НА РИШТУВАННІ
Яка це радість – укладати цеглу,
Чуть, як з-під рук будинок вироста!
Цілує вітер мою руку шерхлу,
Цілує сонце молоді уста…
Стою над містом я – на риштуванні –
Стружу, клепаю, зводжу дім – творю!
Стрічаю першим сонцем на світанні,
Засвічую в віках свою зорю…
Так, зорі ми, а не метеорити,
Що згаснуть десь у небі голубім…
Яке нам щастя випало – творити
Із казки дійсність – комунізму дім!
Одеса, 1946
(3 votes, average: 4,00 out of 5)
Related posts:
- “Вже в золоті лани, і вітер кличе зорі…” Вже в золоті лани, і вітре кличе зорі до себе в бур’яни пограти в “гулая”. Вже змолотили хліб, і холодно […]...
- ІХ. “Прийшов, як звір із нор пустелі…” Прийшов, як звір із нор пустелі, Я був, як єсть. І зрушив душі, стер оселі, Переорав степи веселі. І честь. […]...
- “Дві зорі цвіло у небі…” Дві зорі цвіло у небі. Дві зорі – на дві дороги. Що одна зоря – для неї. Що друга зоря […]...
- ВЕСНА Цілує вітер квіти у лугах, У небі птаха окликає птах. Шукає риба рибу у воді, І вуст вуста шукають молоді. […]...
- ВЕСНЯНКА Зіроньки у небі заблищали, Квіточки в садочку забіліли, Дівоньки у полі заспівали. Що на небі зірки, Що в садочку квітки, […]...
- 2. ЗАСПІВ ДО ПОЕМИ Нехай місяць із зорями Дивиться у воду, А я гляну-задивлюся На дівочу вроду. Любо місяцю з зорями В воду виглядатись, […]...
- ПІСНЯ ПРО БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО Як Хмельницький в бій ішов, В бій під Жовті Води, – У проміннях корогов Ніс зорю свободи! Гей, не бійся […]...
- ЗЕМЛЯ ЩОСЬ ВІЧНЕ ГОВОРИЛА Натомлені згорнувши крила І розпростеришись навсебіч, Земля щось вічне говорила – І слухала ту мову ніч. Було вікно, у сад […]...
- ЗОРЯНА ХВОРОБА Не та, що в кав’ярнях У підігрітих розмовах, Чи перед ошелешеним слухачем… Це, коли зорі не дають спати І кличуть […]...
- “Щока та тінь, та тінні очі…” Щока та тінь, та тінні очі, І ми самі на самоті… І дощ цілує опівночі Кульбаби очі золоті. Десь кінь […]...
- “У Вішеграді липи теж цвітуть…” У Вішеграді липи теж цвітуть серед акацій і зажурних кленів. Але не так. У нас – найкраще йдуть дівчата в […]...
- НЕЗРЯЧА ЛЮБОВ Ти десь поруч. Мовчиш ти, як поле. Ніжний подих мене обійма. Та не бачу тебе я. Довкола – пітьма. Пригорнися […]...
- ЗАПИТАННЯ Я хтів би знать – що є життя? Хто засвітив на небі зорі? В натхненному бурхливоморі Сумує людське почуття. Життя […]...
- “Вас так ніхто не любить. Я один…” Вас так ніхто не любить. Я один. Я вас люблю, як проклятий. До смерті. Земля на небі, вечір, щастя, дим, […]...
- “Ви щасливі, пречистії зорі…” Ви щасливі, пречистії зорі, ваші промені – ваша розмова; якби я ваші промені мала, я б ніколи не мовила слова. […]...
- Risoluto. Scenes pathetiqves Боги на Олімпі співають? Спиваються, – Так тяжко, що їм і пісні не співаються. А мариться край занебесний незвіданий, Та […]...
- “Світяться вікна і світяться зорі…” Світяться вікна і світяться зорі, Світять і світяться цілу ніч – Ніч новорічна сяє надворі, Стали ялинки, як сто тисяч […]...
- ЗОРІ-ОЧІ Зорі-очі, очі-зорі Тут і там, Тут зорять – до дна прозорі, Там зорять – як іскри в морі… Зорі-очі, очі-зорі, […]...
- “Місяцю ясний…” Місяцю ясний! Був у мене мій красень, дала йому перстень, провела до ворітечок – місяцю – зорі… Ой що то […]...
- ВЕСНЯНІ ДОЩІ Пам’яті Володимира Сосюри Голубі опівнічні дощі, Оповите туманами місто. У під’їздах – ніде ні душі, З-поміж хмар переблискує місяць. А […]...
- ВИБІР Над штормом, над шабельним зблиском, Над леготом теплим в житах Гойдається вічна колиска Маятником Життя. Життю – ні кінця, ні […]...
- Літо Жара нестерпна і важка, У небі – ні хмарини. І тане слід від літака, Як нитка павутини. Стоять налиті сонцем […]...
- “Світає…” Світає… Так тихо, так любо, так ніжно у полі. Мов свічі погаслі в клубках фіміаму, В тумані загорнувшись, далекі тополі […]...
- Я – КОМУНІСТ Я – комуніст, я – рядовий в полку. Боєць правофланговий і ведущий, Як і належить буть більшовику. Всю силу, всю […]...
- “Десь там, на синіх плесах лук…” Десь там, на синіх плесах лук, Мене з-над хмари місяць висіяв, Десь там, на вітті карих рук, Мені птахи звивають […]...
- “Як заблисли срібні зорі в розцвіті весни…” Як заблисли срібні зорі в розцвіті весни, Загоріли, полетіли, впали в бур’яни. Гасли зорі, попеліли сльози в бур’янах – З […]...
- “Десь високо блакиттю заливається…” Десь високо блакиттю заливається, Десь високо блакиттю захлинається – Кру-кру-кру, кру-кру-кру… Не кажи: “журавлі вибираються”, А скажи: “це веселики з […]...
- РІДНА МОВА Вивчайте, любіть свою мову, як світлу Вітчизну любіть, як стягів красу малинову, як рідного неба блакить. Нехай в твоїм серці […]...
- “Стриножені коні хропуть уночі за горою…” Стриножені коні хропуть уночі за горою. У травах, над обрієм, місяця жовта чалма. То крадеться тьма?.. Хтось прикинувся темною тьмою?.. […]...
- СОНЕТ ПРО ЛЮБОВ Коли тебе цілую, пахнеш літом, Зелом й вітрами свіжих полонин. І навіть років невмолимий плин Не дав мені усього зрозуміти. […]...
- САД Осінній сад, як у дитинстві, такий високий і прозорий. Вночі колишутьсяміж листям ренетами осінні зорі. І разом з листям-сухозлиттям вони […]...
- “На небі хмара – вічність і світи…” На небі хмара – вічність і світи, Коли палає захід золотий В моїй уяві – в тріасовім морі Вулькани, рифи […]...
- ЛУБОК Десь на звалищі, між будяками, на вугіллі, що мокне роками, янголів два: один одному крила воскує, один одного в очі […]...
- “Губи в губи… тепло і вишнево…” Губи в губи… тепло і вишнево… Он пройшов задумано Дантон… А вгорі бджолою Магадеви монотонно гуде камерон… Зорі вранішні, веснянії, […]...
- В САДУ ІМЕНІ ПЕРШОГО ТРАВНЯ На схилах сивого Дніпра В обручик грає дітвора. Гуляй, Тамарочко, і ти, Забилась трішки – то нічого. Гуляй, дитя моє, […]...
- В ІМ’Я НАРОДУ, ДЛЯ ЛЮДЕЙ! Все піддається праху, смерті: Людина, сталь, Багатство, міць, І слави п’ятаки затерті, І золоте перо жар-птиць. Людина й сталь, Багатство […]...
- “Люблю той час, коли над лісом десь…” Люблю той час, коли над лісом десь Займається несміливо світання. Погасли зорі. Й раптом обрій весь Палахкотить огнем.. Ще мить, […]...
- ОТЧИЗНА Моя отчизна! Знаю я, тобі Судилась крізь війну в віках дорога. Ти Бога бачила, такого Бога, Що віти опустилися в […]...
- “У здивуванні знов стою німому” У здивуванні знов стою німому: Чи все то сон, чи справді наяву? …З гілок вишневих – дивних космодромів – Бруньки […]...
- ВЕЧІРНІЙ ЧАС Вечірній час – чудовий час: Рожевий світ на небі згас, А таємничий сумерк ляг На горах, борах і полях. Скрипить […]...