“Чи журавки ячать…”

Чи журавки
ячать,
Чи гудок загучав –
Щось кигиче чи тужить
чаїно?
Я на берег
примчав…
Та пустельний
причал,
Та холодний
причал,
Мов
крижина.

Очужіло
стою
У зими
на краю, –
За крилаткою
осінь курличе…
Хтось в холоднім
гаю
Кличе долю
мою,
Кличе
тоскно,
Та все
не докличе.
Чи спіткнувся
в корчах,
Що не встиг
до начал,
Чи то крила
погасли
на силі?..
Думав – квіт
обвінчав…
А мені
на причал
Опустилися віхоли
сиві.

Як немає
снаги
Повернуть
на круги,
То хоч пісню –
до неї,
Хоч –
пісню…
Прислухаюсь:
луна
Ледве-ледь
долина:
“Пізно,
голубе…
Ладо мій, –
пізно…”

(3 votes, average: 2,67 out of 5)

“Ах суєта суєт… Житейське море…” Ах суєта суєт… Житейське море… Не за горами, видиться, причал. Та все ніяк душа не переборе Своїх досвітніх штормових начал. […]...

ДОСВІТНІ ВОГНІ Ніч темна людей всіх потомлених скрила Під чорні, широкії крила Погасли вечірні огні. Усі спочивають у сні. Всіх владарка ніч […]...

У НІЧ НОВОРІЧНУ Як у синіх горах засіяє зірка, Стане на порозі Новорічна ніч, Ви перед минувшим, спершись до одвірка, І перед майбутнім […]...

ПІСНЯ ВІХОЛИ Дихало вільхою, тихою втіхою – білим сном… Раптом наїхали віхоли звихреним табуном! Снігом-завіями вії завіяло – білина. Ні мене, ні […]...

СОЛОВ’ЇНА ПОРА Кілька тижнів – і все. І треба Перелити життя у пісню, Бо, як вистрілить колос в небо, – Буде пізно. […]...

ПІСНЯ ЖІНКИ ПІД МІСЯЦЕМ Місяць кохати хоче, він пісню кличе щоночі, та заворожене ніччю в камінь його обличчя. Збуджений юнак снами, в злобі закляклій […]...

НА ПЕРЕГЛЯДІ СОФОКЛОВОЇ “АНТІГОНИ” Тиран себе вважає безпомильним, і права милосердя він не зна. Й гуманність мусить кланятися силі, бо ні – то сила […]...

“Як ліс, як щогли сміливих флотилій…” Як ліс, як щогли сміливих флотилій, Знялися руки в темряві глухій. Чи ж сила є, щоб цій безмежній силі Сказати: […]...

ШВЕДСЬКА МОГИЛА У степу під Полтавою є висока могила, – Жито спіє навкруг, пшениці, ячмені, Мирний день розквіта, розпростовує крила… У задумі […]...

ПАМ’ЯТЬ ВИСОТИ Мені здається, що колись давно людина мала крила, а не руки. Мені здається, в тій даличині прапращури, мов ящури, літали. […]...

ВСЕСВІТНЯ ПІСНЯ Стікає кров’ю пісня світова. Співайте, люди! Пісня ще жива… Допоки ще не пізно – рятуйте пісню! Хай пісня глушить ядерні […]...

“Уже тоді, оповесні, коли…” Уже тоді, оповесні, коли Горища пахнуть першим сіном І гарбузи цвітуть між картоплями. Уже тоді прощання полохливе Носив я в […]...

“Вимережить пісню – голубині крила…” Вимережить пісню – голубині крила, щоб у ній блакитно далечінь замріяла, щоб у ній заграло шумовиння трав, я слова таємні […]...

СОПІЛКА Ти важко підняла повіки – цвіла соняшникова жовть, і перейшла моя сопілка в живу калиновую плоть. І я вже мав […]...

ПОКЛИК. Диптих І А двадцять перший вік при револьвері Таку вчинив несвітню круговерть, Коли уперше від часів Гомера Судилося знімати репортеру Своєю […]...

ПІСНЯ (М. Т. Рильському) Котись полем, перекотиполе, Перейди річку болю, Де зійшлися посестри: тополя І калина з вербою. Поспитайся їх, перекотиполе, Чом схилились журбою […]...

“Ідуть прокажені. Леправі не можуть не йти…” Ідуть прокажені. Леправі не можуть не йти. Один – щонайменший – стезю твою переступає. Його не запитуєш: хто ти, бо […]...

ВОЛОШКОВИЙ РУКАВ Взяла я грудку землі у жменю, Перехрестилась, пішла у світ. В мені дзвеніли пісні зелені, Горіло сонце – червоний квіт. […]...

“Стояла я і слухала весну…” Стояла я і слухала весну, Весна мені багато говорила, Співала пісню дзвінку, голосну, То знов таємно-тихо шепотіла. Вона мені співала […]...

БУРЯ Над гірським північним краєм Б’ється буря об вершини, Виє, наче в темних штольнях, В межигір’ях і ярах, Рве гранітні дикі […]...

ТИ МОЯ! Ти моя! Ти моя! Ти моя! Ти моя, моя ясная мріє! Ще тепер пал в душі чую я, Насолодою серце […]...

Чеченський хлопчик Чорнявий хлопчик невеличкий Співав пісню в електричці. Тремтить мелодія сумна, В Чечні його – Іде війна. Убили татка, вмерла мати, […]...

“Гора кличе. Але то жінка…” Гора кличе. Але то жінка. Скільки на ній квітів.., а в прірвах золота, що болить і не встигає побути болем […]...

СКРОМНЯГА Батько добре влаштував здоровила Яшку: У їдальні робить він, варить суп і кашку. Якось Яшці дід-сусід заявив сердито: – Ти […]...

Вечір (“задивляємося в криницю”) задивляємося в криницю щоб нічого не думати задивляємося в криницю яка наших вчорашніх облич не пам’ятає тільки сьогоднішні власні очі […]...

ПІСНЯ Чорне поле, світлі далі, Вітрогонні дні… Давні радощі й печалі Нагадай мені. Темну тугу, ясну втіху Звідаємо знов – Пісню […]...

ГАЙДАМАКИ (Панове субскрибенти! ) “Бачимо, бачимо, що одурив, та ще хоче і одбрехаться!” Отак ви вслух подумаєте, як прочитаєте мої “Гайдамаки”. Панове громадо! далебі, […]...

ПРАЗНИК НАШОГО МЛИНА Як у нашім млині дні і ночі мінливі, І безсмертна вода стугонить в лотоки… А мені вже немає вечірнього млива […]...

ГРОБНИЦЯ і ось ми зібралися всі разом ціла родина коли цвинтарні служаки відітнули непевний промінь за останнім з нас ми знову […]...

ЛЕБІДЬ На болоті спала зграя лебедина. Вічна ніч чорніла, і стояв туман… Спало все навколо, тільки білий лебідь Тихо-тихо сходив кров’ю […]...

ЛОВИ Ловив його із глибин Дніпра, Ловив із надвечір’їв і світанків, Із шепоту трави і верболозів, Із того вітру, що летів […]...

ІТИМУ Я ЦЬКОВАНИЙ Друзі були – розбрелися по світу, Сили були – по фронтах розгубив. Кров’ю й моєю ці ниви полито, Та, мабуть, […]...

“Відлітають у дальній вирій…” Відлітають у дальній вирій Журавлині журні ключі. Довго чути в октаві щирій Прощавання сумне вночі. Розливається в темнім небі Монотонне […]...

СВІТЛАНА Розгорни фату. Світлано, тінь осмути прожени. Не кажи, що безталанна жінка в образі жони. У безсонних нетрях ночі квіт надії […]...

ЗУСТРІЧ МАЛОГО АЙВАЗОВСЬКОГО З КОБЗАРЯМИ На велелюднім каффрському базарі Співали кобзарі із України. Націливши на кобзу очі карі, Побіля них сидів малий хлопчина. Нового побратима […]...

ОСІННІЙ ПРОЛІСОК В осінню пору, наче навесні, Немов у казці, пролісок зустріла. І сколихнула душу всю мені Оця тендітна квітка сніжно-біла. Душа […]...

“Шлюбна ніч… Червоний факел віхоли…” Шлюбна ніч… Червоний факел віхоли Горить на мідних електродах сосон. На світанку у людей під вікнами Скрипить земля, мов ясеновий […]...

ПІСНЯ КІЛЬЧАСТИХ ДРОТІВ У бурю-негоду, як падають громи, Співаємо пісню без впину, без втоми, А в пісню вплітаються громи й проклін. Ідуть до […]...

“Я чую пісню, мов крізь сон…” Я чую пісню, мов крізь сон Далекий Черемош гуркоче; Мені вчувається щоночі Той шелест листя, шум сосон. І щось тій […]...

ЕТЮД ЗІ СВІЧКОЮ І знов мені дорога дальня По картах випала. Іду. …Горить свіча в твоїй вітальні Одна-єдина на виду. Запахло воском від […]...

Related posts: