Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



УКРАЇНСЬКА МЕЛОДІЯ

Нi, мамо, не можна нелюба любить!
Нещасная доля iз нелюбом жить.
Ох, тяжко, ох, важко з ним рiч розмовляти!
Хай лучче я буду ввесь вiк дiвовати!”

– Хiба ж ти не бачиш, яка я стара?
Менi в домовину лягати пора.
Як очi закрию, що буде з тобою?
Останешся, доню, одна, сиротою!

А в свiтi яке життя сиротi?
I горе, i нужду терпiтимеш ти.
Я, дочку пустивши, мовляв, на поталу,
Стогнать пiд землею як горлиця стану.

“О мамо, голубко, не плач, не ридай.
Готуй рушники i хустки вишивай.
Нехай за нелюбом я щастя утрачу;
Ти будеш весела, одна я заплачу!”

Ген там, на могилi, хрест божий стоїть,
Пiд ним рано й вечiр матуся квилить;
“О боже мiй-милий! що я наробила!
Дочку, як схотiла, iз свiта згубила!”

1840

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

УКРАЇНСЬКА МЕЛОДІЯ - ГРЕБІНКА ЄВГЕН