“Для всіх ти мертва і смішна…”
Для всіх ти мертва і смішна,
Для всіх ти бідна і нещасна,
Моя Україно прекрасна,
Пісень і волі сторона.
Поглянь: народ твій – раб з рабів,
Чужими й рідними забутий,
Гниє віки в недолі лютій
І віру в долю загубив.
О дух України! Орел!
Дух вільний, смілий і високий,
Злети, стурбуй цей мертвий спокій
І влий життя з своїх джерел.
Мовчиш? Заснув? Ганебно спи…
Ні, певно, ти поліг в курганах,
Бо ти не зміг би буть в кайданах,
Як ці невольники-раби…
Ти, дужий в вільності своїй,
Розніс би хмари і тумани,
Розбив би всіх неволь кайдани,
Розбив би, чуєш, краю мій?..
1906
(2 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- “…Не про всіх запитав. Розказав” …Не про всіх запитав. Розказав не про всіх – ще залишив для брата. Із холодних космацьких отав нічка встала – […]...
- “Добро і зло на всіх шляхах людини…” Добро і зло на всіх шляхах людини живуть і діють поруч заодно. І, наче друзі, в помислах єдині, приходять вперто […]...
- “Люблю я всіх людей,- крізь них не раз Господь…” Люблю я всіх людей,- крізь них не раз Господь Показує свою найвищу ласку І зрозуміння світу робить нам ясніш. Люблю […]...
- ЗА ВСІХ СКАЖУ За всіх скажу, за всіх переболію, я кожен час на звіт іду, на суд. Глибинами не втану, не змілію, верхів’ями […]...
- Я ЛЮБЛЮ ВСІХ ДІВЧАТ Признаюся із жалем: я тікаю від проблем, в мене слава лиха, я – мовляв – не жених… Я ж люблю […]...
- МЕРТВА ВЕРБА Я не знаю, чому повертаю туди Де висить між гілками ранковий туман, Де змертвіла верба видимає з води Скам’яніло-потужний оголений […]...
- “А чи оглух і вже тебе не чую…” А чи оглух і вже тебе не чую, Чи у мені заснув духовний зір? Твій погляд скрізь – ошую, одерную, […]...
- [НАД ГРОБОМ Т. Г. ШЕВЧЕНКА] Не в степу, не на могилі – Над Дніпром широким – Ти заснув єси, Кобзарю, Вічним сном глибоким. Над Невою, […]...
- “Я більше не плачу… Я муку свою…” Я більше не плачу… Я муку свою В кайдани навік закую: Народ мій закутий в кайдани, Горять його рани… Душу […]...
- ЗАМІСТЬ ПРОЛОГУ Крові б, крові і сили відерцем Святогором понести до мас!.. Якби можна помножити серце, Я помножив би тисячу раз! І […]...
- ОШУКАНА МОГИЛА Отут, де сумно опустили віти Стрункі тополі на твердий обліг, В пропахле димом сорок третє літо Він за неправду у […]...
- “Верхів’ям, лісом стежка навпростець…” Тадеушу Верхів’ям, лісом стежка навпростець До хутора дорогу перетяла. А під узгір’ям Щирк і Яловець, А за горами біла Бєльсько-Бяла. […]...
- РІКА Григорію Дем’янчуку Як при Сковороді, нам пригодиться: Сакви і подорожна патериця… Блокнотик ще з фламастером в руці, І помандруй неквапно […]...
- Смерть Святослава Святослав, розбивши греків, Повертається з війни, Тихо плинуть по Дунаю Навантажені човни. Ллється легко вільна пісня, Молодецька, бойова… Святослав і […]...
- “Нехай мене чарують квіти…” Нехай мене чарують квіти, Нехай життя їм віддаю: Ніяк я барвами досхочу Своїх очей не напою. Нехай і так… але […]...
- “На срібнім денці тишини…” На срібнім денці тишини лежали круглі зерна сміху, і навалились на тини химери реготливих віхол. Вже відсміялись, знемоглися… Дивились порожньо […]...
- “За літом літо, літо літо лове…” За літом літо, літо літо лове, Чорніє ніч, де вчора день ходив. І сивіє життя, як поле ковилове, Як дивне […]...
- “Дух наш пречистий, дух наш народний…” Дух наш пречистий, дух наш народний, Над нами сходить в сю мить сьогодні. На крилах в’ється, В сльозах сміється. І […]...
- ЛІТОПИСЬ СЛОВ’ЯНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ, МИСТЕЦТВА І НАУКИ (УРИВОК) Русини займають дві-треті Галичини й східні комітати в Карпатах та Угорщині; також цілу полудневу частину Росії від Припеті по верхній […]...
- “Що сама тоненька, як бриндуша…” Що сама тоненька, як бриндуша, Бистроцвітна, як бриндуша, теж… Придушила душу й далі душиш, Дихать мені, диху не даєш. Мало […]...
- ЛЕБІДЬ На болоті спала зграя лебедина. Вічна ніч чорніла, і стояв туман… Спало все навколо, тільки білий лебідь Тихо-тихо сходив кров’ю […]...
- “Накрила нічка, та й тихесенька…” Накрила нічка, та й тихесенька, Земленьку кругом. Лиш вітер мряки жене злегенька Над розіспаним лугом. І до любови накликають Чарівниченька-солов’ї. […]...
- “Не забудь, не забудь…” Не забудь, не забудь Юних днів, днів весни, – Путь життя, темну путь Проясняють вони. Золотих снів, тихих втіх, Щирих […]...
- МІЙ АЛЬБОМНА ДОРОГУ Казали мені люди, що в нову податись Гадаєте дорогу. Вже і костюм шиють, Мирт жде, щоби вінком голівку вашу вбрати,- […]...
- “І Бєлий, і Блок, і Єсенін, і Клюєв…” І Бєлий, і Блок, і Єсенін, і Клюєв: Росіє, Росіє, Росіє моя!.. …Стоїть сторозтерзаний Київ, і двісті розіп’ятий я. Там […]...
- Кінець галицько-волинської держави Син Данила Лев, якому Збудував Данило Львів, Після смерті свого батька На престіл у Львові сів. Молодий, палкий, хоробрий, Все […]...
- “У драмі людській небагато дій…” У драмі людській небагато дій: дитинство, юність, молодість і старість. Роби що хоч, ридай або радій. Неси свій хрест. Все […]...
- ОСЬМИЙ ПОМЕННИК ТАРАСОВІ ШЕВЧЕНКОВІ НА ВІЧНУЮ ПАМ’ЯТЬ І Ти, Батьку, возопів нам Таку пісню нову Чистим серцем, чистим духом, Чистим рідним словом. І собрав нас свойов гуслев […]...
- СУПОКІЙ Супокій – святеє діло В супокійнії часи, Та сли в час війни та бою Ти зовеш до супокою – Зрадник […]...
- ДОВГА ПОЕМА З тобою ніжно ляже тиша ночі, корінням в серце заридають трави, і каменем дозріє чаша днів. Тоді: зірвеш листки холодних […]...
- “Чомусь життя здається грою..” Чомусь життя здається грою, Що має підсумок і звіт. Мій фініш десь не за горою – А там… Прощай, недобрий […]...
- Новгородці Біля озера Ільменя Став Великий Новгород, Збудував його слов’янський З фінським змішаний народ. Не було ладу у його, Вічно рід […]...
- “Сховатися од долі – не судилось…” Сховатися од долі – не судилось. Ударив грім – і зразу шкереберть пішло життя. І ось ти – все, що […]...
- ТРУНИ У ГАЯХ Із блакиті піль шляхи розляглись, на боках у них зацвіли гречки… Та рої бджолині ними не гудуть, меду не несуть […]...
- Сон крилами з попелу сон крилами з попелу у терпкості жіночої квітки розчиняє зів’ялі руки дитини оглухлої від шепотіння джерел що ширяться великими очима […]...
- Майнуло життя майнуло життя хустиною на прощання чи це вітрило китайка на мої очі? я вже без гордости без бажань звільнена і […]...
- СЛЬОЗА Покосили мої полонини так, що й досі поліг не згребу… Я заграю в зозульку із глини, спогадаю гуцульську журбу. Я […]...
- КРОВІ Б Крові б, крові і сили відерцем Святогором понести до мас! Якби можна помножити серце, Я помножив би тисячу раз! І […]...
- “Оприкінці моїх важких стежок…” Оприкінці моїх важких стежок Впаду перед тобою на коліна – В пухкий сніжок, на теплий моріжок – Безсмертна земле, вічна […]...
- З ВЕРХА НА ВЕРХ Романові Іваничуку Скінчився ліс. Іти стає все важче. Вже позначають кам’янисту путь Сосни гірської непролазні хащі, Яку гуцул жерепом зовуть. […]...