БІЛА МЕЛОДІЯ
Глянув: лелечко, лілії!
Світ мій в білому-білому.
Я в сні?
Ні-таки, ні-таки ж!..
Ліг
сніг… Срібною ниткою
В’ється тиша між вільхами,
Пахне юною вільгістю,
Пахне чистою вільгістю,
Пахне… вічністю… даль.
Небо – вигнутим дзеркалом.
Зорі тонко подзенькують.
“Дзінь-дзінь”, – дзвінко подзенькують,
Мов на люстрі кришталь.
Я один,
а тільки тіні бігають,
Сам-один у цій біблейській білості,
Тільки іній невагомо скапує,
Хтось плече моє торкає лапкою.
Хто ж це так голубить лапки лапкою?
Озираюсь –
тільки тінь.
Тільки тінь біла
біло
бігає.
Скік на гілку голубою білкою.
Скік на гілку.
Да скік із гілки…
Гілка в гілку.
І я один.
Тільки вітер вміло вимуровує
У заметах замок
зачарований.
Там живуть казкові феї в білому,
Вийшла, глянула на мене
з лоджії.
Я спинився, наче заворожений…
Десь розтала за туманами лоджія,
Тільки віхола та біла мелодія…
Тільки сніг та біла мелодія…
Біла-біла…
І я – один.
Related posts:
- БІЛА СИМФОНІЯ Було нам тоді не до сміху. Ніч підняла завісу – біла симфонія снігу пливла над щоглами лісу. А ліс, як […]...
- БІЛА ЛІЛІЯ Біла лілія, туго-волога І холодна дитина ріки З царства висмикнута водяного – Сяє краплями зірка з руки. Як наставлені ракові […]...
- КАЛИНОВА МЕЛОДІЯ Нас кликав у пісню Білаш. Він брів по траві білокосій і сіяв тепло… А була ж така приморожена осінь. Він […]...
- “На горі під лісом – біла хатка…” На горі під лісом – біла хатка. Біла дівчина виходить, біла цятка. Над горою вдень шовкове небо. (Як воно, шовкова […]...
- ІІ. БІЛА ПРИЧІЛЬНА СТІНА А за мною щовечора Ходить біла хатня стіна З вікном і голубими віконницями, Із пташенятами під стріхою, З відблисками призахідного […]...
- БІЛА ПАННА І Полями журними, як сни, Блукає, лине Біла Панна – Моя печаль неподоланна В безмежжі зим і чужини, Моя солодкая, […]...
- “…Мелодія весни…” …Мелодія весни: Замріє днина, Задзвонить жайворино Древній степ… В землицю рідну Упаде зернина І, в дивному прозрінні, – Проросте…...
- “Ти пахнеш, наче конюшина біла…” Ти пахнеш, наче конюшина біла, Я ж підійшов до тебе, ніби кінь, Губами доторкнувся твого тіла, Де повно ніжних, тайних […]...
- АХ, У ТЕБЕ ПОСТІЛЬ БІЛА! Ах, у тебе постіль біла! Ах, у тебе постіль тепла! Під покривалом у тебе Радощі раю і пекла. На грудях […]...
- “Засяє день, і сутеніє…” Засяє день, і сутеніє. Сніги, як килими, лежать. Вітрець знемігся, тихо віє. Якийсь лісочок манячіє В далечині. Санки біжать. Якесь […]...
- “Приходиш, як біла таємна сноява…” Приходиш, як біла таємна сноява – Така невловима й незмірне кохана! І я з боговінням корюсь перед чаром Твоєї принади […]...
- “Біла мево, що кружляєш…” Біла мево, що кружляєш Над водою низько-низько, Чом же ти так безупинно Б’єшся й жалібно квилиш? Подивися, біла мево, Як […]...
- БІЛА КОНЮШИНА Невибаглива, Стежила, В лузі з травами дружила. Не отак, Як та – рожева: Їй подай рожеве поле, Хоч на нім […]...
- БІЛА ДОРОГА Білі дерева, Біла дорога, Білий ліс. Зайдеш за стовбур – З-під ніг випурхне біла пташка, І починається срібна музика, Наче […]...
- СИВА МЕЛОДІЯ Годинник віку цокає-вицокує, і на душі уже година пізня. У спомини тополею високою з-за обрію приходить рідна пісня. Блукала рідна […]...
- “Відмерехтіла далеч біла…” Відмерехтіла далеч біла, Сніги розтали – і нема. І жінка, що мене любила, Живе розлучена, сама. Вона не дзвонить і […]...
- В МИЛОГО СОРОЧКА БІЛА В милого сорочка біла, Личку смаглому у тон… Я сама сорочку шила, Я сама ростила льон! Зацвітай, мій льон-льонок, Синьою […]...
- ДОЛЕ, КВІТКО БІЛА! Доле, доле – квітко біла! Ти несеш мені весну Злотом ткану, мережкову, Щоб крізь сльози я раділа, Бо ж весни […]...
- БІЛА СТОРІНКА Біла сторінка – віконце в душу, Через яке заглядає небо. Що я сьогодні повідати мушу, Щоб не втрачати право на […]...
- “Біла далеч – немов труна…” Біла далеч – немов труна. Устає сухостій хрестами. Невідчутних пустель мана Не кладе на розпуку тами. Біловир по гінких горбах […]...
- “Мов та лілія ніжна і біла…” Мов та ліля ніжна і біла, Що росте на дзеркальній воді, Так і ти в моїм серці зацвіла, Пелюстки розгорнула […]...
- ОСТАННІЙ СНІГ Відбуваючи покуту, білість втративши лунку, мов ганчірка, сніг забутий дотлівав собі в ярку. Вкритий рваним шаром бруду, він відразу викликав: […]...
- БІЛА НІЧ Ніч тиха прийшла і свята, мов молитва, така врочиста. Воістину, Боже дитя народилося в цьому місті. Прийшла зачарована ніч, мов […]...
- СЛОВО В форму слова твого перелито жадання, скажеш “яблуко” – вмить заопуклиться плід, сік на пучках проступить лише з дотикання, тінь […]...
- СЬОГОДНІ 1. Біла лагода яблунь в цвіту. П’ю життя моє спрагненно-радо. Прийдеш, прийдеш? – і легіт: прийду – Медоносним зітханням – […]...
- БІЛЕ ВИДИВО ЗИМИ Вишиває сніг черешню, двір і нашу хату. Біла хмаро, де береш ти пряжі так багато? Брате яворовий, снігу в мене […]...
- “Вирвалася з ночі коляда!..” Вирвалася з ночі коляда! Вилетіла з лісу мовчазного! Сніг летить, на голови сіда, неузримі, бо ніде нікого. Скрізь ніде нікого. […]...
- МЕЛОДІЯ Заболю, затужу, заридаю… в собі, закурличу, А про очі людські засміюсь, надломивши печаль. Помолюсь крадькома на твоє праслов’янське обличчя, І […]...
- БІЛИЙ СВІТ У білому світі біла долина яблуня з яблуком у вершині жінка сорочку над річкою шиє від білого полотна дні відтина...
- “Ой майнули білі коні…” Ой майнули білі коні, тільки в’ються гриви, Тільки курява лягає на зелені ниви. Пронеслись, прогупотіли, врізалися в небо, Впала з […]...
- Все, що тільки я чув Все, що тільки я чув, Та сказати не вмів, Я у тобі відчув, Я у тобі узрів. Ти – гармонья […]...
- ПІСНЯ ВІХОЛИ Дихало вільхою, тихою втіхою – білим сном… Раптом наїхали віхоли звихреним табуном! Снігом-завіями вії завіяло – білина. Ні мене, ні […]...
- ТКАЧ Бережно зняв з верстака я основу, Людям роботу розніс і роздав; То ж мій спочинок; теперочки знову Берди направив, нитки […]...
- ЕТАП Пораненим білим звіром, Арештована, виє зима. Білі ідуть конвоїри, Біла тьма. Біла тьма у степу голосить, Полонені валяться з ніг. […]...
- ВІЩИЙ ДУБ Сніг зеленіє в світлі ночі, сніг блакитніє в світлі дня. Цей дуб – то дерево пророче, корява ліра з його […]...
- “Неначе бронтозаврове яйце…” Неначе бронтозаврове яйце, Віднайдено в Драмгеллерській долині, По небу важко, втомлено пливе Грудневе сонце. Черевом угнутим Воно торкається гілля дерев, […]...
- УКРАЇНСЬКА МЕЛОДІЯ Нi, мамо, не можна нелюба любить! Нещасная доля iз нелюбом жить. Ох, тяжко, ох, важко з ним рiч розмовляти! Хай […]...
- ВЕЧІРНЯ МЕЛОДІЯ Вечірній смерк окутує кімнати Настирливим роєм гризких комах. Голосять спомини довкола хати. У душу кане втома й дивний жах… В […]...
- ЗВУКИ РІДНІ Синь бездонна, ще й грозою прополоскана. Дзвони, дзвони, гул – рікою… …з підголосками. Тільки-тільки-но озветься дзвін церковний, будить щем солодкий […]...
- РІДНІ МЕЛОДІЇ Євгенові Бандуренку Від слів отих, мов наговорено, Чомусь хмелію без вина: Мечі і струни, дружба зоряна Й морська південна сторона. […]...