Олег

Раз до Діра і Аскольда
Прибігають вояки:
“По Дніпру пливуть на Київ
Чужоземні байдаки!”

Не скінчили ці казати –
Ще біжить один вояк:
“На човнах пливе на Київ,
Кажуть, Рюриків свояк!

Повні війська, повні зброї,
Ледве плинуть їх човни.
Чи не скликати нам віча?
Чи не ждати нам війни?”

“Залишіть! Пливе не ворог”, –
Їм князі відповіли
І Олегові назустріч
З воєводами пішли.

“Чи з добром, чи з злом приходищ
Ти у наш гостинний двір?” –
Так, вітаючи Олега,
Запитав Аскольд і Дір.

І Олег похмуро, грізно
На питання відповів:
“Я прийшов з могучим військом,
Я вам Ігоря привів.

Не походите з князів ви,
Як же княжити змогли?
Нам лише належить влада
І по неї ми прийшли”.

Так скінчив Олег промову
І на знак його руки
З човна Ігоря виносять
Чужоземні вояки.

А князів Аскольда й Діра
Піднімають на списах,
І Олег вступає в Київ
При побідних голосах.

І, коня свого спинивши,
Він говорить: “Вояки!
Хай же матір’ю нам стане
Славний Київ на віки!”

(2 votes, average: 5,00 out of 5)

ОЛЕГ У ЦАР-ГРАДІ “Борімось, як тури, на славу синів!” – Олег покликає орлино. І рине до герцю, гартуючи гнів, Хороброго князя дружина. Січе […]...

Аскольд і Дір Славна в Рюрика дружина, Всім далась вона взнаки, А Аскольд і Дір – найперші, Найславніші вояки. Нудно їм сидіти вдома […]...

Татари Кажуть – раз полюбить лихо, Так до смерті любить вже, Мов дитину рідна мати Доглядає, береже. Вже не з Півночі […]...

Посли деревлян до Ольги Посли деревлян до Ольги Хоч помстились деревляни, Та не заснуть уночі. Оглядаючись, лягають, Бачать Ігоря, сплючи. Хочуть з Ольгою миритись, […]...

Похід на Царгород Геть за морем українським, Понад склом Босфорських вод Дивні вежі і палати Розкидає Царгород. Наче вир, кипить, торгує Крамом, зброєю, […]...

Під боярами і уграми Дітям Ігоря недовго Княжить в Галичі прийшлось: Двох із них бояри вбили, Одному втекти вдалось. Не було князів. Бояри Владу […]...

ПІДЗЕМНА РІЧЕНЬКА Моя душа підземна річенька пливе пливе в краї незнані а світ навколо тиха ніченька дзвенять пісні десь там весняні. У […]...

Печенізька облога Києва Раз дізнались печеніги, Що для бою час настав, Що в Болгарїї далекій Забарився Святослав. Наче хмари, бідний Київ Печеніги облягли, […]...

ПОХІД РУСІ НА ЦАРГОРОД (В року 907) Чи в Бескидах хмароломи, Чи пороги крають громи, Чи потрясся небозвід? Ні в Бескидах хмароломи, Ні пороги […]...

Смерть Олега Після славного походу На далекий Царгород Князь в палатах бенкетує І частує воєвод. На столах у вазах грецьких Дивні овочі […]...

ПЕТРОГРАД Із Фінляндського із вокзалу Йде по кризі гер щур до провалу. Не торкнувшись ні криці, ні ралля, Сто народів жене […]...

Смерть Ігоря Квітне Київська держава І могутня, і страшна. Майже всі вона з’єднала Українські племена. Не могла лише скорити Напівдиких деревлян, Що […]...

Утечя Ігоря з неволі Степовий майновий ранок, Не здригнеться море трав… Схід поволі розцвітає. Ось і сонце! Ігор встав. Степ в росі… Пташки щебечуть… […]...

Ігор Умер Олег. Закняжив Ігор. Це завзятий був вояк: Налітав він, наче вихор, І не знав жалю в боях. І державного […]...

ПЕСНЯ О ВЕЩЕМ ОЛЕГЕ Как ныне сбирается вещий Олег Щита прибивать на ворота, Как вдруг подбегает к нему человек – И ну шепелявить чего-то. […]...

МИ Чую кроки. Важкі чую кроки. Тяжкі чую стони. Он там чую стони. Не нам ці зітхання. Любіть своє, ви його […]...

ГРАБІВНИК Ударив заступ об рожевий сланець – І вмить очам явився гробівець. Та чи зрадіє духівник-отець, Кого обчистив спритний ризодранець? Сюди […]...

СТЕПОВИЙ РАНОК Ще ночі мла не зворухнула крил, Щоб степові покинути долини, І спить у млі далекий ряд могил – Сумних слідів […]...

КІЛЬКА ХВИЛИН ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ “То не змія, то черв. Тут багато такої нехарі. А гадину зараз ви уздрите”, – сказав брусиловцям сліпий і засвистів. […]...

МОЙРА По синяві мчиться кораблик горою, Шо срібні у нього вітрила… Пливе срібний місяць, мандрує з прибою, На синь його Мойра […]...

БІБЛІЙНА МАРТА Вина вкриває скроні Білизною і вічі Прибоєм заливає. А місяць, як годинник Без цифр, б’є вічність. Я чую… чи то […]...

Похід Ігоря на арабів і персів По пустелі дикій, голій, По розпалених пісках Військо Ігоря ступає І грізній зброї, в шоломах. З голови до ніг закуте […]...

“Одигітрія плаче в чужій Ченстохові…” Одигітрія плаче в чужій Ченстохові По загиблих синах, по державній порі, І від горя й ганьби в непорочній любові Благодаті […]...

Смерть Святослава Святослав, розбивши греків, Повертається з війни, Тихо плинуть по Дунаю Навантажені човни. Ллється легко вільна пісня, Молодецька, бойова… Святослав і […]...

Як влада прикраша чоловiкiв! Як влада прикраша чоловiкiв! Було сопливе, миршаве дитятко, Ледаче, вредне. Лупцював i татко, I пацани давали стусанiв. Учився так: то […]...

Плач Ярославни Чорним круком чорну вістку Із чужини хтось приніс, – І по цілій Україні Розлилося море сліз. Наче темна ніч осіння, […]...

Війна з болгарами Повертається з походу І рідний Київ Святослав – Скільки здобичі привіз він І невольників забрав! Криком всі його стрівають, Квіти […]...

КІНЦЕВЕ Кругом порозкидані тіні, проколюють тіло дощі. Іти б – та життя під ногами розмокло, гукнути б – у горлі діра, […]...

Похід Ігоря Святославича на половців Славний Ігор Святославич Покидає Новгород І з своїм хоробрим військом Вирушає у поход. Йде вояк, закутий в зброю, Щит червлений […]...

Похід Ольги на деревлян Незабаром гнівна Ольга Знову зводить рахунки… Але борються завзято Деревлянські вояки. Баче Ольга, що до бою В неї сила замала, […]...

“Надокучили вівці й кози…” Надокучили вівці й кози, Остогидли сир і сметана. Набирають в човні на морі Чужоземні купці охочих. Їхній одяг – найкращий […]...

З КНИГИ “ВЕРЕСЕНЬ” Біла пушинка пливе над сіножаттю – легке суденце, Несене струменем вітру, куди забажає недбалий. Десять одного гнізда промінясто розходиться щоглів; […]...

Занепад Києва Умирає, гасне Київ, Сонце нашої землі, Не пливуть уже до його Ні човни, ні кораблі. Не пливуть Дніпром у море […]...

ПЕРШЕ ТРАВНЯ Радіоактивна хмара над Києвом, а на Хрещатику – парад. Твоє свято, робочий люде, – радій, гуляй! Гордо звучить: людина! І […]...

Війна Ігоря з арабами й персами Та недовго спочивали Українські вояки. Вже удосвіта взялися Лаштувати байдаки. То вітрила білі шиють, То засмолюють човни, Весла, щогли вибирають, […]...

ВІКНО У ПЕЧЕРІ На світі сталось це давно, хтозна-якої ери: прорізав предок наш вікно у камені печери. І сонце темінь обпекло. Примружив предок […]...

Чому тебе не любить влада – знаю Чому тебе не любить влада – знаю, Ти перед нею завинив одним: Ти завжди був i є для них чужим, […]...

Ярослав Мудрий Після ката Святополка, Що замучив трьох братів, Брат четвертий на престола, Ярослав розумний сів. Святополком Окаянним Все зруйновано було. Бідувало […]...

Уривок із триптиха “І мертвим, і живим, і ненародженим” А я, живий, прийшов до вас, живі, Сказати, чим людська доба значима, Для чого ми, на ноги ставши дві, Звели […]...

СТАРЕНЬКА РИМА Старенька рима у паркані вірша Прибита, мов штахетина гнила, Займає місце. Як байдужим оком Сковзнеш по ній, то. скажеш: “Все […]...

Related posts: