“В Річмонді, при вході в санаторій…”
В Річмонді, при вході в санаторій,
Посадили чехи деревце –
В пам’ять про політ людини в космос…
Як це добре!
Як чудесно це!
І – табличка: рік, число і місяць.
Поливають люди – хай росте!..
Німці тут лікуються, угорці,
І румунські друзі… А проте
Я не знаю нічиєї мови.
Як сказати “добрий ранок!” їм?
Усміхаюсь і кажу: – Гагарін! –
Оплесків ураз лунає грім.
– О, Гагарін! – всі мені гукають…
І відтак я зрозумів з тих пір,
Що “Гагарін” – значить “дорий ранок”
Мовами людей, хто любить мир!
Вдень я знову зустрічаю друзів.
Як сказати “добрий день”? І знов.
Усміхаючись, кажу: – Гагарін! –
Бо, на жаль, не знаю ж їхніх мов.
Зрозуміли всі мене одразу,
Хоч вони по нашім нітелень…
І з приємністю дізнавсь я знову,
Що “Гагарін” – це і “добрий день”.
По вечері личить попрощатись, –
Як сказати “на добраніч”? Як?
Тисну руку, говорю: – Гагарін! –
Бачу – чех, болгарин і поляк –
Всі мене прекрасно розуміють,
Тільки дивне слово це назвеш…
Значить, для усіх людей “Гагарін”
Означа і “добрий вечір” теж!
В Річмонді, при вході в санаторій,
Квітне деревце в усій красі…
Всі моєї Батьківщини мову
Розуміють на планеті.
Всі!