекрасна Україна, Об’єднана на щастя і […]...
11. “Йде сніг…” Йде сніг. Я стою у траві, яку покосить не зуміли. І стебла кругом неживі, пожовклі і гострі, як стріли. Хто […]...
12. ЛЮДИ І ЗОРІ Високий день за обрій закотивсь, І спорожніли села між садами. Здається, люди в небо вознеслись І з високості світяться зірками. […]...
13. “Земле рідна! Мозок мій світліє…” Земле рідна! Мозок мій світліє, І душа ніжнішою стає, Як твої сподівання і мрії У життя вриваються моє. Я живу […]...
14. ЗОЛОТИЙ ГОМІН + Над Києвом – золотий гомін. І голуби, і сонце! Внизу – Дніпро торкає струни… Предки. Предки встали із могил; […]...
15. “Коли ідуть дощі в моїм селі…” Коли ідуть дощі в моїм селі Ростуть тополі, і жита, і діти, Й, на хвильку одірвавшись од землі, Не знають […]...
16. МАТЕРІ Болять мене, мамо, Ноги твої. Болять мене, мамо, Руки твої. Печуть мене очі – Ласкаві, сині – І засніжені скроні […]...
17. З ДВОХ БОКІВ (“Затримуйте зором прозорість повітря і прозелень крони…”) Затримуйте зором прозорість повітря і прозелень крони: примарна тривалість ошукує нас, в природі немає, немає повторень, все суще на світі, […]...
18. “Губи твої від шовку ніжніш…” Губи твої від шовку ніжніш тануть мені на губах руки твої від вогню гарячіш владні вже як судьба чом же […]...
19. БАМУТ Тримайся, дорогий Бамуте, Бо йде на тебе врем’я люте, Час крові, полум’я, наруг, Ідуть убивці і бандити Пограбувати і спалити […]...
20. “Ідуть селяни в темні далі босі…” Ідуть селяни в темні далі босі. ………………………………………………………………………… …біліють коси матерів, – ридають неньки разом із вітрами і руки простягають над […]...
21. “Коли в життєвому циклоні…” Коли в життєвому циклоні Знемога душу обійма І думи – зморені і сонні, Ти йдеш – і падаєш сторчма… Ти […]...
22. ДО ЛІТА Споруднику пахощів, служителю квітки, на лицях у тебе вогніють нагідки, видмухуєш звуки лункі в соломинку, вимочуєш в річці надуту хмаринку. […]...
23. “Заходить сонце. Сніг іде…” Заходить сонце. Сніг іде, І серце на ніч місце мостить, І на ніч сон йому іде Через мости та через […]...
24. “В Холодній Балці ніч відьмяча…” В Холодній Балці ніч відьмяча, Чорти в зеленому чаду, І на вогні стегно теляче Чортам обслинює губу. В Холодній Балці […]...
25. ЗГАДУЮЧИ МАЙСТРА Будуть інші, такі, і сякі, й розтакі, Їм ніхто ще не звів ні хвали, ні огуди, Тільки майстра такої душі […]...
26. “Мов блискучі рукояті…” Мов блискучі рукояті Напрацьованих чепіг, Твої ноги в руки взяті, Звуть мене в безтямний гріх, Та який це гріх, кохана, […]...
27. СИРОТИ На зарінок сонце гріє, Де ся хлопчик з щенєм грає; Ци мороз, ци вітер віє – Щенє, хлопчик не питає. […]...
28. ПІСНЯ МІСЬКИХ ДІТЕЙ сонце, сонце, поцілуй наші руки, засвіти наші очі, загрій наші тіла, бо наші матері сплять в брудних ліжках, як повії […]...
29. “Розмаїв світ – як першозвуки гами…” Розмаїв світ – як первозвуки гами. Його відгомін гожий і снажний. Доріг пізнань припалий порохами, Топчу пили терпкої чужини. Моє […]...
30. “Невже твої уста-коралі…” Невже твої уста-коралі У моря щастя я знайду?.. Невже твої гадюки-руки Мене, як лози, обів’ють?.. Невже мене чекають знову Зітхання, […]...
31. ГОТУЙ МЕНІ ЗБРУЮ Стрілецька пісня Готуй мені збрую, Готуй мені коня. Бо я серцем похід чую, Дівчинонько моя. Дай уста рожеві Ще поцілувати, […]...
32. КАПЛИЧКА ХРИСТОВОГО СЕРЦЯ В ПУСТЕЛІ Для Портінарі На південь ідуть каравани. Піски, як біблійні полотна, Згорнули життя. Зосталось каміння без тіні й легенди про барви. […]...
33. Ці тексти як жінки регочуть віддаються ці тексти як жінки регочуть віддаються виношують тремтять від дотику руки а їхній чорний трон на паперовім блюдці немов старий […]...
34. Я ВАС ЖАЛУЮ Я вас жалую, яблуні, груші, Вас, берези дрижучІ, плачливі, Що на цвинтарі виросли, в глуші, Гробів сторожі мовчаливі. В час […]...
35. ЕПІЛОГ (Із книжки “Розстріляна муза”) Рясних вінків не клали вам, Жалоби в сурми не сурмили. Не знати жонам і синам, Де ваші сховано могили. Чи […]...
36. “В огненний захід і в світанки сині…” Могутній дубе, я твій жолудь! Педер Хузангай В огненний захід і в світанки сині Через долини і круті горби Ідуть, […]...
37. “ці тексти як жінки регочуть віддаються…” ці тексти як жінки регочуть віддаються виношують тремтять від дотику руки а їхній чорний трон на паперовім блюдці немов старий […]...
38. “Не починайся. Ні з очей…” Не починайся. Ні з очей, Ні з губ мені не починайся. В Холодній Балці сон тече – Не снись. Не […]...
39. ARS POETICA Мініатюри сонця – яблуко натхнення на дереві життя – на дереві мистецтва, і творчість, наче присуд, творчість невмоленна і з […]...
40. ЗОРІ РЕКЛАМ Кохання не любить щирості – Кохання любить гру. В нім – безліч мук і крихта милості, А зрештою від нього […]...