В РОКОВИНИ ШЕВЧЕНКА

Related posts:

1. НА РОКОВИНИ СМЕРТІ ШЕВЧЕНКА Умер поет! І струни голосні Порвалися, замовкнули навіки. Ми стали сиротами, і, сумні, Ми понесли у серці жаль великий. І […]...
2. НА РОКОВИНИ ТАРАСА ГРИГОРОВИЧА ШЕВЧЕНКА Тобі, уславлений співець, Тобі сплітаєм сей вінок Із перших квітів весняних, Своїх бажань, своїх думок. Твоє імення не забуть, В […]...
3. НА ДВАДЦЯТІ РОКОВИНИ ВЕЛИКОГО ПОХОРОНУ Поховали – закопали У могилу силу; Пишним лавром іскрасили Дорогу могилу. Не так лавром іскрасили, Як слізьми зросили, Що не […]...
4. ЗАБУТИ – АЛЕ ЯК? Забути?.. А чому ж являєшся у снах? Чому живеш в моїй уяві? І чом тебе одну у мріях і в […]...
5. ПОЕМА ПРО ТАРАСА ШЕВЧЕНКА У місті Ромен, над Сулою, є пам’ятник Тарасові Шевченкові – твір cкульптора І. Кавалерідзе. Замислена постать Поета, експресійно викута в […]...
6. ЗАПОВІТ ШЕВЧЕНКА І Мільйонам душ і рук, що сіяли й орали, Копали руди і варили сталь, Не вчені, не політики, не генерали, […]...
7. УРИВКИ З ПОЕМИ ПРО Т. Г. ШЕВЧЕНКА 1. Висять налицини й забрала в моїй робітні на стіні, і ходить холод шестипалий угору й вниз по крутизні. Всещедрий […]...
8. НА РОКОВИНИ Вiрш присвячено Т. Г. Шевченку Не вiн один її любив, вiддавна Україну поети славили в пiснях, немов “красу-дiвчину”. Вiд неї […]...
9. “Ми заспівали, розійшлись…” Ми заспівали, розійшлись, Без сльоз і без розмови, Чи зійдемося ж знову? Чи заспіваємо коли? А може, й те… Та […]...
10. СМЕРТЬ ШЕВЧЕНКА С и м ф о н і я Сто років – зморшка на чолі Землі. Всесвітні війни, революцій грози… Дніпро […]...
11. ЧУЖА ВЕСНА Плямистий віл із миршавим конем У парі тягнуть, мов кайдани, плуга. За ним хлопчина монотонно слуха Піщаний скрип над гострим […]...
12. ДО ШЕВЧЕНКА Замало цих слів: Пророк. Титан. Прометей. Сумління Ти наше, вибір і крок, Боління, вічне боріння. Вивів нас на світла Вигаслі […]...
13. ДО ШЕВЧЕНКА O piesni gminna! ty stoisz na strazy Narodowego pamiatek kosciola, Z archanielskiemi skrzydlami i glosem Tu czasem miewasz i bron […]...
14. “Серед людей – як у пустелі…” Серед людей – як у пустелі. Душа – залишена оселя. Меланхолійні акварелі У серці, нібито в постелі, Поснули любо. Чому, […]...
15. [НАД ГРОБОМ Т. Г. ШЕВЧЕНКА] Не в степу, не на могилі – Над Дніпром широким – Ти заснув єси, Кобзарю, Вічним сном глибоким. Над Невою, […]...
16. ДУМАЮЧИ ПРО ШЕВЧЕНКА Думаючи про нього, виростаю нестримно духом, пiдiймаюсь по сонячних сходах до захмарних отих вершин, iз яких – таж немов на […]...
17. ПОВЕРНЕННЯ ШЕВЧЕНКА Заслання, самота, солдатчина. Нічого. Нічого – Оренбург. Нічого – Косарал. Не скаржився. Мовчать. Не плакав ні від чого. Нічого, якось […]...
18. Від’їзд. Парк Шевченка Що ж, прощай південне місто, Із бульварами своїми, Де з потертих постаментів В море дивляться чужі… Дерибаси, Деволани Разом з […]...
19. ЛЕЛЕКИ Скінчивши довгу путь, над рідним схилом Проплив повільно і спустивсь між віт. На давній клуні – скільки то вже літ! […]...
20. СПІВАЦЬКА ДОБРАНІЧ. На скін Тараса Шевченка Світить місяць світлесенько В молоденькім маю, Би ся було виднесенько На козацькім краю; Би ся було виднесенько В калиновім лузі, […]...
21. ЛІТЕРАТУРНЕ І Нередаговані книжки – Розхристані поети, В літературу – навпрошки Без рангів, еполетів… Їм, як Тарасові – Панька, Нема серед […]...
22. ЛИСТ ДО Т. Г. ШЕВЧЕНКА, УКРАЇНСЬКОГО ПИСЬМЕННИКА, РЕВОЛЮЦІОНЕРА Й ДЕМОКРАТА (З циклу “Листи з Олександрії”) Якась вона, Тарасе Григоровичу, Ця наша жизнь невкусна – Суцільні тобі Рєпніни та Полусмакови. 1991 […]...
23. І ПИТАЄШ давши нам життя чому не дав довічного живоття давши нам себе чому не виявив своєї плоті кинувши несмертности зерно чому […]...
24. “Вознесіння квіток і трави, вознесіння пташок і любові!” Вознесіння квіток і трави, вознесіння пташок і любові! За велінням Ярила і теплих весняних дощів вознеслися кропива й чебрець, вознеслась […]...
25. “Чому з тобою ми не хвилі?..” Чому з тобою ми не хвилі? Удвох за руки ми б взялись І в край щасливий полетіли, Де ждала нас […]...
26. ФОТО З СИНАМИ Стою у невиразній позі між двома високими синами, наче втиснений у землю, мов відсунений на крок в минуле. Безліч літ, […]...
27. Не зрозуміло Не зрозуміло чому, зовсім не зрозуміло чому, не зрозуміло, чому поети повинні бути солдатами, адже гармати не віщують побачень. Не […]...
28. ЧОМУ ТАК РОЖІ ПОСУМНІЛИ? Чому так рожі посумніли, Скажи, скажи, чому? Чому квітки в траві змарніли,- Чи осінь ждуть німу? Чом пташка жалісно співає […]...
29. “Слово, чому ти не твердая криця…” Слово, чому ти не твердая криця, Що серед бою так гостро іскриться? Чом ти не гострий, безжалісний меч, Той, що […]...
30. “Пісня – то мрія про щастя майбутнєє…” Пісня – то мрія про щастя майбутнєє, Полумінь перших огнів, – Перше кохання вовік незабутнєє, Пісня – то щастя зрадливе, […]...
31. На кургані … Горби і висоти могилами стали На всіх європейських вітрах, Бо тільки й робили, що їх штурмували Із вірою в […]...
32. ГУЦУЛИ Ми лишилися там, де осінній туман. Нас ніколи нема. Нас давно вже не буде. І Говерла-гора, і гора Піп-Іван обернулися […]...
33. ЧОМУ? Коби я був Дунаєм, Не плив би я на море, Но плив би-м руським краєм Помежи сині гори. Чому? – […]...
34. СЛІД НА ЗЕМЛІ Сповита пелюстками, як дитя, Злетіла в небо журавлина пісня… Чому ми відкладаєм на опісля Найкращі миті нашого життя? Чому завчас […]...
35. КАЗКА Хто-не-хтось, де-не-десь, з деякого царства стрілку висмикнув з небес, мов пір’їнку з пташки; хтось чомусь її узяв, щось чомусь згадавши, […]...
36. ЕРОТИКА Немов весінній вітер надлетів і радісну в серця приніс відлигу! Благословенне будь, тепло двох тіл, що топиш самоти бездонну кригу. […]...
37. НОЧІ Проносиш ти осінніми ночами очей своїх непереможну сталь повз кольори незнаної печалі, повз розум, серце і мої вуста. І я […]...
38. ВІДЧУЖЕННЯ Мовчання, як провалля, залягло між нами, А ми, як два горби, стовбичимо над ним, Того, що на душі, не висловиш […]...
39. ГАРФА Яка щаслива б я була, Якби, Давиде, осягла В гранні твій владний чар, Терпінь дознавши дар. Гомер, Блейк, Йов і […]...
40. В СУСІДСТВІ З ЛЕЛЕКАМИ Чому так мало на землі лелек? Мене бентежить їхній дивний клекіт, мені здається, що вони пришельці, що десь колись таємно […]...